На стадіоні «Спартак» на Куренівці демонтують історичні елементи огорожі, встановлені ще до Другої світової війни, які пережили Куренівську катастрофу 1961 року. Фотографії демонтажу опублікував у Facebook урбаніст Кирило Степанець, поставивши запитання: «Навіщо прибирати букву “с” з історичної огорожі стадіону?». Раніше під час реконструкції вже демонтували бронзовий барельєф Спартака висотою 2,5 метра, який активістка Ельміра Еттінгер врятувала від знищення, забравши на реставрацію до Київської академії імені Бойчука.

Що демонтують і чому це важливо

Історична огорожа стадіону «Спартак» — свідок майже дев’яносторічної історії. Встановлена до 1941 року, вона пережила німецьку окупацію Києва, а 13 березня 1961-го стала частиною трагічної історії Куренівської катастрофи. Тоді люди намагалися врятуватися, хапаючись за огорожу стадіону під час затоплення селевим потоком, як згадують очевидці на Радіо Культура.

Частина огорожі містить олімпійські кільця — нагадування про 1980 рік, коли стадіон «Спартак» приймав регбійні матчі Московської олімпіади. Під час капітального ремонту 1977-1980 років також споруджено чотири металеві вишки висотою до 30 метрів для освітлення.

Трагедія 1961 року: коли огорожа рятувала життя

Рано вранці 13 березня 1961 року огорожа стадіону «Спартак» стала останньою надією для багатьох киян. Коли 14-метровий вал пульпи (650 тисяч кубометрів) зі швидкістю 3-5 метрів на секунду прорвав дамбу Бабиного Яру, люди шукали порятунок будь-де.

«Ніхто не зміг зорієнтуватися, що треба робити і куди бігти. Хтось залазив на дерева, хтось намагався врятуватися на огорожі стадіону “Спартак”», — згадують очевидці.

Автобус з пасажирами застряг навпроти стадіону, вода досягла вікон, а потім «все потемніло — на нас йшов вал, вищий за будинки», як зазначає Вікіпедія.

Жителі Куренівки задовго до трагедії скаржилися на часте підтоплення стадіону «Спартак», проте влада недооцінила загрозу, повідомляє NV. За офіційними даними загинуло 145 осіб, реальна кількість жертв значно більша. За півгодини пульпа розлилась на площі 30 гектарів і повністю залила стадіон.

Як народився «Спартак»: історія з 1934 року

Будівництво стадіону «Спартак» визначили дві історичні події: перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва 1934 року та заснування добровільного фізкультурного товариства «Спартак» у 1935-му. Товариство об’єднувало спортсменів-виробничників.

Для вибору назви розглядалися варіанти «Вперед», «Зірка», «Сокіл», «Маяк». Остаточну назву обрали після того, як один зі спортивних керівників побачив книгу Джованьоллі «Спартак» і зрозумів, що саме це ім’я відображає кращі якості атлета та громадянина. Невеликий стадіон на Куренівці отримав гучну назву «Спартак» і став частиною концепції «зеленого пояса» на околицях нової української столиці.

Розквіт: Олімпіада-80 і регбійна слава

Другу молодість стадіон отримав під час підготовки до Московської олімпіади 1980 року. У 1977-1980 роках провели капітальний ремонт, а стадіон «Спартак» приймав регбійні матчі олімпійського турніру. Саме після Олімпіади-80 «Спартак» став домашньою ареною збірної України з регбі.

Інфраструктура включає футбольне поле з трибунами на 5000 місць, два закриті спортивні зали, басейн довжиною 25 метрів і готель на 150 місць. За останні роки на території стадіону збудували два поля для міні-футболу.

Барельєф Спартака: символ, який ледь не втратили

Бронзовий барельєф Спартака висотою 2,5 метра був візитною карткою стадіону. Встановлений біля центрального входу, він зображує Спартака зі смолоскипом у руці — символом воїнської храбрості.

У липні 2025 року вхідну групу стадіону повністю переробляли, а барельєф зняли і не планували повертати. Активістка та дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер домоглася дозволу забрати металеве панно на реставрацію. Барельєф відвезли до Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Сучасність: від занепаду до відродження

Шлях стадіону до комунальної власності Києва виявився тривалим. У 2017 році «Спартак» за рішенням суду перейшов від Федерації профспілок у державну власність з оцінкою 300 мільйонів гривень. У квітні 2022 року стадіон передали до управління КМДА, а у травні 2023-го — до комунальної власності Києва.

10 червня 2025 року стадіон зазнав пошкоджень унаслідок нічної атаки РФ — пошкоджено покриття та зовнішнє оздоблення стін. Попри це, у 2025 році відновили поле, висадили траву замість штучного покриття, відремонтували тренажерну залу і роздягальні за 4,3 мільйони гривень.

На базі стадіону функціонують шість дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які відвідують понад 2230 дітей. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський назвав «Спартак» «перлиною Подолу».

Чому це важливо знати

Демонтаж історичної огорожі стадіону «Спартак» — це не просто «ремонт». Огорожа пережила Другу світову війну, стала німим свідком Куренівської трагедії 1961 року і тріумфу Олімпіади-80. Кияни мають право знати, що відбувається з історичною спадщиною їхнього міста під час реконструкції. Порятунок барельєфу Спартака показав: активна громадська позиція може зберегти символи Києва від знищення.