У Чорнобилі зафіксували рідкісного орябка лісового
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували орябка лісового — рідкісного птаха з родини тетерукових, занесеного до Червоної книги України, повідомляє заповідник. Фахівці зробили унікальні фото цього малопомітного мешканця лісів, який є індикатором здорової екосистеми.

Що відомо про орябка лісового
Орябок лісовий (Tetrastes bonasia) — невеликий птах, трохи більший за голуба. За даними Червоної книги України, маса дорослої особини становить 350–500 грамів, довжина тіла — 35–37 сантиметрів, а розмах крил сягає 48–54 сантиметрів.
Цей птах мешкає в лісах різного типу, але найбільше полюбляє березові, ялинові та вільхові масиви з густим підліском і добре зволоженим ґрунтом. В Україні орябок зустрічається переважно в Карпатах, на Поліссі та Розточчі, де перебуває під охороною.
Раціон орябка складається переважно з ягід, насіння, бруньок і паростків рослин. Влітку він не цурається тваринної їжі, а пташенята живляться здебільшого комахами.
Чому цей птах такий особливий
Орябок — справжній майстер маскування. Його строкате оперення, що поєднує рудувато-сірі відтінки з чорними та білими плямами, зливається з лісовою підстилкою. Притиснувшись до стовбура дерева, він стає практично невидимим для хижаків.
Узимку орябок може ховатися у снігу, рятуючись від морозів. Це осілий птах — він рідко здійснює далекі перельоти, віддаючи перевагу пересуванню по землі та коротким перельотам з характерним гучним шумом крил.
Побачити цього птаха в природі — велика рідкість навіть для досвідчених орнітологів. Тому фіксація орябка у Чорнобильському заповіднику є важливою подією для дослідників.
Чому це відбувається саме у Чорнобилі
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник із часу евакуації людей після аварії 1986 року перетворився на унікальний природний резерват. Відсутність людської діяльності дозволила дикій природі відновитися, і сьогодні тут мешкають десятки рідкісних видів тварин і птахів.
Як ми раніше повідомляли, у Чорнобильській зоні тваринний світ продовжує дивувати дослідників — зокрема, минулого року волонтери зафіксували там собак із синім відтінком шерсті, а дослідження виявили генетичні адаптації тварин до умов зони відчуження.
Присутність орябка є ознакою здорової лісової екосистеми з різноманітним підліском і достатнім кормовим ресурсом. Для птаха, який потребує великих територій непорушеного лісу, Чорнобильський заповідник став одним із найбезпечніших притулків.
Хто відповідає за охорону виду
Орябок лісовий занесений до Червоної книги України та до Додатку ІІІ Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни. Охороною виду займаються Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, а також адміністрації природних заповідників і національних парків, де мешкає цей птах.
Основні загрози для орябка — вирубування лісів, браконьєрство та руйнування природних оселищ. Також негативно впливає замінування лісових масивів внаслідок бойових дій. Як ми писали раніше, дика фауна Київщини загалом перебуває під тиском через наслідки війни — від мін у лісах до збільшення випадків сказу серед диких тварин.
Чому це важливо знати
Фіксація рідкісних видів у Чорнобильському заповіднику — це не лише наукова подія, а й свідчення унікальних процесів відновлення природи в зоні відчуження. Попри техногенну катастрофу, ліси навколо Чорнобиля стали домівкою для птахів та тварин, які зникають з інших територій України через вплив людини.
Автор фото — Сергій Домашевський, відомий український орнітолог, один із авторів розділу «Птахи» Червоної книги України.
Раніше ми писали
У жовтні 2025 року ми повідомляли про появу собак із синім хутром у Чорнобильській зоні — дослідники виявили генетичні зміни у тварин, пов’язані з адаптацією до токсичного середовища. Також ми розповідали про 11 випадків сказу серед тварин на Київщині у 2025 році, серед яких — представники дикої фауни.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →









