Є мистецтва, які потребують перекладу. Є тексти, які треба пояснювати. Є історичні контексти, які складно донести іноземній аудиторії. А є цирк. Він працює одразу — через тіло, ризик, точність, музику, сміх, напругу і довіру. Дитина, яка не знає жодного слова мовою артиста, розуміє його з першої секунди. Глядач у Києві, Парижі чи Монреалі однаково затамовує подих, коли людина під куполом робить неможливе. Саме тому цирк — не «легка розвага». Це одна з найуніверсальніших мов культури. І, можливо, саме тому ми так довго її недооцінювали.