Що вирішила Консультативна рада

Перед розглядом ескізного проєкту члени ради заслухали звіт співвласників житлового будинку про виконання умов Меморандуму, який було укладено після скандального знесення пам’ятки у 2024 році. Учасники засідання обговорили проблемні питання, що виникли під час реалізації реставраційних робіт, та визначили подальші кроки.Рада розглянула науково-проєктну документацію «Реставрація будинку Євменія Зеленського (друга половина ХІХ ст.) за адресою: вул. Олександра Кониського, 22, Шевченківський район, м. Київ» та надала рекомендації щодо подальших робіт. Експерти оцінили запропоновані архітектурні та конструктивні рішення, спрямовані на максимальне збереження автентичного вигляду будівлі.Сторона власників підтвердила наміри та зобов’язання, взяті під час підписання Меморандуму, а також готовність продовжувати реалізацію реставраційного проєкту за власний кошт.

Які протиаварійні заходи вже виконано

До початку зимового періоду 2025–2026 року на об’єкті вдалося провести комплекс протиаварійних заходів і законсервувати пам’ятку, щоб запобігти подальшому руйнуванню. У грудні 2025 року ці роботи було офіційно завершено.На першому етапі фахівці відсортували збережені автентичні елементи будівлі, встановили тимчасове дахове покриття та облаштували систему водовідведення для захисту фундаменту й приміщень від вологи. Також укріпили окремі ділянки стін, демонтували аварійні перекриття та прибрали будівельне сміття. Ці заходи дозволили зберегти залишки конструкцій і підготувати майданчик до повноцінної реставрації.

Чому реставрацію затримали майже на рік

У липні 2024 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА уклав із власниками Меморандум строком на 18 місяців щодо проведення реставраційних робіт. Документ зобов’язав забудовника відновити знесену будівлю за власний кошт. Однак невдовзі на будівлю було накладено арешт у межах кримінального провадження, відкритого за фактом незаконного знесення. Це фактично призупинило реалізацію робіт майже на рік.Після зняття арешту процес пришвидшився: 4 червня 2025 року було погоджено науково-проєктну документацію на виконання протиаварійних робіт. Уже 19 червня Департамент надав відповідний дозвіл, а 23 вересня 2025 року було укладено договір на розроблення проєкту реставрації пам’ятки. Відтоді роботи на об’єкті тривали без перерв.

Яка історія Садиби Зеленських

Садиба Зеленських — це двоповерхова дерев’яна будівля, обкладена цеглою, яку звели наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття на замовлення купця Василя Маліна. З 1911 по 1915 рік тут проживала родина заможних міщан Зеленських, чиє ім’я закріпилося за садибою. Будівля є одним з останніх зразків дерев’яної житлової архітектури в цій частині Києва.Садиба поєднує риси історизму з елементами раннього модерну та є важливою складовою історичного середовища столиці, формуючи автентичний вигляд вулиці Олександра Кониського. Будинок входить до переліку історичних споруд, які заборонено зносити або реконструювати.

Як зносили пам’ятку і що було далі

19 липня 2024 року садибу несанкціоновано знесли за допомогою важкої будівельної техніки, попри те що на будівлю ще в січні того року прокуратура наклала арешт. Знесення відбулося вночі та викликало масштабний скандал і протести киян.Київський міський голова Віталій Кличко назвав дії забудовника цинічною провокацією. Прокуратура відкрила кримінальне провадження, а одному зі співвласників було оголошено підозру. Після цих подій Міністерство культури визнало будівлю пам’яткою архітектури місцевого значення та зобов’язало внести її до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.Однак у листопаді 2024 року Верховний Суд визнав законним видачу містобудівних умов на реконструкцію садиби, що фактично легалізувало дії забудовника. Активіст Дмитро Перов попередив, що це рішення може створити прецедент для руйнування інших пам’яток.

Чому збереження садиби важливе для Києва

Реставрація Садиби Зеленських стала прецедентом для столиці: вперше забудовника зобов’язали відновити незаконно знесену пам’ятку за власні кошти. Водночас ця справа висвітлила системні проблеми з охороною культурної спадщини у Києві.Як ми раніше писали, за даними фахівців, понад чверть історичної забудови Подолу перебуває в аварійному або занедбаному стані. Пам’яткоохоронці та активісти продовжують боротьбу за збереження історичних будівель столиці, закликаючи посилити контроль за забудовниками й запровадити дієві механізми відповідальності за знищення пам’яток.Наразі ескізний проєкт реставрації пройшов експертну оцінку, і наступним кроком має стати затвердження остаточної проєктної документації та початок повноцінних відновлювальних робіт.

Раніше ми писали

Про те, як на Подолі продовжують знищувати об’єкти культурної спадщини попри мораторій та судові справи. Також про те, що пам’яткоохоронці подали заяву до прокуратури щодо захисту історичних будівель Подолу.