Кінооператор студії Довженка Павло Лойко помер не через холод
Кінооператор Національної кіностудії імені Олександра Довженка Павло Лойко помер 4 лютого у Ворзелі на 83-му році життя, повідомляє Київська обласна військова адміністрація. Офіційна причина смерті згідно з лікарським свідоцтвом — хронічна ішемічна хвороба серця, а не голод і холод, як писали окремі ЗМІ. Розтин тіла підтвердив відсутність ознак переохолодження.

У Ворзелі помер оператор Довженка: КОДА про причини
Соціальні служби здійснили аналіз обставин смерті. Будинок покійного теплий, з пічним опаленням та газифікований, світло надавалося за погодинними графіками відключень. Пенсія щомісячно вчасно перераховувалася на банківський рахунок, дружина померлого взята на соціальний облік як одинока людина старшого віку.
Як з’явилась інформація про голод
У соцмережах вдова композитора Ігоря Поклада Світлана Поклад написала, що її сусід Павло Лойко помер від голоду та холоду. Ця інформація розійшлася українськими ЗМІ. За словами Поклад, останні два тижні подружжя Лойків трималося на воді без грошей на їжу.
Проте офіційне розслідування КОДА спростувало цю версію. Згідно з лікарським свідоцтвом, причина смерті — серцеве захворювання. Ознаки переохолодження чи виснаження відсутні.
Хто такий Павло Лойко
Павло Лойко народився 8 липня 1943 року. Упродовж багатьох років працював на кіностудії імені Олександра Довженка, зробивши вагомий внесок у розвиток українського кіномистецтва.
Він працював над культовим фільмом «Пропала грамота» 1972 року режисера Бориса Івченка. Стрічку знімали на Полтавщині та в Петергофі, але радянська цензура заборонила її через «ідеологічну невірність» — офіційно фільм вийшов лише 1983 року.
З початку 1990-х років Павло Лойко постійно проживав у Ворзелі з дружиною Лідією. Останні роки подружжя вело відлюдницький спосіб життя, майже не підтримувало контактів з оточенням.

Система підтримки на Київщині
На Київщині у зв’язку з надзвичайною ситуацією в енергетичному секторі, спричиненою російськими атаками, діє комплексна система підтримки населення. Вона охоплює гаряче харчування, пункти обігріву, надання базових гуманітарних послуг.
Послуги соціальних служб отримують близько 46 тисяч одиноких та малозахищених людей. Щоденно 10 039 маломобільних осіб отримують соціальну послугу «догляд вдома» та перебувають на обслуговуванні у територіальних центрах і центрах надання соціальних послуг.
Для цієї категорії населення розподілено понад 10 тисяч одиниць «теплих пакунків». У регіоні працює мобільна кухня — фудтрак «Їжа без кордонів», а також автономний потяг-кухня за підтримки «Укрзалізниці» та Фундації Говарда Г. Баффета. Загальна потужність дозволяє готувати до 22 тисяч порцій гарячої їжі щодоби.
Страви передають громадам для подальшої доставки до модульних містечок внутрішньо переміщених осіб, пунктів незламності, аварійних бригад енергетиків і соціальних установ. На сьогодні роздано орієнтовно 339 660 порцій гарячої їжі.
Чому це важливо знати
Випадок з поширенням недостовірної інформації про причини смерті Павла Лойка демонструє важливість перевірки фактів через офіційні джерела. У воєнний час, коли енергосистема зазнає масованих атак, поширення чуток про нібито масові смерті від холоду та голоду може викликати паніку та підривати довіру до системи соціальної підтримки. Водночас випадок нагадує про необхідність уваги до літніх людей, які живуть відлюдником, навіть якщо вони формально отримують необхідну допомогу.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →











