Перейти до основного вмісту

Садиба 1956 року: архітектори спростували версію пам’яткоохоронців

Компанія VIHAREV Architects & Engineers звернулась до редакції з офіційними уточненнями після публікації нашого матеріалу про будівництво на Завальній, 2-Д. Архітектори надали технічну документацію і спростували два ключові твердження — щодо історичного віку будівлі та ролі архітектора Миколи Віхарєва у проєкті.

11 Березня 2026 о 15:15|Суспільство|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Стара садиба на вулиці Завальній 2-Д в Осокорках і будівельна техніка Doosan поруч
Фото: facebook.com/AmiDPerov | 1920×1080

Що насправді відомо про будівлю

Згідно з технічним паспортом на об’єкт, будинок на вулиці Завальній, 2-Д збудований у 1956 році. Він має фундамент з бетонних блоків і покритий шиферною покрівлею. Стіни виконані з саману — суміші глини та соломи по дранці — і обличковані дошкою типу «вагонка».

Садиба 1956 року: архітектори спростували версію пам'яткоохоронців
Сторінка ТП завальна 2-Д

Компанія наполягає: різьблені лиштви над вікнами є декоративним елементом на смак попередніх власників, а не ознакою рідкісної архітектурної спадщини. Характеристики матеріалів і конструкції, на думку архітекторів, не дають підстав називати споруду «рідкісним зразком лівобережної дерев’яної архітектури».

Активісти, зі свого боку, вважають будинок однією з останніх збережених споруд історичного селища Осокорки, заснованого наприкінці XVIII століття. Питання про те, чи є будівля 1956 року автентичним представником цієї традиції, залишається предметом суперечки між захисниками спадщини та фахівцями з технічної документації.

Садиба 1956 року: архітектори спростували версію пам'яткоохоронців
Кадр відеоVIHAREV Architects & Engineers

Яку роль відіграв Микола Віхарєв

У нашому попередньому матеріалі зазначалося, що архітектор Микола Віхарєв представив на засіданнях Консультативної ради ДОКС проєкт 24-поверхового офісно-житлового комплексу. Компанія VIHAREV Architects & Engineers повідомила, що це не відповідає дійсності.

За їхніми даними, Віхарєв брав участь у засіданнях 18 грудня 2025 та 12 лютого 2026 року як незалежний експерт — і представляв не проєкт забудови, а історико-містобудівне дослідження, що оцінювало вплив запланованого будівництва на охоронювану територію. Автором проєкту реконструкції є інша компанія.

Що залишається підтвердженим

Ці уточнення не спростовують головного: на ділянці вже проводились роботи з руйнування будівлі, Консультативна рада ДОКС схвалила оцінку впливу проєкту на зону охоронюваного ландшафту.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА офіційно підтвердив: Консультативна рада розглядала лише оцінку впливу на зону охоронюваного ландшафту, визначену рішенням виконкому Київської міської ради від 16.07.1979 №920 та розпорядженням КМДА від 25.12.2007 №1714. Жодного проєкту будівництва чи реконструкції рада не розглядала і не схвалювала. Дозволів чи інших документів дозвільного характеру Департамент не надавав — надання таких дозволів взагалі не належить до його повноважень.

Пам’яткоохоронний активіст Дмитро Перов, який порушив це питання публічно, стверджує, що дозвіл фактично надала директорка Департаменту Марина Соловйова.

Садиба 1956 року: архітектори спростували версію пам'яткоохоронців
Фото: facebook.com/AmiDPerov

Позиція Дмитра Перова

Активіст Дмитро Перов також звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) — органу, який видав дозвіл IУ013251126500 на реконструкцію будівлі на вул. Завальній, 2-Д.

На його думку, реальний масштаб робіт не відповідає поняттю «реконструкція»: пляма забудови в рази перевищує площу одноповерхового дерев’яного будинку, а перетворення його на 24-поверховий офісно-житловий комплекс суперечить вимогам ДБН А.2.2-3:2014, які передбачають повне або часткове збереження несучих конструкцій як основну відмінність реконструкції від нового будівництва.

Перов також наголошує на культурній цінності споруди: на його думку, будинок є останнім збереженим об’єктом історичної забудови селища Осокорки — з різьбленими дерев’яними орнаментами у вікнах і лиштвах, де зображені представники флори та фауни, що були характерні для цієї місцевості до приходу великого міста.

Активіст звернувся до ДІАМ із запитанням: чи не варто видати припис про зупинку робіт, особливо з огляду на те, що ДОКС публічно заперечив погодження будівельних робіт за цією адресою.

Чому це важливо знати

Ця ситуація демонструє, наскільки складно встановити факти у спорах про культурну спадщину, де зіштовхуються технічна документація та суспільна цінність об’єктів. Рік побудови за паспортом і архітектурна або історична цінність будівлі — не завжди одне й те саме. Редакція зафіксувала уточнення компанії VIHAREV Architects & Engineers щодо ролі Миколи Віхарєва та характеристик будівлі і вносить їх у публічний запис.

Автор
Садиба 1956 року: архітектори спростували версію пам'яткоохоронців
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →