Що оскаржували

Власник нежитлових будівель загальною площею 4946 кв. м оскаржував наказ Департаменту охорони культурної спадщини від 13 вересня 2023 року №50, яким об’єкт занесли до Переліку об’єктів культурної спадщини м. Києва. БО «МБФ «Фонд національного добробуту Криму» володіє об’єктом з 1 серпня 2018 року на підставі договору дарування від ТОВ «Комплекс Жовтневий 40». Фонд планував реалізувати на цій території проект створення Кримськотатарського культурно-освітнього центру.

У 2022 році власник провів обстеження технічного стану об’єкта. За результатами звіту більшість споруд визнали аварійними, решта — непридатними для нормальної експлуатації. Фонд стверджував, що перед початком проекту звертався до органів культурної спадщини і отримував відповіді про невключення об’єкта до списку пам’яток.

Історія судового розгляду

Київський окружний адміністративний суд 10 травня 2024 року задовольнив позов повністю. Суд визнав протиправним і скасував наказ Департаменту, вказавши на відсутність у відповідача повноважень приймати таке рішення та на неповний пакет документів.

Шостий апеляційний адміністративний суд 23 липня 2024 року скасував рішення першої інстанції. Апеляція дійшла висновку, що Департамент наділений повноваженнями щодо прийняття таких рішень як структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради. До апеляційної скарги долучили засвідчену копію історичної довідки та диплому кандидата історичних наук О. Мокроусової, яка підписала документ.

Аргументи власника

Фонд наполягав, що рішення про занесення об’єкта до переліку має прийматися у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації, а не у формі наказу Департаменту. Позивач також вказував на неповний пакет документів — відсутність фото найбільш цінних елементів об’єкта та копії документа про науковий ступінь особи, що підписала історичну довідку. Крім того, власник звертав увагу на відсутність у наказі відомостей про власника об’єкта та порушення процедури повідомлення про виданий наказ.

Висновок Верховного Суду

Верховний Суд підтвердив, що Департамент як структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про занесення об’єктів культурної спадщини до Переліку. Делегування повноважень здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» та Положення про Департамент, затвердженого рішенням Київської міської ради від 2 березня 2023 року №6022/6063.

Суд зазначив, що оцінка історичним та архітектурним цінностям об’єкта надається на стадії вирішення питання занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а не до Переліку. При включенні об’єкта до Переліку перевіряється лише дотримання процедури — повнота документів, підписання історичної довідки особою з відповідним науковим ступенем та наявність обґрунтування цінності об’єкта.

Верховний Суд відхилив доводи про процедурні порушення. Суд вказав, що не кожен дефект робить акт неправомірним — порушення процедури може бути підставою до скасування рішення лише за умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Департамент не є розробником історичної довідки, а О. Мокроусова працює в Комунальній установі «Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій». Долучення копії диплому під час апеляційного провадження підтвердило відповідну кваліфікацію фахівця.

Що це за об’єкт

Пивоварний завод родини Шульц датується ХІХ століттям. Історична забудова збереглася частково і включає конторську будівлю, житлові будинки, головний виробничий бродильно-лагерний комплекс, корпус солодовні та варочного відділення. Будівлі зберегли автентичну матеріально-технічну структуру, об’ємно-просторову композицію та деталі архітектурного оздоблення в так званому «цегляному стилі».

Комплекс становить цінність як рідкісний приклад промислової архітектури Києва, яка формувалась протягом кількох десятиліть. Разом з колишнім казенним винним складом №2 (завод «Київгума») та Деміївською паровою фабрикою шоколаду і цукерок В. Єфімова (фабрика «Рошен») об’єкт вплинув на формування характерної забудови історичної місцевості Деміївка. Має історичну цінність як пов’язаний з розвитком харчової промисловості Києва та історією підприємців німецького походження.

Чому це важливо знати

Рішення Верховного Суду встановлює правову визначеність у питанні повноважень департаментів міських державних адміністрацій щодо охорони культурної спадщини. Постанова підтверджує, що структурні підрозділи виконавчих органів можуть приймати рішення про включення об’єктів до переліків культурної спадщини на основі делегованих повноважень. Для власників історичних об’єктів це означає, що включення до Переліку відбувається на основі дотримання процедури, а детальна оцінка цінності проводиться на наступному етапі — при реєстрації як пам’ятки.