Дмитро Островський народився 14 серпня 2004 року і виріс на Русанівці, в районі вулиці Ентузіастів. Ця вулиця пролягає вздовж берега Русанівського каналу в Дніпровському районі столиці, утворюючи напівкільце від Русанівської набережної. Саме тут, серед житлових будинків масиву Русанівка, пройшло дитинство хлопця, який згодом став захисником України.

У вересні 2022 року, щойно йому виповнилось 18 років, Дмитро добровольцем пішов до 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов». За три роки пройшов шлях від піхотинця до снайпера, від солдата до сержанта. Отримавши кілька важких поранень, щоразу повертався на передову. Його визначали відповідальність, мужність та глибоке усвідомлення обов’язку перед Україною.

Чому це важливо

Перейменування вулиці на честь загиблого героя — це не лише данина пам’яті, а й важливий крок у формуванні нової української ідентичності міського простору. Вулиця Ентузіастів отримала свою назву ще у 1964 році в радянські часи, коли цей житловий масив тільки забудовувався. Тоді назва символізувала радянських «ентузіастів будівництва комунізму».

Назва вулиці на честь Дмитра Островського стане символічним зв’язком між поколіннями: хлопець, який виріс на цій вулиці, віддав життя, захищаючи свій дім, свою Русанівку, свій Київ. Це нагадуватиме киянам про ціну, яку платить молоде покоління за українську свободу. Кожного дня мешканці Русанівки зможуть бачити назву вулиці та пам’ятати про героїзм свого земляка.

Ініціатива має особливе значення в контексті декомунізації міського простору. Заміна радянської назви на ім’я українського героя продовжує процес переосмислення історичної пам’яті столиці. Це змінює не лише топоніміку, а й формує нові смисли для мешканців — від абстрактних «ентузіастів» до конкретної людини з її історією, жертвою та подвигом.

Хто відповідає

Розгляд петиції та прийняття рішення про перейменування вулиці належить до повноважень Київської міської ради. Після збору необхідної кількості підписів петиція має бути розглянута депутатами, які приймають остаточне рішення. Процес може тривати від кількох місяців до року, залежно від активності підтримки та бюрократичних процедур.

Процедура перейменування вулиць регулюється законом України «Про найменування географічних об’єктів» та рішеннями міської влади. Київрада вже має досвід таких перейменувань — у грудні 2025 року депутати підтримали зміну назв 10 міських об’єктів, позбавляючись від радянської та російської топоніміки. Серед них були такі знакові об’єкти як проспект Рокоссовського та вулиця Суворова.

Рішення про перейменування також потребуватиме узгодження з мешканцями вулиці, адже їм доведеться змінювати документи. Проте досвід попередніх перейменувань показує, що кияни здебільшого підтримують увічнення пам’яті про героїв, особливо коли йдеться про їхніх земляків.

Що роблять зараз

Електронна петиція на сайті Київської міськради потребує збору голосів для розгляду. Кияни можуть підтримати ініціативу, зареєструвавшись на петиційній платформі та проголосувавши за перейменування. Для успішного розгляду петиції потрібна певна кількість підписів, встановлена регламентом роботи платформи.

Мама Дмитра Наталя Островська активно закликає киян долучитися до підписання через соціальні мережі та особисті звернення. Родина загиблого героя сподівається, що ця ініціатива отримає необхідну підтримку мешканців столиці та депутатів Київради. Особливо важливою є підтримка від мешканців самої Русанівки, які знали родину Островських.

Паралельно родина працює над збереженням пам’яті про Дмитра іншими способами — через спогади побратимів, публікації в медіа та участь у меморіальних заходах. Усе це має на меті донести до суспільства історію молодого героя, який обрав служіння Україні замість звичайного студентського життя.

Хто такий Дмитро Островський

За три роки служби в «Азові» Дмитро Островський встиг отримати кілька державних нагород: «Хрест хоробрих» від головнокомандувача Олександра Сирського, нагрудний знак «За відвагу» від командувача Національної гвардії, медаль «За військову службу Україні» від президента та нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій». У такому молодому віці ці нагороди свідчать про виняткову мужність та професіоналізм бійця.

У серпні 2023 року під час бою в Серебрянському лісі Соєр отримав кульове та три важкі осколкові поранення, рятуючи пораненого побратима. Попри травми та втрату пальця, він не залишив військову службу, пройшов реабілітацію та повернувся на фронт. Побратими згадують його як надзвичайно відповідального та зрілого не за роками бійця, який ніколи не вихвалявся своїми подвигами.

6 грудня 2025 року, в день Збройних сил України, 21-річний сержант загинув на Покровському напрямку. Трагічність ситуації підсилюється тим, що він загинув єдиний з групи в день, коли підрозділ мав виходити з позицій. Евакуаційна машина, яка їхала за ним після поранення, підірвалася на міні.

Прощання з героєм відбулося на Майдані Незалежності, де сотні киян прийшли віддати останню шану молодому воїну. Його батько Ігор Островський, який сам воював у добровольчому батальйоні «Донбас-Україна», виголосив промову про родину, в якій кілька поколінь стали на захист України. Історію життя Дмитра Островського детально розповіла «Українська правда».

Раніше ми писали

Київ активно позбавляється радянської та російської топоніміки. У грудні 2025 року Київрада перейменувала 10 міських об’єктів, серед яких проспект Рокоссовського став проспектом Дмитра Павличка, а вулиця Суворова — вулицею Людмили Фої. Також ми повідомляли про петицію щодо перейменування вулиці Ахматової на честь українського оперного співака Дмитра Гнатюка.

У вересні минулого року Київ прощався з 19-річною інженеркою «Азову» Дар’єю «Дельтою» Лопатіною, яка також загинула під час виконання бойового завдання. Кожна така втрата нагадує про жертви, які приносить молоде покоління українців заради свободи країни.