Хто такий Олексій Іщенко і чим він відомий

Олексій Тимофійович Іщенко (1750–1811) був київським ювеліром, який працював на замовлення найбільших духовних осередків міста. Він був учителем і наставником відомого київського ювеліра Самсона Стрельбицького та хрещеним батьком його дітей. Зятем Олексія Іщенка був Федір Коробка, який обіймав посаду цехмістра київського срібницького (ювелірного) цеху. Таким чином, родина Іщенків відіграла помітну роль у ювелірній справі тогочасного Києва.

Які роботи виконував Іщенко для Києво-Печерської лаври

Ювелір брав участь у золотінні бань лаврських Трапезної та Всіхсвятської церков у 1778–1779 роках, Успенського собору в 1780–1781 роках, а також Великої лаврської дзвіниці у 1782 році. У 1784 році Олексій Іщенко виготовив срібні карбовані Царські врата іконостасу Хрестовоздвиженської церкви на Ближніх печерах. Нині ці врата зберігаються у Музеї Вікторії та Альберта в Лондоні, що свідчить про високий мистецький рівень роботи київського майстра. Роком пізніше він викарбував срібні накладні прикраси для престолу цього ж храму та створив два оклади на намісні ікони печерної церкви Введення Богородиці до храму.

Що ювелір зробив для Михайлівського Золотоверхого монастиря

Для Михайлівського Золотоверхого монастиря Іщенко виготовив низку значущих срібних виробів протягом майже 30 років. Серед них срібний оклад храмової ікони іконостасу приділу Введення Богородиці (1783 рік), срібні оклади ікон Спасителя, Богородиці, храмової ікони та ікони Святої Варвари іконостасу Катерининського приділу (1784, 1786, 1790 роки). Також він створив срібне панікадило для приділу Святої Великомучениці Варвари (1790 рік), всенощне блюдо (1791 рік) та срібні Царські врата соборної церкви Архистратига Михаїла (1811 рік).

Де мешкав ювелір і що сталося з його будинками

Олексій Іщенко мешкав на Києво-Подолі, де йому належали три садиби поблизу церкви Миколи Доброго. Найвідомішою з них є садиба із заїжджим (постоялим) двором із цегляним будинком, позначеним на планах Києва 1799-го та 1803-го року (садиба № 75). Ця споруда розташована на перехресті вулиць Покровської, Андріївської та Петра Сагайдачного, 27-б.

Цегляний будинок пережив Велику пожежу на Києво-Подолі 1811 року і нині стоїть під кутом до червоної лінії сучасних вулиць, вказуючи напрям давніх подільських шляхів. Після смерті Олексія Іщенка його нащадки продали будівлю купцям Балабухам, які зробили її флігелем своєї садиби.

Як будинок виглядає сьогодні

Після Великої подільської пожежі 1811 року будівлю колишнього заїжджого двору відбудували, спростивши архітектуру фасадів. У 1982 році під час реставрації відновили класицистичний декор: руст на фасадах, тягнуті карнизи під дахом та сандрики над прямокутними вікнами. Тоді ж на подвір’ї бруківкою позначили напрямок «допожежної» вулиці, а у відреставрованому приміщенні почало працювати кафе «Запоріжжя».

Нині колишній заїжджий двір Олексія Іщенка є одноповерховою прямокутною у плані цегляною спорудою на цоколі з трьома цегляними ганками, двосхилим дахом, пласкими перекриттями та склепінчастими льохами. Зараз тут розміщується ресторан «Argentina Grill».

Друга садиба Олексія Іщенка (на плані Києва 1803 року позначена як № 154) знаходилася на протилежній стороні великої міської вулиці, що вела від церкви Різдва Христового до церкви Успіння Богородиці та головного майдану Києво-Подолу. Ця садиба мала великий сад зі ставком, і, ймовірно, саме тут ювелір мешкав і працював у своїй майстерні. Третій будинок, дерев’яний на цегляному фундаменті, до 1811 року стояв біля цвинтаря церкви Миколи Доброго.

Чому це важливо знати

Історія Олексія Іщенка показує, як у XVIII столітті на Подолі працювали майстри, чиї вироби прикрашали найзначніші храми Києва. Частина цих робіт збереглася у всесвітньо відомих музеях, зокрема Царські врата його роботи нині експонуються в Лондоні. А одна з його споруд і досі стоїть на перехресті подільських вулиць, нагадуючи про давню забудову цієї частини міста.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, на Подолі було виявлено залишки Подільського верку Печерської фортеці, підірваного у 1951 році. Також ми розповідали, як на Подолі знищили ґанок 91-річної школи, зокрема зникли 4 колони без дозволу. Окрім того, у Києво-Печерській лаврі, для якої працював Іщенко, відкрили найбільшу виставку артефактів доби Мазепи.