Чому бювет — це не просто про воду

Мережа артезіанських бюветів у Києві почала формуватись ще наприкінці XIX століття: перша свердловина була облаштована 1895 року. Сучасна масштабна мережа розгорнулась із 1997 року за ідеєю директора Інституту колоїдної хімії та хімії води імені Думанського Владислава Гончарука.

Причина її появи — якість водопровідної води. Як пояснюють архітектори, навіть якісно очищена вода на виході з очисних споруд стає непридатною для пиття, проходячи через застарілі іржаві труби. Бювети з артезіанських свердловин обходять цю проблему — вода подається безпосередньо з надр, без контакту з міською мережею.

Київська мережа бюветів — унікальний випадок у світовому масштабі. Практично немає міст такого розміру, які мали б цілу мережу артезіанських свердловин у вільному доступі.

Що не так із виглядом київських бюветів

Незважаючи на унікальність, архітектурний вигляд більшості бюветів залишає бажати кращого. Архітектор Віктор Герасименко констатує: усі вони виглядають погано, хоча могли б стати міжнародною візитівкою міста.

Для порівняння у подкасті наводяться приклади з інших міст. Бювет у Моршині, побудований за радянської доби, може одночасно прийняти шість тисяч відвідувачів і має виразну модерністську архітектуру. Трускавецький бювет №2 вирізняється стелею у формі стільників. Миргородський нагадує архітектуру бразильського міста Бразиліа часів Оскара Німейєра.

Київські бювети натомість зазвичай є утилітарними металевими конструкціями без виразної форми. Деякі, як-от бювет на вулиці Січових Стрільців, взагалі не мають пандусів — тобто недоступні для людей з інвалідністю, батьків з дитячими візочками та літніх людей.

Які проблеми архітектори вважають найнагальнішими

Учасники подкасту виділяють кілька системних недоліків.

Рівень доступу. Більшість павільйонів мають сходинки на вході — це унеможливлює використання бювету маломобільними групами. Вирішення: виводити колонку і підхід до неї на один рівень або облаштовувати плавний під’їзд.

Відведення води. Навколо бюветів часто накопичується вода, а взимку — крига. Архітектори пропонують локально підігрівати зони скупчення льоду, а не весь майданчик: оскільки бювети вже електрифіковані, технічна можливість для цього є.

Освітлення. У темний час доби воно відсутнє або неналежне. Підсвітка необхідна як для зручності, так і для безпеки — і при цьому має бути вандалостійкою.

Навіси. Існуючі конструкції часто не захищають ні від косого дощу, ні від снігу. Архітектори ставлять під сумнів доцільність нинішніх навісів у їхньому теперішньому вигляді.

Набір води. Конструкція колонок із інерційним насосом ускладнює наповнення пляшок — вода переливається через край, особливо у холодну пору.

Бювет як простір для спільноти

Архітектор Антон Герасимович акцентує на соціальному вимірі бювету. За його спостереженнями, до бювету у своєму дворі щодня приходять люди різного віку і достатку — від пенсіонерів до молодих сімей. Доступ до чистої питної води є базовою потребою, яка зрівнює людей незалежно від соціального становища.

Архітектори пропонують відійти від практики, коли вигляд павільйону визначає інженер комунального підприємства. Натомість — проводити архітектурні конкурси для кожного нового або реконструйованого об’єкта, щоб бювет ставав унікальним акцентом свого кварталу, а не черговою типовою будкою.

Також є ідея інтегрувати бювети в озеленення: замінити глухі кам’яні підпірні стінки живими — з кущів і габіонів, що додасть зелені та зволоження. Як ми раніше писали, у 2026 році місто активно розвиває програму озеленення парків і скверів — і бювети могли б органічно увійти в цю стратегію.

Чому це важливо знати

Київська мережа артезіанських бюветів — справді унікальна у світовому масштабі і дає киянам доступ до якісної питної води безкоштовно. Але нині цей потенціал реалізований лише частково: більшість об’єктів архітектурно невиразні та недоступні для всіх категорій містян. Якщо місто почне ставитися до бюветів як до повноцінних елементів міського дизайну — а не просто до інженерних споруд — вони можуть стати справжньою туристичною і соціальною родзинкою Києва.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у 2026 році громада Троєщини разом із КМДА висадила алею катальп і грабів у парку імені Ніколаєва — частина масштабної міської програми озеленення 120 парків і скверів столиці.