Хоча Дональд Трамп не ввів тарифи проти Росії під час оголошеної 2 квітня 2025 року глобальної торговельної війни, наслідки для Кремля можуть виявитися руйнівнішими за всі попередні санкції, пише The New York Times. Ціни на нафту, головне джерело доходів російського бюджету та війни, знизилися майже на 15% — і це вже створює загрозу скорочення витрат, включно з оборонними.

Трамп і ціни на нафту: ефект без прямого удару

Президент Трамп оголосив тарифи на імпорт із 180 країн, але виняток зробив для Росії — попри війну в Україні. Утім, глобальна паніка, що охопила ринки, спричинила падіння попиту на енергоносії. Ринок передбачає можливу рецесію, що завжди тягне за собою зниження цін на нафту.

“Ціни на нафту — ось що найбільше вражає Росію”, — застерегла глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна.

За оцінками аналітиків, якщо нафтове просідання триватиме, уряд Росії буде змушений скоротити витрати вже цього літа. І хоча армія залишатиметься пріоритетом, цивільна інфраструктура — дороги, мости, метро — першими підуть під ніж, каже Сергій Вакуленко з Carnegie Russia Eurasia Center.

Рекордна військова машина під тиском

У 2025 році Росія запланувала рекордні видатки на оборону й безпеку — $136 млрд, що втричі більше, ніж 10 років тому. Ці кошти фінансуються переважно з експорту нафти, який формує до третини бюджету.

“Будь-яке падіння цін — це пряма загроза можливостям Кремля продовжувати війну проти України”, — наголошує військовий аналітик Павло Лузін.

Крім цього, курс рубля останні тижні зміцнився, оскільки ринки сподівалися, що Трамп домовиться з Кремлем про часткове зняття санкцій. Але зміцнення валюти зменшує рублеві надходження від продажу нафти в доларах.

Бюджет під тиском: цифри

• Бюджетний дефіцит РФ у перші два місяці 2025 року вже перевищив 1,3% ВВП.
• Нацфонд добробуту (аналог стабфонду) стрімко зменшується, і його “ліквідна” частина менша за торішній дефіцит.
• Випуск боргових зобов’язань утруднений: ставка Центробанку — 21%, найвища з 1990-х.

Додатковий тиск: Китай і попит

Окрім прямих економічних ударів, Росія може втратити й другий фронт підтримки — Китай. Адміністрація Трампа підвищила мита на китайські товари до 125%, що за оцінкою Morgan Stanley, знизить річне зростання Китаю на 1,5–2%.

Це означає, що Китай може менше купувати російську нафту, підриваючи одну з ключових стратегій Кремля — переорієнтацію експорту в Азію після санкцій 2022 року.

Чи виграє Росія в довгостроковій перспективі?

Аналітики відзначають, що у найкращому разі для Кремля глобальна торгова війна може сприяти дедоларизації світової економіки. Це зробило б західні санкції менш ефективними — завдяки альтернативним ринкам і валютним зонам. Цього прагне і сам Путін, просуваючи економічні проєкти в рамках БРІКС.

“Якщо світ почне реорганізовуватись подалі від США, Росія отримає зиск”, — каже політолог Олександр Баунов.

Але це перспектива на роки, тоді як ефект від нафтового обвалу — реальний і прямо зараз.

Чому це важливо знати

Удар по нафтодоларах Путіна, спричинений не санкціями, а торговельною політикою самого Дональда Трампа, ілюструє парадокс нової геоекономіки: непрямі наслідки можуть бути сильнішими за прямі удари. Цей розвиток подій змушує Кремль готуватися до жорсткої економії, яка неминуче вдарить по військовому бюджету, якщо ціни на нафту залишаться низькими.
Для України це шанс: економічне ослаблення РФ — додатковий фактор тиску на здатність вести затяжну війну. Утім, це також сигнал, що нові глобальні ризики можуть мати непередбачувані наслідки, і економічна нестабільність — уже не лише питання санкцій, а й політики США щодо світу.