Перейти до основного вмісту

Сьогодні о 17:30 на Подолі покажуть фільм про Голодомор, що обманув цензуру

Сьогодні о 17:30 у кінотеатрі «Жовтень» на Подолі кияни зможуть побачити «Білі хмари» — український фільм 1968 року, який обманув радянську цензуру й заговорив про Голодомор. Режисер Роллан Сергієнко, учень Олександра Довженка, зняв автобіографічну історію про сина, який їде через усю Україну до вмираючого батька й переосмислює трагедію колективізації 1930-х років. Цензори вимагали змін і визнали стрічку «ідейно хибною», але фільм вижив і дійшов до глядачів, повідомляє офіційний сайт кінотеатру «Жовтень». Показ проведе кінознавець Альона Пензій з Довженко-Центру.

 |  Євгеній Дубчак  | 
Кадр з фільму Білі хмари Роллана Сергієнка, чоловік повернутий спиною до камери
Фото: facebook.com/dovzhenko.centre

🎵 Слухайте сучасну українську музику


Що унікального в цьому показі

Це рідкісна можливість побачити фільм, який майже не показували після 1968 року через цензурні обмеження. «Білі хмари» — один із перших українських фільмів, де чи не вперше в радянському кінематографі прозвучала тема штучного голоду 1930-х років. За даними Довженко-Центру, стрічка показується в новій цифровій скан-копії з коментарями кінознавиці Альони Пензій.

Режисер Роллан Сергієнко навчався на легендарному курсі ВДІК 1955 року разом з Отаром Іоселіані. Його вчитель Олександр Довженко попереджав: «Вас затопчуть, ви надто делікатні». Але Сергієнко не послухався й зняв правду — і вона дійшла до нас.

Кадр з фільму Білі хмари, три чоловіка стоять разом
Фото: facebook.com/dovzhenko.centre

Про що фільм

Син вирушає з півночі на південь України до смертельно хворого батька, долаючи тисячі кілометрів. У спогадах герой повертається на тридцять років назад, у своє дитинство початку 1930-х — час, коли його батько, комуніст, будував колгосп і МТС, проводив розкуркулення та виконував хлібозаготівельні плани.

Згідно з описом на сайті кінотеатру, «Білі хмари» вирізняються нетиповою для радянського кінематографа формою ліричного роуд-муві. У фільмі поєднано документальні кадри реальної подорожі режисера та оператора Михайла Бєлікова на батьківщину сценариста Олександра Сизоненка в Миколаївську область із постановочними епізодами. Водночас дивовижно ніжно й лірично розкрито тему чоловічої дружби та стосунків між батьком і сином.

Кадр з фільму Білі хмари, трактор і поряд з ним натовп людей
Фото: facebook.com/dovzhenko.centre

Як фільм пройшов крізь цензуру

Олександр Сизоненко у своєму автобіографічному романі, що ліг в основу сценарію, а також режисер Роллан Сергієнко критично осмислили дії покоління своїх батьків. Через це стрічку неодноразово критикували цензори та вимагали змін.

«Навіть дивовижно, що ця картина дійшла до нас», — зазначають у кінотеатрі «Жовтень».

У фільмі не в героїчному, а в трагічному ключі показано наслідки війни, яка забрала ціле покоління. За це фільм отримав оцінку «ідейно хибний», але вийшов в обмежений прокат в УРСР у 1968 році. Багато сцен було вирізано, проте стрічка вижила й стала одним із перших спротивів цензурі в українському кіно.

Кадр з фільму Білі хмари, чоловік на ліжку
Фото: facebook.com/dovzhenko.centre

Практична інформація

Де: Кінотеатр «Жовтень», вул. Костянтинівська, 26
Як дістатися: станція метро «Контрактова площа»
Коли: 27 грудня 2025 року (сьогодні, субота), 17:30
Тривалість: 1 год 3 хв
Формат: Показ з представленням кінознавця Альони Пензій
Вік: 16+
Квитки: на офіційному сайті кінотеатру

Роллан Сергієнко — лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1991 року, помер у 2020 році, залишивши після себе спадщину фільмів, які не боялися говорити правду.

Кадр з фільму Білі хмари, два чоловіка сидять за столом з документами
Фото: facebook.com/dovzhenko.centre

Чому це важливо знати

«Білі хмари» — це рідкісна можливість побачити, як українське кіно намагалося пробитися крізь цензуру й заговорити про заборонені теми ще в 1968 році. Фільм актуальний сьогодні як приклад мистецтва, що виживає попри тиск системи. Для киян, які цінують правду в історії та кіно, це унікальний шанс побачити стрічку, яка майже не потрапляла на екрани після виходу. Показ з коментарями кінознавця допоможе краще зрозуміти контекст епохи й те, як режисери обходили заборони.