Чому Мінрозвитку зробило заяву саме зараз

Мінрозвитку оприлюднило заяву на тлі публічної дискусії про аварійний стан мосту Патона, яка загострилася наприкінці лютого — на початку березня 2026 року. Міністерство прямо вказало: міст є об’єктом комунальної власності Києва, а отже — саме Київська міська рада та її виконавчий орган мають повноваження й обов’язок забезпечувати його належний технічний стан.

У відомстві наголосили: законодавство чітко визначає, що мости в межах населених пунктів — це відповідальність органів місцевого самоврядування, а фінансування ремонтів має відбуватися за рахунок місцевих бюджетів. Навіть передача функцій замовника реставраційних робіт іншим структурам не знімає з міської влади обов’язку забезпечувати безпечну експлуатацію мосту та шукати фінансування.

Як місто і уряд перекладають відповідальність

Заява Мінрозвитку — це фактично відповідь на звинувачення міської влади на адресу центрального уряду. На початку березня мер Києва Віталій Кличко заявив, що місто було готове розпочати ремонт ще у 2020 році, проте процедуру закупівлі неодноразово оскаржували в Антимонопольному комітеті. Після повномасштабного вторгнення торги скасували, а державні структури перебрали проєкт на себе.

За словами Кличка, у 2023–2024 роках Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомляло КМДА про підготовку тендерної документації. Однак вже у 2025 році Агентство поінформувало про відсутність цільового фінансування та необхідність визначення нового замовника робіт. Кличко охарактеризував це як фактичну відмову держави від ремонту.

Тепер Мінрозвитку перекладає відповідальність назад на місто, посилаючись на законодавство про місцеве самоврядування. Фактично між містом і урядом продовжується перекидання відповідальності за долю мосту, тоді як сама споруда й далі деградує.

Хто за законом відповідає за ремонт мосту

Згідно з позицією Мінрозвитку, за утримання мосту відповідає виключно Київська міська рада та КМДА як її виконавчий орган. Балансоутримувачем споруди є комунальне підприємство «Київавтошляхміст», яке відстежує технічний стан.

Водночас у заяві міністерство згадало хронологію бездіяльності міської влади. У 2018 році міст визнали аварійним. У 2023 році комісія, створена на виконання рішення РНБО, з’ясувала, що протиаварійні заходи проводилися лише на окремих опорах у 2018–2019 роках — на ці цілі витратили лише 15 мільйонів гривень. Після цього жодних ремонтних робіт не проводили.

Які обмеження діють на мосту Патона

На початку березня 2026 року відбулася технічна нарада, за підсумками якої підтвердили: міст можна експлуатувати — але виключно з діючими обмеженнями. Наразі на мосту заборонено рух транспорту з навантаженням на вісь понад 7 тонн, максимальна маса одного транспортного засобу — до 17 тонн, крайні смуги відгороджені наливними бар’єрами.

Національна академія наук України заявила про невідкладність ремонту мосту Патона: міст ще можна врятувати, але лише за умови негайного початку реконструкції. Фахівці НАН наголосили: часу на зволікання вже немає, конструкції продовжують деградувати.

Місто наразі опрацьовує питання визначення замовника робіт із розроблення науково-проєктної документації та подальшої реставрації мосту. Проте конкретних термінів і обсягів фінансування досі не оголошено.

Чим загрожує затягування ремонту для киян

Міст Патона — одна з п’яти автомобільних переправ через Дніпро у Києві, якою щодня користуються сотні тисяч містян. Науковці оцінюють залишковий ресурс мосту як нульовий, а корозійні процеси в його конструкціях стають дедалі менш передбачуваними.

Заява Мінрозвитку фіксує чітку правову позицію: ремонт і відновлення мосту — це зона відповідальності Києва, а не центральної влади. Для киян це означає, що доля переправи залежить від рішень міської ради та обсягів міського бюджету. Однак попередній досвід показує: без координації між містом і урядом проблема не зрушить з місця — протягом восьми років аварійного стану системних робіт так і не розпочали.

Збудований у 1953 році, міст Патона є першою у світі суцільнозварною автодорожньою спорудою та визнаною інженерною пам’яткою. Якщо конструкція зазнає аварійного руйнування, це паралізує транспортне сполучення між берегами міста. Для порівняння: на мосту Метро, який також є аварійним, протиаварійні роботи вже тривають — наприкінці 2025 року там почали встановлювати підтримуючі арочні конструкції.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми повідомляли про заяви науковців щодо нульового залишкового ресурсу мосту Патона та критичні корозійні пошкодження його конструкцій. Також НАН заявила: міст ще можна врятувати, але часу на зволікання немає. Крім того, на початку березня КМДА була змушена спростовувати фейки про нові правила проїзду мостом Патона.