Швейцарська схема з «морськими іпотеками»

Весною 2019 року в офісі адвоката у швейцарському місті Цуг з’явився ввічливий іранець середнього віку. Він представився як Саїд Аліхані, бухгалтер панамської компанії Ocean Glory Giant, і запропонував незвичайну схему: використовувати «морські іпотеки» (naval mortgage) — застави на судна — замість традиційних банківських акредитивів.

Логіка проста: якщо китайський покупець не платить за нафту — трейдер забирає танкер. Аліхані запевнив, що йдеться про малайзійську та іракську нафту, показавши відповідні коносаменти. Насправді через офшорні структури на Британських Віргінських Островах і панамські реєстрації було оформлено понад 30 таких іпотек на майже $1 млрд — для перевезення санкційної нафти з Ірану, Венесуели та Росії.

Масштаби операції: санкційної нафти на $9,6 млрд

За даними розслідування Financial Times та аналітичної організації C4ADS, танкери під цими іпотеками перевезли щонайменше 130 мільйонів барелів нафти вартістю приблизно $9,6 млрд. Географія походження: — близько 50% — Іран — приблизно 25% — Росія — менше від 20% — Венесуела

Майже весь обсяг — 93% вантажів — прибув до Китаю, переважно на незалежні нафтопереробні заводи, відомі як «чайники» (teapots).

Китайський слід: від Cosco до «тіньових» директорів

Формально кожне судно належало окремій компанії з директором у Китаї. Але коли журналісти Financial Times відвідали адреси цих директорів, вони знайшли людей, які нічого не знали про багатомільйонні танкери, якими нібито керували.

Розслідування виявило зв’язки з особами та компаніями, які США вже карали за торгівлю іранською нафтою. Зокрема, у серпні 2019 року швейцарський адвокат оформив іпотеку на $24 млн для судна Tian Ma Zuo, зареєстрованого на гонконгську Pegasus 88 із директором Шень Луцянем. Наступного місяця США внесли Pegasus 88, Шеня та ще чотири компанії, включно з двома підрозділами державної китайської Cosco Shipping Corporation, до санкційного списку.

C4ADS описує цю мережу як «одну з найбільших колекцій суден тіньового флоту у світі», яка, ймовірно, контролюється єдиним кінцевим бенефіціаром у Китаї.

Як мережа адаптувалася під санкції проти Росії

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну «іранська» схема масштабувалася для транспортування російської нафти Urals. Із 34 морських іпотек, оформлених між 2019 і 2023 роками, щонайменше 19 підписали у вересні або листопаді 2022 року — саме коли «тіньовий флот» почав активно возити російську нафту в обхід західних санкцій.

Наприклад, танкер Skadi отримав іпотеку на $20 млн у листопаді 2022 року. У лютому 2023-го він забрав вантаж нафти Urals з російського порту Приморськ і частково перевантажив його на інше заставне судно An Shun II біля берегів Іспанії (операція ship-to-ship). An Shun II доставив нафту до Китаю. За два роки дії іпотеки Skadi здійснив щонайменше п’ять подібних рейсів з російською нафтою та три — з іранською.

Екологічні та безпекові загрози

«Тіньовий флот» створює серйозні ризики для морської безпеки. У липні 2024 року танкер Ceres I (одне із заставних суден) зіткнувся з Hafnia Nile у Південно-Китайському морі, спричинивши пожежу. Через п’ять місяців після аварії, у грудні 2024 року, США внесли Ceres I до санкційного списку.

Судна «тіньового флоту» регулярно маніпулюють системами автоматичної ідентифікації (AIS), використовують фальшиві прапори та складні маршрути з багатьма перевантаженнями в морі, що підвищує ризики екологічних катастроф.

Реакція США та Китаю

3 грудня 2024 року Міністерство фінансів США внесло Ocean Glory Giant до списку SDN (Specially Designated Nationals) за участь у перевезеннях іранської нафти. Паралельно під санкції потрапили десятки суден і посередників «тіньового флоту».

МЗС Китаю у відповідь на запитання Financial Times традиційно заявило, що «послідовно виступає проти незаконних односторонніх санкцій», які не мають мандата Ради безпеки ООН.

«Нормальна співпраця між країнами та Іраном у рамках міжнародного права є виправданою, розумною та законною, і її слід поважати та захищати», — йдеться в коментарі китайського МЗС.

Чому це важливо знати

Фінансування російської агресії. Стійкі канали збуту російської нафти зменшують ефективність санкцій і забезпечують військовий бюджет Росії. За оцінками, Китай щодня імпортує близько 2 мільйонів барелів російської нафти — це третина всього китайського імпорту.

Вторинні санкції США. Адміністрація Трампа вже застосовувала вторинні санкції проти китайських компаній за торгівлю з Іраном. Розширення таких санкцій і тарифний тиск на Китай безпосередньо впливають на ціни енергоносіїв і макроекономічну ситуацію в Україні.

Глобальні ризики. «Тіньовий флот» із застарілими суднами без належного страхування створює загрозу екологічних катастроф у стратегічних морських коридорах. Це може порушити глобальні логістичні ланцюги, включно з постачанням зброї та гуманітарної допомоги Україні.

Еволюція санкційних схем. Як зазначає експертка з іранської нафтової контрабанди Клер Юнгман із Vortexa:

«Іран експортував не лише свою нафту, а й цілу методологію обходу санкцій. Його “тіньовий флот” і мережі підтримки стали моделлю — якщо не ресурсом — для транспортування тіньових обсягів нафти на схід».

Джерела:

• Financial Times: розслідування про «іранський зв’язок» та механіку «морських іпотек» https://www.ft.com/content/19cebbc7-c6d7-4050-b80c-0b9f8d334d7a
• OFAC, Мінфін США: рішення щодо Ocean Glory Giant та «shadow fleet» https://ofac.treasury.gov/recent-actions/20241203
• C4ADS: аналітичний звіт Oil and Water про мережі темного флоту https://c4ads.org/reports/oil-and-water/
• Міністерство фінансів США: посилення тиску на іранський тіньовий флот https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy2734
• S&P Global: пожежа на Hafnia Nile після зіткнення у Південно-Китайському морі https://www.spglobal.com/commodity-insights/en/news-research/latest-news/crude-oil/071924-hafnias-lr1-catches-fire-after-collision-in-south-china-sea
• Lloyd’s List: звинувачення екіпажу Hafnia Nile після зіткнення з Ceres I https://www.lloydslist.com/LL1154087/Hafnia-Nile-crew-charged-over-collision-with-sanctioned-tanker-Ceres-I
• The Washington Post: розслідування про небезпеки «темних» танкерів для Китаю https://www.washingtonpost.com/world/interactive/2024/china-dark-ships-south-china-sea/
• AP News: відповідь Китаю на вимоги США припинити закупівлі російської та іранської нафти https://apnews.com/article/a21b0d791007fe0984b38ae3c9087f26
• Financial Times: загрози від «безпрапорного флоту» для морської безпеки https://www.ft.com/content/7a89f7ae-cf3b-4e53-88bb-b87916f3eeef