Що вирішив суд

Верховний суд підтвердив, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА діяв у межах чинного законодавства України, коли в вересні 2023 року надав комплексу будівель пивоварного заводу статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Це рішення означає, що історичні будівлі отримали правовий захист від знесення або реконструкції без погодження з профільними органами.

Суд розглянув усі аргументи власника щодо можливого обмеження права користування майном. Проте колегія суддів встановила, що охоронний статус не позбавляє власника права власності, а лише встановлює певні правила використання об’єкта культурної спадщини.

Історія судової справи

У вересні 2023 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс пивоварний завод Карла Шульца до переліку щойно виявлених об’єктів, що автоматично забезпечило йому тимчасовий правовий захист до остаточного визначення статусу. Власник будівель оскаржив це рішення в суді, вважаючи, що охоронний статус необґрунтовано обмежує можливості розпорядження майном.

Суд першої інстанції задовольнив позов власника і скасував охоронний статус. Однак апеляційний адміністративний суд скасував це рішення і відновив статус пам’ятки. 23 липня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд офіційно відновив пам’яткоохоронний статус комплексу.

Касаційний суд у складі Верховного суду став останньою інстанцією у цій справі і підтримав позицію Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.

Що означає це рішення

Рішення Верховного суду остаточно закриває можливість оскарження охоронного статусу заводу Шульца у судовому порядку. Об’єкт не може бути знищений, радикально перебудований або використаний без дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини. Власник зобов’язаний укласти охоронний договір з Департаментом і дотримуватися умов збереження автентичності будівель.

Комплекс є цінним зразком індустріальної архітектури так званого «цегляного стилю» та важливою частиною історичної забудови місцевості Деміївка. Будівлі значною мірою зберегли автентичні конструкції, просторову композицію та елементи архітектурного оздоблення.

Історія пивоварного заводу Карла Шульца

Створення пивоварні пов’язують з іменем німецького підприємця Карла-Генріха Шульца, батько якого Йоган-Генріх Шульц орендував завод у 1865 році. Історія пивоваріння на цьому місці сягає ще 1809-1811 років, коли тут варив пиво купець Кірпічніков. Формування промислового комплексу розпочалося у ХІХ столітті та продовжувалося до початку ХХ століття.

У 1901 році завод отримав престижний статус постачальника Імператорського двору — такий статус мали лише 30-40 компаній у всій Російській імперії. У 1907 році продукція заводу здобула нагороди на міжнародних виставках у Петербурзі та Москві. На початку ХХ століття підприємство випускало 600 тисяч відер пива на рік.

Трагічна доля спіткала родину Шульців під час Першої світової війни. У 1914 році майно німецьких підданих секвестрували, а Карла-Генріха Шульца вислали до Сибіру. Родина двічі зазнала арештів і депортацій, що поклало край німецькій династії пивоварів у Києві. Пивзавод на Деміївці був єдиним серед київських пивзаводів, який не припиняв роботу навіть під час німецької окупації 1941-1943 років.

Підприємство працювало під різними назвами до 2003 року, коли було зварено останню партію пива. У 2009 році Господарський суд міста Києва визнав Київський пивзавод № 1 банкрутом.

Чому це важливо знати

Збереження промислової спадщини ХІХ століття має значення не лише для історичної пам’яті міста, але й для розвитку культурного туризму та міської ідентичності. Пивоварний завод Карла Шульца — один із небагатьох збережених зразків індустріальної архітектури цегляного стилю в Києві, який свідчить про перетворення міста на європейську промислову столицю наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Рішення Верховного суду створює прецедент для захисту інших історичних промислових об’єктів столиці, які перебувають під загрозою знесення або несанкціонованої реконструкції. За даними Департаменту охорони культурної спадщини, який звітував про роботу за 2024 рік, у минулому році було укладено 230 охоронних договорів на об’єкти культурної спадщини міста.