Київ виніс 153 приписи за порушення на пам’ятках
З початку 2026 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА виніс 153 приписи на усунення порушень пам’яткоохоронного законодавства. Водночас за останній рік інспектори здійснили 315 виїздів на обстеження об’єктів культурної спадщини. Відповідні дані відомство надало у відповідь на запит видання «Хмарочос».
Які зміни до законодавства готують для захисту пам’яток?
Наразі вже розроблено зміни до закону, які передбачають суттєве збільшення штрафів за порушення пам’яткоохоронного законодавства — від 1,7 до 3 мільйонів гривень. Норми набудуть чинності лише після того, як їх ухвалить Верховна Рада. Чинні штрафи, за оцінками фахівців, не є достатнім стримуючим чинником для забудовників і власників об’єктів, тому збільшення санкцій вважається важливим кроком до реального захисту спадщини.
У 2025 році Департамент також збільшив штат інспекторів — зокрема, у відповідь на зростання кількості звернень від киян. Пропорційно зросло й фінансування відомства, що дозволило активізувати виїзні перевірки та оперативніше реагувати на сигнали громадськості. Як ми раніше писали, залучення городян до контролю за станом пам’яток стає дедалі важливішим інструментом збереження міської спадщини.
Куди спрямовують основне фінансування департаменту?
Пріоритетними напрямами витрат залишаються невідкладні заходи, пов’язані з наслідками російських обстрілів. Йдеться насамперед про фіксацію пошкоджень об’єктів культурної спадщини та першочергові протиаварійні роботи на найбільш вразливих пам’ятках. Нагадаємо, що сама будівля Департаменту на вулиці Спаській зазнала пошкоджень унаслідок обстрілу 24 травня.
Війна суттєво ускладнила роботу охоронців спадщини: паралельно з поточними порушеннями — незаконними надбудовами, самовільними реконструкціями, неузгодженими ремонтами — доводиться документувати і ліквідовувати воєнні руйнування. Як ми раніше писали, масштаби пошкоджень історичного середмістя Києва за роки повномасштабного вторгнення є значними.
Що таке Перелік значних історичних будівель і навіщо він потрібен?
Окремим інструментом захисту міської забудови став Перелік значних історичних будівель Києва, до якого включено понад 600 об’єктів. Ці будівлі не мають офіційного статусу пам’яток архітектури, проте відповідають визначенню значної історичної забудови і формують характер та автентичність київських вулиць.
Включення до переліку означає, що будь-які втручання в такі об’єкти потребують додаткового узгодження й уваги з боку міської влади. Це дозволяє захистити від знесення або спотворення сотні будинків, які інакше не підпадали б під дію пам’яткоохоронного законодавства. Як ми раніше писали, формування такого переліку є практикою, поширеною в багатьох європейських містах.
Чому це важливо знати
Стан охорони архітектурної спадщини безпосередньо впливає на обличчя Києва і його туристичну та культурну привабливість у майбутньому. Збільшення кількості перевірок, розширення штату інспекторів і підвищення штрафів свідчать про посилення контролю. Водночас без ухвалення змін до законодавства і стабільного фінансування протиаварійних робіт десятки пам’яток залишаються під реальною загрозою втрати.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
