Що сталося і як ремонтували тепломережу

Сьогодні, 23 березня, о 7:30 на мосту Патона виявили витік теплоносія з магістрального трубопроводу діаметром 600 мм. Через пошкодження утворилася пара, а фахівці «Київтеплоенерго» оперативно локалізували аварійну ділянку.

Особливість цієї ділянки — тепломережа прокладена безпосередньо під мостовою конструкцією. Через це до стандартних ремонтних робіт залучили верхолазів, які виконували зварювальні та відновлювальні роботи на висоті. На час ремонту комунальники тимчасово призупинили теплопостачання для житлових будинків у мікрорайонах Русанівка та Березняки.

Як ми повідомляли раніше, магістральний трубопровід під мостом Патона забезпечує теплом обидва мікрорайони і є однією з найскладніших ділянок столичної системи тепломереж. Труба експлуатується вже 64 роки — її проклали у 1962 році.

Скільки часу тривав ремонт і коли повернеться тепло

КМДА підтвердила завершення ремонтних робіт на мосту Патона протягом дня 23 березня. Від моменту виявлення пошкодження до завершення ремонту минуло менше доби — аварійні бригади працювали оперативно, попри складні умови роботи на висоті.

Подачу тепла мешканцям Русанівки та Березняків відновлюють одразу після закінчення робіт. Для повного наповнення системи теплоносієм та виходу на робочі параметри зазвичай потрібно кілька годин. Мешканцям варто перевірити роботу батарей і за потреби звернутися на гарячу лінію «Київтеплоенерго» за номером 15-80.

Аварія сталася напередодні завершення опалювального сезону 2025–2026 у Києві. Місто офіційно припиняє централізоване теплопостачання з 24 березня, і сьогоднішній ремонт фактично став одним із останніх у цьому сезоні. Втім, навіть після відключення опалення тепломережі залишаються заповненими водою, тому ризик аварій зберігається до повного зливу теплоносія.

Чому тепломережа на мосту Патона постійно потребує ремонту

Тепломережа під мостом Патона належить до інфраструктури, яка експлуатується понад півстоліття. Протягом останнього опалювального сезону аварійні бригади «Київтеплоенерго» ліквідовували щодоби 30–40 пошкоджень мереж по всьому місту, і ділянка під мостом є однією з найпроблемніших.

Влітку 2025 року під час гідравлічних випробувань на цій ділянці вдалося усунути одразу декілька пошкоджень. Гідравлічні випробування — єдиний спосіб діагностики трубопроводів для виявлення слабких місць, їх проводять щороку в міжопалювальний період. Минулого разу випробування допомогли стабілізувати роботу тепломережі на зиму, проте сьогоднішня аварія показує, що ресурс труби вичерпується.

Це не перша аварія на тепломережі мосту Патона. У червні 2020 року «Київтеплоенерго» вже локалізовувало кілька пошкоджень магістральної тепломережі діаметром 600 мм на цій ділянці і проводило верхолазні ремонтні роботи із застосуванням електрозварювального устаткування. Складність ремонту щоразу зростає через корозію та загальний знос конструкцій.

Сам міст Патона має статус аварійного з 2017 року. Як ми раніше писали, науковці оцінюють залишковий ресурс мосту як нульовий, а корозійні процеси в його конструкціях стають дедалі менш передбачуваними. Питання капітального ремонту мосту та його інфраструктури залишається предметом суперечок між міською та центральною владою.

Чому це важливо знати

Оперативне завершення ремонту — позитивний сигнал для мешканців Русанівки та Березняків, які вже зранку залишилися без тепла. Аварію локалізували за день до офіційного завершення опалювального сезону в Києві — як ми повідомляли сьогодні, місто припиняє централізоване теплопостачання з 24 березня. Проте повторні аварії на тій самій ділянці свідчать: без комплексної заміни магістрального трубопроводу під мостом Патона ризик нових пошкоджень залишатиметься високим і на початку наступного опалювального сезону.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Міністерство розвитку громад та територій заявило, що ремонт мосту Патона — відповідальність Києва, а не уряду. За вісім років аварійності на протиаварійні роботи витратили лише 15 млн грн. Національна академія наук попередила: міст ще можна врятувати, але часу на зволікання немає. Опалювальний сезон 2025–2026 виявився одним із найскладніших для столичної інфраструктури — через масовані російські атаки на енергосистему без тепла залишалися тисячі будинків у кількох районах Києва, а аварійні бригади працювали цілодобово протягом усієї зими.