Жилянська, 79: прибутковий будинок неоренесансу знесли у 1999 році
На Жилянській вулиці в Києві на початку XX ст. стояв триповерховий прибутковий будинок у стилі неоренесансу — садиба №79. Поруч з ним — двоповерховий мурований будинок №77 та одноповерховий дерев’яний особняк №81. Ці три споруди відображали строкату забудову вулиці на межі XIX–XX століть. Усі вони знесені до кінця 1990-х років, повідомляє сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Фото: Київ, якого немає | 1920×1080
Яким був прибутковий будинок №79
Будинок у садибі №79 зведений на початку XX ст. і вирізнявся серед сусідів монументальністю та вишуканим декором. Три з половиною поверхи, нетинькований фасад, вертикальне членування колонами коринфського ордеру на рівні 2–3-го поверхів. Фасад прикрашали ліпний та цегляний декор, перший поверх рустований.Центральна частина будівлі була виділена розкріповкою — архітектурним прийомом, що підкреслював головний вхід. Портал обрамляли ліпні деталі, а завершував центральну вісь високий аттик із вікном. Будинок зведений у формах неоренесансу — стилю, популярного в київській забудові рубежу XIX–XX ст., де класичні ренесансні мотиви поєднувалися з вимогами прибуткового житла.Що було особливого у сусідніх садибах
Будинок №77 — двоповерхова мурована споруда, зведена у другій половині XIX ст. Скромний за масштабом, він належав до ранньої кам’яної забудови Жилянської вулиці й сусідив із пізнішим монументальним будинком №79.Садиба №81 — одноповерховий дерев’яний тинькований особняк, що належить до першого етапу забудови вулиці. Такі споруди були типовими для Києва другої половини XIX ст.: дерев’яні хати в один поверх, зовні оштукатурені, аби нагадувати кам’яниці. Саме їхнє сусідство з пізнішими прибутковими будинками й створювало характерну строкатість вулиці.Коли і чому будинки знесли
Будинок №77 знесений у 1981 р. — ще за радянської доби. Садиби №79 та №81 простояли довше: обидві знесені наприкінці 1990-х років. Будинок №79 — у 1999 р., будинок №81 — також наприкінці того ж десятиліття.На місці трьох садиб споруджено сучасний офісно-житловий комплекс. Жодна зі знесених будівель не мала на той час офіційного статусу пам’ятки архітектури, що й дало змогу провести знесення без особливих перешкод.Чому це важливо знати
Забудова Жилянської вулиці кінця XIX — початку XX ст. демонструвала, як Київ поступово змінювався з провінційного міста на європейський центр. Знесення садиб №77, 79 і 81 — частина масштабних втрат київської архітектурної спадщини, яких зазнало місто впродовж XX ст. та у 1990-ті роки. Сьогодні ці будинки збереглися лише на архівних фотографіях.Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у 2025 році на київському Подолі продовжували знищувати історичні будівлі попри мораторій на знесення. А у матеріалі про знакові будівлі Києва XXI ст. ми розповідали, як нова архітектура нерідко ігнорує історичний контекст міста.Автор

Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









