Швеція, яка стала найновішим членом НАТО, розпочала масштабну інспекцію та оновлення десятків тисяч захисних укриттів по всій країні. За словами Шведського агентства з надзвичайних ситуацій (MSB), основна увага приділяється так званим «спеціальним бункерам» — надвеликим укриттям, здатним розмістити тисячі людей. На першому етапі проєкту розпочато роботи над 25 такими об’єктами з 80 запланованих. Проєкт триватиме близько трьох років.

«Інтенсивна робота вже триває», — наголосили шведські посадовці, коментуючи розвиток системи цивільної оборони.

Роботи проводяться на тлі загострення глобальної безпекової ситуації, зокрема після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Це стало вирішальним фактором для відмови Швеції від політики неприєднання та вступу до Північноатлантичного альянсу.

Громадянська оборона: головна ставка скандинавів

Уряд Швеції приділяє особливу увагу розвитку системи цивільної оборони — комплексу заходів, які охоплюють усе населення і спрямовані на захист цивільних та критичної інфраструктури у разі війни чи катастрофи.

У листопаді 2024 року MSB оновило офіційний посібник для населення під назвою «У разі кризи або війни», в якому наголошується:

«Підвищений глобальний рівень загроз збільшує ризик застосування ядерної зброї… Укриття надають найкращий захист від ядерної, хімічної або біологічної зброї».

На сьогодні у Швеції налічується близько 64 000 укриттів, розміщених переважно в містах та густонаселених регіонах. Вони можуть вмістити загалом 7 мільйонів осіб при загальній чисельності населення понад 10,5 мільйонів.

«Метою ніколи не було побудувати укриття для всієї популяції. Потреба в укритті залежить від місця розташування», — зазначили в MSB.

Спецукриття, фільтри, техогляд і мобілізація

У 2025 році уряд доручив MSB також підготувати групу громадян, які будуть керувати спецукриттями та координувати евакуацію населення у разі необхідності.

«У мирний час укриття можуть використовуватись для інших цілей, але мають бути готові до використання протягом 48 годин», — нагадують у MSB.

Цьогоріч Стокгольм інвестував понад $10 мільйонів у перевірку та ремонт укриттів. Більшість із них потребували лише «незначного» ремонту. Також розпочалася заміна фільтрів, які забезпечують захист від хімічної та радіологічної зброї. Загалом укриття гарантують безпеку від ударної хвилі, уламків, теплового випромінювання та ядерного вибуху.

Скандинавський підхід: досвід сусідів

Інші країни регіону також оновлюють свої системи цивільної оборони:

• Норвегія видала офіційний посібник для населення про підготовку до «екстремальної погоди, пандемій, аварій, саботажу та, в найгіршому випадку, воєнних дій». У країні є приблизно 20 000 укриттів, розрахованих на 2,5 мільйона людей.
• Фінляндія, яка приєдналась до НАТО у 2023 році, має понад 50 000 укриттів на 4,8 мільйона осіб. Її посібники відкрито описують підготовку до «найгіршої загрози — війни».
• Балтійські країни також активно розбудовують систему укриттів для своїх громадян.

Політичний контекст: війни немає, але й миру теж

Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон у січні 2025 року заявив:

«Ми не перебуваємо у стані війни. Але й миру немає».

Це відображає зростаюче усвідомлення небезпеки у скандинавському регіоні. Загроза Росії, близькість до арктичного театру потенційних бойових дій і стратегічне значення Балтійського моря формують нову доктрину безпеки.

Чому це важливо знати

Швеція фактично переходить від символічного нейтралітету до структурованої системи національної мобілізації, яка охоплює як збройні сили, так і цивільне населення. Це сигнал для всіх членів НАТО: необхідно готуватися не лише до оборони фронту, а й до збереження тилу. Розгортання системи укриттів, підготовка громадян, інвестиції в фільтрацію і командування — усе це елементи нової архітектури стійкості до гібридних і повномасштабних загроз.

Особливо актуальним це є для України, яка має враховувати скандинавський досвід при модернізації власної системи захисту цивільного населення.