Мартін Вулф із Пекіна: як політичний хаос у США зміцнює впевненість китайського керівництва

У новій колонці головного економічного оглядача Financial Times Мартіна Вулфа, написаній після його візиту до Пекіна та Гонконга, звучить чіткий висновок: Китайські еліти впевнені, що нинішній політичний курс Дональда Трампа відкриває для Пекіна стратегічне вікно можливостей. В умовах, коли Сполучені Штати демонструють внутрішню деструкцію і розрив із союзниками, Китай постає як «держава статус-кво», що виглядає стабільною — на відміну від «революційної» Америки.

1. Урок Мао: Трамп як архітектор контрреволюції

«Те, що відбувається у США, китайські еліти сприймають через призму власної культурної революції Мао», — пише Вулф.
«Трамп, як і Мао, намагається повалити інститути — цього разу в ім’я електорального повстання».

Старші члени китайського істеблішменту, які пам’ятають травматичний досвід культурної революції 1960-х, дивляться на події в Америці з тривогою — і водночас полегшенням. Бо суперник сам себе знищує.

2. Розчарування в західних цінностях

Китайці, які вчилися в провідних університетах США та Європи, колись ідеалізували Захід за верховенство права, свободу особистості й науковий прогрес. Тепер вони спостерігають крах цих принципів у США з гіркотою, але й із політичним розрахунком. США втрачають моральну перевагу, яку мали в очах інтелектуальних еліт.

3. Смерть довіри: “Підпис Трампа нічого не вартий”

«Усім зрозуміло: підпис Трампа нічого не означає», — передає Вулф думки своїх співрозмовників у Пекіні.

Усвідомлення цього послаблює здатність США формувати стратегії стримування Китаю. Довіра до Вашингтона обвалилась, навіть у Японії та Південній Кореї. І хоча Пекін не святкує публічно, китайські чиновники вважають: Америка сама підриває власні альянси, а отже, стратегічне домінування Китаю в Азії — питання часу.

4. DeepSeek і «зелена енергія»: нова впевненість Пекіна

«Сьогодні Пекін впевненіший у своїй технологічній перевазі, ніж ще кілька років тому».

Символом цього стала модель ШІ DeepSeek, але також — панування у сфері відновлюваної енергетики. Китайські еліти вважають, що:

• США не зможуть заблокувати зростання Китаю;
• демографічні проблеми — перебільшені;
• ключовий виклик — нестача попиту, а не робочої сили.

5. Японський сценарій: бульбашка, яка спустошила інвестиційну ефективність

Китай зіткнувся з кризою продуктивного інвестування:

• Нерухомість падає;
• Локальні бюджети потерпають;
• Заощадження (40% ВВП) — більше не дають віддачі.

«Китай, як колись Японія, не знає, куди інвестувати свої гігантські внутрішні ресурси без утворення надлишкових потужностей», — пише Вулф.

Розв’язання бачать у зсуві до “інвестицій у споживання”: більше державних витрат, соціального захисту, менше заощаджень — усе це повинно стимулювати внутрішній попит.

6. Парадокс: Трамп допомагає Китаю — але Китай ще не виграв

Підсумок Вулфа:

«Китай здатен пережити атаку Трампа. І навіть виграти — за рахунок знищення репутації США».

Але, попри зовнішню стабільність, внутрішні проблеми Китаю нікуди не зникли. Це не тріумф, а скоріше вікно для переосмислення стратегії, поки США зайняті внутрішніми війнами.

Чому це важливо знати

Слабкість США у часи Трампа — це не лише виклик для трансатлантичних союзів, а й шанс для Китаю зайняти глобальні стратегічні позиції. Але водночас Китай — не переможець за замовчуванням, і його власна економічна модель перебуває в кризі довіри.
Аналітика Вулфа — це сигнал для Європи: якщо Захід хоче стримати Китай, йому треба не просто зупинити Трампа, а переосмислити власні інститути й довіру до глобального порядку. Інакше «революція» в Америці стане точкою неповернення для західної гегемонії.