Чому це відбувається

Відкриті дані — це публічна інформація, оприлюднена у форматах, які дозволяють автоматичну обробку комп’ютерними програмами. Для міст це означає доступність інформації про бюджет, земельні ділянки, транспорт, комунальні послуги та інші сфери. Аналітики «Прозорих міст» оцінювали наявність нормативних документів у сфері відкритих даних, застосування принципу «єдиного вікна», публікацію пріоритетних наборів, їх машиночитність, регулярність оновлення та інтероперабельність.

За словами керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного, результат став можливим завдяки системним змінам. У 2024 році столиця затвердила розпорядчий документ щодо розвитку відкритих даних, впровадила принцип «єдиного вікна» для їх оприлюднення та посилила координацію між структурними підрозділами, районними адміністраціями й комунальними підприємствами.

Хто відповідає

За розвиток відкритих даних у столиці відповідає апарат КМДА, зокрема Управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації. Технічне забезпечення здійснює Департамент інформаційно-комунікаційних технологій разом із КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр».

Загуменний наголосив на автоматизації процесів: значна частина наборів формується безпосередньо з міських інформаційних систем, що забезпечує актуальність та машиночитність даних. Саму оцінку проводила незалежна організація — Transparency International Ukraine в межах програми «Прозорі міста».

Що роблять зараз

КМДА заявляє про продовження роботи з відкритими даними. Зокрема, йдеться про забезпечення цифрової та інформаційної безбар’єрності — коли сервіси, створені на основі відкритих даних, роблять міську інформацію доступною для різних груп населення.

Ознайомитися з наборами даних та стежити за оновленнями можна на сторінці КМДА на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Столиця також керується Планом заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, який затвердив мер Віталій Кличко. Документ охоплює шість напрямів безбар’єрності: фізичну, інформаційну, цифрову, освітню, економічну та суспільно-громадянську.

Чому це важливо знати

Відкриті дані — це не лише показник прозорості міської влади, а й інструмент розвитку сервісів для мешканців, аналітики для бізнесу та підвищення якості управлінських рішень. На основі публічних даних розробники можуть створювати додатки для пошуку транспорту, моніторингу комунальних послуг чи аналізу міського бюджету. Для журналістів та громадських активістів це спосіб контролювати владу.

Водночас варто зазначити, що рейтинг презентував Дмитро Загуменний, якого ще у жовтні 2025 року суд відсторонив від посади через підозру у підробці документів для закордонних відряджень. Його поточний процесуальний статус і повноваження можуть впливати на сприйняття подібних заяв.

Раніше ми писали

У жовтні 2025 року ми повідомляли про відсторонення Дмитра Загуменного від посади керівника апарату КМДА. Також ми нещодавно розповідали про завершення розслідування щодо переплати 4,8 млн грн під час закупівлі генераторів для пунктів незламності — ще один приклад проблем із прозорістю в структурах міської влади.