День Державного Герба: чому тризуб — більше, ніж символ
Україна 19 лютого відзначає День Державного Герба — свято, присвячене одному з головних символів української державності. Саме цього дня у 1992 році Верховна Рада затвердила золотий тризуб на синьому щиті як Малий Державний Герб України. Служба безпеки України з нагоди свята опублікувала привітання, назвавши тризуб символом історії, сьогоднішнього спротиву та шляху в майбутнє.

Чому це відбувається
День Державного Герба відзначають щороку 19 лютого — саме в цю дату 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою затвердила тризуб як Малий Державний Герб, визначивши його головним елементом Великого Державного Герба. Саме свято було офіційно запроваджене у 2018 році.
Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи він був родовим знаком князів Київської Русі — його використовували на монетах, печатках і цеглинах ще за часів Володимира Великого. У 1918 році Українська Народна Республіка затвердила тризуб як державний герб, наголошуючи на спадковості від княжої доби. За радянських часів цей символ був під забороною, але з відновленням незалежності у 1991 році тризуб повернувся на офіційний рівень.
Хто відповідає
Статус Державного Герба визначений Конституцією України. Малий Державний Герб є одним із символів країни нарівні з Державним Прапором та Державним Гімном. Його зображення розміщується на печатках органів державної влади, грошових знаках, службових посвідченнях та бланках державних установ. Великий Державний Герб досі не затверджений і перебуває на етапі розробки.
За збереження та популяризацію державних символів відповідають Верховна Рада, профільні комітети парламенту, а також органи місцевого самоврядування, які організовують тематичні заходи в навчальних закладах та державних установах.
Що роблять зараз
У день свята державні та громадські організації проводять тематичні заходи — лекції, уроки, виставки. У навчальних закладах організовують просвітницькі програми, присвячені історії національного символу. Хоча 19 лютого не є державним вихідним, цей день має особливе значення в умовах повномасштабної війни.
Службу безпеки України також вітає з Днем Державного Герба, називаючи тризуб символом, який супроводжував Україну у часи розквіту й додавав сили в періоди боротьби. В СБУ наголосили, що сьогодні тризуб — на шевронах захисників, які тримають оборону та щодня наближають мир.
Окремо варто згадати унікальні матеріальні втілення тризуба. Найбільше зображення герба знаходиться в Івано-Франківській області — Остринський тризуб, який вручну виклав на схилі гори колишній воїн УПА на згадку про побратимів. Його розміри — 19 метрів у висоту та 13 метрів у ширину. У 2020 році в Авдіївці бійці Добровольчого українського корпусу зварили тризуб із гільз 122-го калібру — він став меморіалом загиблим побратимам і потрапив до Реєстру рекордів України як найбільший тризуб із гільз від протитанкових снарядів.
Чому це важливо знати
Під час повномасштабної російської агресії тризуб набув особливого значення — він перетворився з формального державного символу на знак безкомпромісної боротьби та незламності. Як зазначили в СБУ, тризуб намагалися знищити разом з українською державністю, але щоразу він ставав символом відродження. Російська агресія в Криму та на сході України у 2014 році розпочалася зокрема зі знищення тризубів як символів української ідентичності.
Сьогодні тризуб об’єднує українців у всьому світі. Він є на шевронах Збройних сил, у вітальних листівках, на стінах зруйнованих будівель — скрізь, де українці відстоюють своє право на власну державу. День Державного Герба — це нагадування про те, що незалежність потрібно відстоювати з покоління в покоління.
Раніше ми писали
У жовтні 2025 року ми розповідали про День створення УПА — ще одну символічну дату, яка нагадує про тяглість боротьби українців за свободу. Також ми повідомляли про щоденну хвилину мовчання о 09:00 — традицію вдячності захисникам, яка стала частиною українського повсякдення. Крім того, ми писали про перекриття Хрещатика для загальнонаціональної хвилини мовчання — ще один прояв єдності українців у воєнний час.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →











