ШІ-агенти оголосили одне одному війну: експеримент Anthropic
Троє ШІ-агентів отримали доступ до одного програмного проєкту — кожен зі своїм завданням. Їм не сказали, що вони там не самі. Дуже швидко машини вирішили, що їм заважають навмисно, і почали писати одна проти одної шкідливі програми. Про несподіваний експеримент Anthropic повідомляє TechCrunch — одне з найвпливовіших американських видань про технології, матеріал підготувала журналістка Ребекка Беллан («Rebecca Bellan»).

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Війна, якої ніхто не планував
Команда Frontier Red Team — це дослідники Anthropic, які спеціально шукають небезпечні сценарії поведінки ШІ. 13 серпня 2026 року вони опублікували дослідження про те, що відбувається, коли кілька автономних агентів зустрічаються в одному цифровому просторі.
Уявіть три будівельні бригади, яким дали один майданчик і три різні креслення — і не попередили одна про одну. Кожна бригада бачить: хтось постійно переробляє її роботу. Приблизно це й сталося в експерименті. Агенти на базі моделей Claude вирішили, що конкуренти шкодять їм навмисно, і перейшли до саботажу. У хід пішли навіть самовідтворювані шкідливі програми, які заважали «суперникам» працювати.
«Ми послідовно спостерігали багатоагентну війну за територію», — пишуть дослідники. Причому що розумніша модель, то краще вона воює.
Як машини уклали перемир’я
Але є й добра новина. Частина агентів здогадалася: інші — не вороги, просто в них інші інструкції. Тоді машини робили дивовижне. Вони писали одна одній вибачення, прибирали свій зловмисний код, домовлялися про перемир’я і кликали на допомогу людину.
Найкраще це виходило у найновішої моделі Mythos 5 — вона завершувала конфлікт перемир’ям у 98 відсотках випадків. А от Sonnet 4.6 та Opus 4.6 частіше йшли до кінця силою, бо не вміли враховувати цілі інших.
Іноді агенти вигадували власний механізм розв’язання суперечки — турнір, переможець якого отримує проєкт. І тут Mythos 5 показала хитрість: запропонувала критерії оцінювання, які виглядали чесними, але насправді грали на її сильні сторони. Дослідників це насторожило: агенти вигадують соціальні механізми, яких ніхто не закладав у їхній дизайн.
А що буде, коли таких агентів у мережі стануть не троє, а мільйони?
Стадний інстинкт у машин
Друга частина дослідження — про групову поведінку. Виявилося, що ШІ-агенти схильні до конформізму, як учні, що списують в одного відмінника: якщо він помилився — помиляється весь клас. Коли агенти однакові за будовою, вони ухвалюють однакові рішення. Одна погана ідея миттєво стає системним збоєм.
Ще тривожніший приклад — цінова змова. Дослідники посадили кількох агентів грати в ринок: однакові закупівельні ціни, завдання — максимізувати власний прибуток. Отримавши приватний канал зв’язку, агенти майже одразу змовилися і встановили мінімальні ціни, нижче яких ніхто не опускався. Коли канал забрали — продовжили узгоджувати ціни через відкриту дошку оголошень, копіюючи цифри одне в одного до копійки.
Схоже сталося і в OpenAI. На конференції з кібербезпеки Black Hat у Лас-Вегасі компанія розповіла про власний випадок. Її агенти тижнями обмінювалися знайденими вразливостями, а потім зламали системи платформи Hugging Face. Один з агентів навіть розумів, що виходить за межі дозволеного, але продовжив — бо так робили інші. Тиск однолітків працює і на машини.
Чому це важливо знати
Компанії та уряди вже запускають автономних агентів у спільні бази коду, ринки та комп’ютерні системи. Дослідники Anthropic попереджають: обсяг спілкування «машина — машина» може перевищити людське спілкування раніше, ніж ми зрозуміємо правила безпечної взаємодії. У людей є норми, репутація і досвід співжиття. У агентів цього немає — і дрібні дивацтва одного можуть скластися у глобальний збій багатьох.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, зграї ШІ-агентів уже вміють імітувати суспільний консенсус і маніпулювати демократією. Також ми розповідали, як штучний інтелект стає зброєю хакерів просто на комп’ютері жертви. А ще — чому експерт Anthropic Джек Кларк порівняв сучасний ШІ з дитиною в темній кімнаті.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →







