Що таке ChemiNova і навіщо це Україні

«ChemiNova» (повна назва — Novel Technologies for On-Site and Remote Collaborative Enriched Monitoring to Detect Structural and Chemical Damages in Cultural Heritage Assets) — це міжнародний дослідницький проєкт, що діє з лютого 2024 року до січня 2027 року. Його мета — розробити інтелектуальну обчислювальну систему для виявлення структурних та хімічних пошкоджень пам’яток культурної спадщини, спричинених двома основними загрозами: зміною клімату та збройними конфліктами.

Бюджет проєкту становить майже 3,5 мільйона євро. Координатором виступає Університет Валенсії (Іспанія), а серед партнерів — наукові установи та організації з 8 європейських країн, зокрема Міжнародний центр дослідження збереження та реставрації культурних цінностей (ICCROM) в Італії, Університет Ганновера (Німеччина) та Університет Бургундії (Франція). Україну в консорціумі представляє Національний заповідник «Софія Київська».

Як працює ChemiSensing

Застосунок ChemiSensing — один із ключових інструментів проєкту. Це імерсивна система змішаної реальності, яка дозволяє кураторам та реставраторам дистанційно досліджувати й оцінювати стан об’єктів культурної спадщини. Для цього використовують 3D-планшети із захопленням даних у реальному часі, відеокамери та дрони, які транслюють зображення з об’єкта дослідження.

Окрім ChemiSensing, у межах проєкту розробляють також технологію ChemiAI — систему на основі алгоритмів машинного навчання, яка аналізує текстуровані 3D-моделі артефактів, будівель і пам’яток для автоматичного визначення хімічних та структурних пошкоджень. Ця технологія дозволить використовувати навіть звичайні смартфони для попередньої діагностики стану пам’яток.

Чому обрали саме Софію Київську

Софійський собор — один із чотирьох пілотних майданчиків проєкту «ChemiNova» в Європі. Вибір пояснюється унікальними умовами: собор розташований в урбанізованому середовищі та зазнає впливу антропогенних і техногенних факторів. А в умовах війни пам’ятка потребує особливих заходів консервації.

Це підтверджує реальність загроз. У червні 2025 року Софійський собор зазнав пошкоджень унаслідок російського обстрілу Києва — вибухова хвиля зруйнувала тинькований карниз центральної апсиди східного фасаду. Як ми нещодавно повідомляли, у лютому 2026 року до Києва прибула моніторингова місія ЮНЕСКО для оцінки стану збереження Софії Київської та Києво-Печерської лаври.

Хто відповідає за збереження

За збереження Софійського собору відповідає Національний заповідник «Софія Київська» під керівництвом генеральної директорки Нелі Куковальської. На рівні міста контроль здійснює Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Станом на початок 2026 року в Києві зафіксовано близько 150 пошкоджених об’єктів культурної спадщини внаслідок російських обстрілів, а всього на обліку в столиці перебуває 3919 об’єктів.

Саме тому міжнародна співпраця у сфері моніторингу та діагностики стає критично важливою. Проєкт «ChemiNova» дає можливість впроваджувати новітні технології для захисту пам’яток навіть в умовах активних бойових дій.

Що роблять зараз

Тестування попередньої версії ChemiSensing на території «Софії Київської» є важливим етапом розробки. Результати дозволять удосконалити застосунок перед його повноцінним впровадженням. Паралельно пілотні тестування проходять на інших майданчиках проєкту — в Університеті Палермо (Італія), палаці Шенбрунн (Австрія) та на давньогрецьких пам’ятках у Греції.

Проєкт має завершитися в січні 2027 року, після чого розроблені технології планують зробити доступними для реставраторів та кураторів по всій Європі. Для України це означатиме отримання сучасного інструментарію для дистанційного моніторингу пам’яток, що особливо актуально в умовах постійних загроз від обстрілів.

Чому це важливо знати

Війна створює безпрецедентні виклики для збереження культурної спадщини. Традиційні методи моніторингу вимагають фізичної присутності спеціалістів, що не завжди можливо під час бойових дій чи одразу після обстрілів. Технології дистанційного моніторингу, як-от ChemiSensing, можуть суттєво змінити підхід до охорони пам’яток у зонах конфлікту.

Участь «Софії Київської» у міжнародному проєкті такого рівня демонструє, що Україна залишається інтегрованою в європейський науковий простір навіть під час війни, а збереження культурної спадщини розглядається як загальноєвропейський пріоритет.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми повідомляли про прибуття моніторингової місії ЮНЕСКО до Києва для оцінки стану Софії Київської та Лаври. Також ми розповідали про те, як під час війни на Подолі продовжують знищувати об’єкти культурної спадщини попри мораторій. А в матеріалі про стан історичного Подолу ми детально аналізували проблеми збереження архітектурної спадщини Києва.