Департамент КМДА погодив будівництво на Подолі всупереч рішенню суду
Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив будівництво офісно-навчального комплексу на місці зруйнованої Поліцейської дільниці 1902 року на київському Подолі, повідомляє пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Це рішення прямо суперечить ухвалі Північного апеляційного господарського суду, який напередодні наклав арешт із забороною проведення будь-яких робіт на цих земельних ділянках.

Проєкт передбачає зведення підпірної стіни для облаштування підземного паркінгу офісного центру. За словами Перова, заради цього будівництва мають також знести розташовані поруч флігелі садиби купця Носача 1898 року. Розробником проєкту став архітектор Микола Віхарєв, який, за твердженням пам’яткоохоронця, маскує нове будівництво під реконструкцію. Проте об’єкт, який нібито «реконструюють», уже знесено.
Так звана «підпірна стінка» розташована на місці інших будівель за адресами: Кирилівська, 13є та 13г, які не визначені в проєкті. Попри це, Департамент охорони культурної спадщини погодив будівництво. За словами Перова, засідання знову пройшло у закритому режимі, без доступу громадськості та ЗМІ.
Чому це відбувається
Конфлікт навколо історичної забудови на Подолі триває кілька років. Компанія ТОВ «Дніпро-2002», отримала в оренду земельну ділянку на Подолі та планує побудувати масштабний торгово-офісний і розважальний комплекс із підземним паркінгом.
Як ми повідомляли у грудні 2025 року, забудовник розпочав знесення історичних будівель ще на другий день після початку масштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Тоді в КМДА такі дії назвали «мародерством під час війни» і пообіцяли реквізувати техніку. Проте за кілька років будівлі не відновили — навпаки, знесення продовжилося.
Компанія вже повністю зруйнувала Поліцейську дільницю Плоського участка 1902 року на Ромському провулку та флігель садиби купця Іосифа Носача на Кирилівській, 13д. Наразі під загрозою ще дві історичні будівлі — на Кирилівській, 13є та 13г. Це останні вцілілі споруди із садиби українсько-єврейського купця Носача, родина якого через етнічні утиски царської адміністрації була змушена селитися за межами центральної частини міста.
Хто відповідає
Ситуація виглядає парадоксально: один орган міської влади — Департамент охорони культурної спадщини КМДА — погоджує будівництво на території, де інша гілка влади — суд — щойно заборонила будь-які роботи.
Північний апеляційний господарський суд під головуванням судді Кароліни Тарасенко наклав арешт на земельні ділянки за адресами: Цимлянський (Ромський) провулок, 3, Кирилівська, 13є, 13г та 13д. Раніше суддя Подільського районного суду Дмитро Птеров відмовив у накладенні арешту, проте прокуратура успішно оскаржила це рішення в апеляції.
Безпосередню відповідальність за ситуацію несе забудовник ТОВ «Дніпро-2002». Київська міська прокуратура ще у червні 2024 року подала позов про повернення державі земельної ділянки під будівлею на Кирилівській, 13є, вказуючи, що Київрада не мала права передавати цю землю в оренду — ділянка розташована в межах пам’ятки археології «Культурний шар Подолу XII-XVIII ст.» та заповідника «Стародавній Київ».
Як ми писали у січні 2026 року, пам’яткоохоронець Дмитро Перов разом із депутаткою Київської міськради Ксенією Семеновою подали звернення до прокуратури щодо руйнування цих об’єктів. До Департаменту охорони культурної спадщини КМДА також була подана документація щодо надання вцілілим флігелям охоронного статусу пам’ятки, проте замість захисту департамент погодив будівництво.
Що роблять зараз
Рішення суду про арешт формально забороняє забудовнику продовжувати будівельну діяльність на цих ділянках. Проте дозвіл Департаменту охорони культурної спадщини створює правову колізію, яка може бути використана забудовником для продовження робіт.
Перов звертає увагу прокуратури та правоохоронних органів на цю ситуацію. У своєму зверненні він тегнув Київську міську прокуратуру, Офіс Генерального прокурора та Національне антикорупційне бюро (НАБУ).
Паралельно активісти закликають киян підписати петицію на сайті Київської міської ради щодо надання вцілілим будинкам на Кирилівській статусу пам’ятки культурної спадщини. Станом на момент подання петиція зібрала понад 2 400 підписів із необхідних 6 000. Підписати петицію можна на сайті Київської міської ради.
Чому це важливо знати
Територія колишньої садиби Носачів розташована в межах двох діючих пам’яток — пам’ятки археології «Культурний шар Подолу XII-XVIII ст.» та пам’ятки історії та ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро». Будівельні роботи, зокрема облаштування підземного паркінгу, можуть безповоротно знищити археологічний шар, де зберігаються артефакти шести століть історії Києва.
Ситуація, коли один орган влади погоджує те, що інший орган щойно заборонив, підриває довіру до системи охорони культурної спадщини в Києві. Закриті засідання без доступу громадськості додають питань щодо прозорості ухвалення рішень. Як ми нещодавно повідомляли, чимало історичних будівель столиці опинилися під загрозою через правові колізії, недбалість або свідомі дії забудовників.
Раніше ми писали
У грудні 2025 року ми розповідали, як на Подолі під час війни продовжують знищувати історичні будівлі попри мораторій та судові процеси. У січні 2026 року ми писали про звернення пам’яткоохоронців до прокуратури щодо руйнування цих об’єктів. Також ми повідомляли про аналогічну ситуацію з будинком археолога Хвойки на Ігорівській вулиці.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →











