Що відомо про рішення суду

Згідно з даними реєстру, у січні 2026 року на території пам’ятки були розпочаті будівельні роботи, що призвели до руйнування або пошкодження об’єкта культурної спадщини. Оскільки продовження робіт могло вплинути на стан збереження будинку та знищити речові докази протиправних дій, суд ухвалив рішення про накладення арешту із забороною проведення будівельних робіт.

Рішення стосується будинку за адресою Андріївський узвіз, 13б — одноповерхової дерев’яної садиби, збудованої до 1846 року на ділянці, що належала міщанці Марії Прокопічєвій. Згодом будинок перейшов у володіння родини Літошенків. Садиба має дійсний статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Чому це відбувається

Історія конфлікту навколо садиби почалася задовго до судового рішення. У переддень нового 2026 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив за цією адресою план робіт, який пам’яткоохоронці називають сумнівним. Згідно з проєктом, дерев’яний історичний будинок планували побілити, а всі внутрішні інтер’єри — замінити на нові. Крім того, було передбачено розбирання даху та демонтаж дерев’яних віконних ставнів.

Фактично від оригінальної пам’ятки мала б залишитися лише частина зовнішніх стін, а всередині мав з’явитися простір із використанням нових сучасних матеріалів. Пам’яткоохоронці зазначають, що такий підхід суперечить статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини», яка забороняє змінювати, зносити або перебудовувати пам’ятки.

Проблема руйнування пам’яток під виглядом реставрації є типовою для Андріївського узвозу. Подібна ситуація вже відбувалася із садибою Якова Мощинського (Андріївський узвіз, 18), де під егідою «комплексних наукових досліджень» будівельники демонтували історичні елементи будівлі. Сам Андріївський узвіз є пам’яткою національного значення, тож будь-які роботи на ньому мають отримати погодження головного пам’яткоохоронного органу країни.

Хто відповідає

За збереження пам’яток архітектури в Києві відповідає Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який у цьому випадку сам погодив спірний проєкт робіт. Контроль за дотриманням законодавства про культурну спадщину здійснює Міністерство культури та інформаційної політики України.

Водночас з матеріалів іншого кримінального провадження випливає, що першопричини «суттєвого оновлення» садиби можуть мати корупційний характер. Згідно з наявними даними, у червні 2025 року підприємиця Наталія І. за попередньою згодою з Віталієм К. погодили процедуру виведення об’єкта нерухомого майна з комунальної власності. Чиновники Марина С. та Владислав А. отримали вказівки щодо сприяння у реалізації цього плану.

За даними реєстру судових рішень, схема полягала у приватизації комунального майна шляхом здійснення невідокремлених покращень — без проведення публічних торгів. Це означає, що замість прозорого аукціону пам’ятку архітектури планували передати у приватну власність через штучне «покращення» об’єкта.

Що роблять зараз

Судовий арешт зупиняє будь-які будівельні роботи на об’єкті та захищає речові докази можливих протиправних дій. Правоохоронні органи проводять розслідування обставин початку будівельних робіт на пам’ятці та можливої схеми незаконної приватизації комунального майна.

Пам’яткоохоронці наголошують, що єдиним шансом на порятунок садиби є публічна увага та контроль з боку Міністерства культури. Активіст Дмитро Перов, який першим повідомив про розбирання садиби, зазначав, що будівлю знали як одну з найстаріших автентичних дерев’яних споруд Андріївського узвозу.

Чому це важливо знати

Садиба на Андріївському узвозі, 13б — це не просто старий будинок, а одна з небагатьох автентичних дерев’яних споруд середини XIX століття, що збереглися в Києві. Її втрата стала б непоправним ударом по історичній забудові столиці, яка й без того зазнає систематичного руйнування.

Ситуація ілюструє ширшу проблему: в Україні діючий статус пам’ятки архітектури не гарантує її збереження. Схема із «невідокремленими покращеннями» — відомий механізм, який дозволяє виводити комунальне майно у приватні руки, обходячи прозорі процедури. У випадку з історичними будівлями це подвійна загроза: місто втрачає і власність, і культурну спадщину.

Під час повномасштабної війни, коли ворог цілеспрямовано руйнує українську культурну спадщину, знищення пам’яток «зсередини» — через корупцію та безконтрольну забудову — виглядає особливо цинічно.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, у грудні 2025 року Київрада ухвалила рішення про демонтаж пам’ятника Булгакову на Андріївському узвозі в рамках процесу деколонізації міського простору. Також ми розповідали про знакові будівлі Києва XXI століття та проблеми безсистемної забудови столиці, зокрема згадуючи Театр на Подолі як позитивний приклад роботи з історичним контекстом Андріївського узвозу.