Сьогодні, 13 березня, виповнюється 65 років від дня «Куренівської трагедії» — найбільшої техногенної катастрофи в історії Києва. У 1961 році прорив дамби на Бабиному яру спричинив загибель сотень людей і знищив цілі квартали Куренівки. Про цю дату нагадує портал «Моя Оболонь».

Куратор фотоколекції Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Валерій Мілосердов визначив точку, де 16 серпня 1944-го розпочався «марш ганьби» німецьких військовополонених у Києві. На архівному знімку Георгія Угриновича, військового фотокореспондента, видно огорожу та головний вхід до Лук’янівського єврейського кладовища — колона з майже 37 тисяч німецьких солдатів та офіцерів стартувала саме звідти. Символізм вражає: загарбники почали свій 21-кілометровий марш від місця найбільших злочинів нацистів — Бабиного Яру, де восени 1941-го вбили понад 33 тисячі київських євреїв.

29 вересня, у День пам’яті трагедії Бабиного Яру, Державна архівна служба України оприлюднила списки 2083 мешканців Петрівського (нині Подільського) району Києва, розстріляних нацистами у 1941 році. Документи мають статус унікальних і доступні на сайті Держархіву в розділі «Унікальні документи», пише Суспільне.

У Києві 28–29 вересня відбудуться заходи з нагоди 84-ї річниці трагедії Бабиного Яру. У програмі — Марш пам’яті, виставка про нацистську пропаганду, меморіальний концерт, міжрелігійна молитва та кінопоказ. Події організовують Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» разом з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) та партнерами.

У Києві на проспекті Берестейському, 25а, біля Центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка для дітей встановили «камінь спотикання» на честь Праведника народів світу Петра Четверикова. Він урятував двох єврейських дівчат під час нацистської окупації, але був заарештований і страчений. Подію приурочили до 84-х роковин трагедії Бабиного Яру.