Згідно з звітом C4ADS, представленого The Washington Post, який базується на витоках документів і аналізі відкритих джерел, це стало можливим завдяки стратегічному партнерству з Іраном, що дозволило локалізувати виробництво дронів Shahed-136 у російській особливій економічній зоні Алабуга.

Від дефіциту до масового виробництва

Повномасштабна війна швидко показала Росії її технологічні вразливості. Запаси високоточних крилатих ракет тануть, західні санкції ускладнюють поповнення арсеналу, а потреба в далекобійній зброї лише зростає. Щоб вирішити цю проблему, Москва звернулася до Тегерану з проханням передати технології виробництва дронів Shahed-136. У результаті було досягнуто угоди про створення виробничої лінії в особливій економічній зоні Алабуга в Татарстані. Це дозволило Росії розпочати локальне виробництво дронів, які отримали назву «Герань-2» (Geran-2).

За даними C4ADS, Росія планувала виготовити до 6 000 таких дронів до літа 2025 року. Це значно посилило її спроможність до масованих атак на українські міста та інфраструктуру. Зокрема, за словами президента України Володимира Зеленського, Росія наразі здатна виробляти до 300–350 дронів щодня, тоді як Україна — близько 100 дронів дальнього радіусу.

Технічні характеристики та модернізація

Shahed-136 — це дрон-камікадзе з дальністю до 2 500 км, оснащений 50-кілограмовою бойовою частиною. Російська версія Geran-2 отримала модернізації, включаючи використання російської навігаційної системи ГЛОНАСС та вдосконалені електронні компоненти. Крім того, розроблено нову модель Geran-3 із реактивним двигуном, що забезпечує вищу швидкість та складніше перехоплення.

За даними звіту C4ADS, ці модернізовані дрони здатні літати на вищих висотах та з більшою швидкістю, що ускладнює їхнє перехоплення українськими засобами ППО. Крім того, вони можуть нести більші бойові частини, що підвищує їхню ефективність на полі бою.

Фінансування та обхід санкцій

Співпраця між Іраном та Росією включає складні фінансові схеми для обходу західних санкцій. Зокрема, Росія здійснила оплату за допомогою золотих злитків на суму близько 104 мільйонів доларів через компанію Sahara Thunder, пов’язану з іранським Міністерством оборони. Операції проходили через вільні економічні зони в ОАЕ, що дозволило уникнути використання долара США та зменшити ризик виявлення.

За даними C4ADS, така схема оплати дозволила уникнути використання традиційних фінансових систем та забезпечила додаткову анонімність транзакцій. Це підкреслює здатність авторитарних режимів адаптуватися до обмежень та знаходити шляхи для продовження військової співпраці.

Масове застосування в Україні

Завдяки локалізації виробництва Росія змогла значно збільшити кількість дронів, що застосовуються у війні проти України. Ці дрони використовуються для масованих атак на українські міста, зокрема Київ, що спричиняє значні руйнування та втрати серед цивільного населення.

Крім того, Росія застосовує тактику запуску дронів-обманок разом із бойовими дронами, щоб виснажити українські системи ППО та ускладнити їхню роботу. Це підкреслює необхідність для України та її союзників посилити оборонні спроможності, зокрема у сфері протидії безпілотним загрозам.

Міжнародна реакція та наслідки

Російсько-іранське партнерство стало тестом на міцність для західної системи санкцій — і показало її вразливості. США та союзники відповіли посиленням обмежень проти обох країн, але ефект виявився мізерним. Москва та Тегеран успішно використовують альтернативні фінансові канали — від золотих зливків до офшорних зон ОАЕ — обходячи традиційну банківську систему.

Особливе занепокоєння викликає ймовірність потрапляння західних технологій до російських дронів. Це ставить під сумнів ефективність поточної системи експортного контролю та вимагає її кардинального перегляду.

Дослідники C4ADS роблять тривожний висновок: традиційні санкції стають анахронізмом у світі, де диктатури вчаться швидше адаптуватися, ніж демократії — реагувати. Російсько-іранське дронове партнерство — лише перший дзвінок. Якщо Захід не змінить стратегію стримування, наступними можуть стати ракетні технології, штучний інтелект чи кібер-зброя.

Чому це важливо знати

Співпраця між Іраном та Росією у сфері виробництва дронів має безпосередній вплив на перебіг війни в Україні. Масове застосування модернізованих безпілотників дозволяє Росії завдавати ударів по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах, виснажуючи українські системи ППО. Це підкреслює необхідність для України та її союзників посилити оборонні спроможності, зокрема у сфері протидії безпілотним загрозам, а також активізувати дипломатичні зусилля для обмеження доступу Росії до критичних технологій та фінансових ресурсів.