Що відомо про писанку-брязкальце з Судацької фортеці?

Писанку-брязкальце виявили під час археологічних розкопок, які проводив Михайло Антонович Фронджуло у 1966–1972 роках на території Судацької фортеці. Ця фортеця є унікальним архітектурно-археологічним комплексом III–XVIII століть. Її башти та мури утворюють цілісну фортифікаційну систему, яка органічно поєднується з природним ландшафтом Кримського узбережжя.

Писанка-брязкальце — це не просто декоративний виріб. Усередині такої писанки містився невеликий камінчик або глиняна кулька, яка створювала характерний звук при потряхуванні. У давніх слов’ян подібні предмети мали глибоке обрядове значення: вважалося, що звук брязкальця відлякує злих духів і захищає оселю від лиха. Саме тому писанки-брязкальця часто виготовляли напередодні весняних свят, пов’язаних із пробудженням і відродженням природи після зимового сну.

Вік знахідки — XI–XIII століття — робить її сучасницею самого Софійського собору, зведеного за часів князя Ярослава Мудрого. Це свідчить про те, що традиція виготовлення писанок на теренах України-Русі існувала щонайменше тисячу років тому і була поширена від Києва до південних берегів Криму.

Чому Судацька фортеця належить «Софії Київській»?

Музей «Судацька фортеця» входив до складу Національного заповідника «Софія Київська» як окремий структурний підрозділ. Однак після анексії Криму Російською Федерацією у лютому 2014 року фортецю вилучили з оперативного управління заповідника. Фактично Україна втратила фізичний доступ до пам’ятки, але юридично музей і досі залишається частиною «Софії Київської».

Саме тому артефакти, знайдені на території Судацької фортеці до окупації і вчасно перевезені до Києва, мають особливу цінність. Вони є матеріальним доказом багатовікового зв’язку Криму з українською культурною традицією. Писанка-брязкальце з фондосховища заповідника — один із таких предметів, який вдалося зберегти попри втрату контролю над територією півострова.

Судацька фортеця розташована на Кримському узбережжі поблизу міста Судак. Її будівництво розпочалося у III столітті, а основні укріплення зводили генуезці у XIV–XV століттях. До 2014 року фортеця приймала сотні тисяч туристів щороку і була одним із найвідвідуваніших музейних об’єктів Криму.

Які фрески XI століття зберіг Софійський собор?

Окрім писанки, заповідник напередодні Великодня запросив ознайомитися з христологічним циклом фресок XI століття, що збереглися у підкупольному просторі Софійського собору. Цей цикл називають святковим, оскільки його сюжети ілюструють найбільші християнські свята, пов’язані з подіями земного життя Ісуса Христа.

Земну історію Христа послідовно зображують фрески, розміщені у три регістри. Читаються вони як книга — зліва направо і зверху донизу. Початкові сцени, що містилися на склепіннях, не збереглися: імовірно, тут було зображено «Різдво Христове», «Стрітення», «Хрещення» та інші ранні сюжети євангельської розповіді.

Найвизначнішою є сцена «Зішестя Христа в пекло» — найдавніше зображення Воскресіння у давньоруському живописі. У центрі композиції Христос як Переможець і Цар слави стоїть на повержених вратах пекла, тримаючи в руці хрест — символ Спасіння. По боках від Нього — дві групи старозавітних праведників: Адам і Єва, Авраам, царі Давид і Соломон, Іоанн Предтеча. Як зазначає дослідниця Надія Нікітенко у книзі «Мозаїки та фрески Софії Київської» (2018), ця сцена символізує те, що Господь своєю смертю викуповує гріх першої людини і дарує спасіння всьому людству.

Чому це важливо знати

Напередодні Великодня 2026 року артефакти Національного заповідника «Софія Київська» нагадують про тисячолітню тяглість української великодньої традиції. Писанка-брязкальце з Судацької фортеці — це не лише музейний експонат, а й символ культурної спадщини, яку Україна зберігає попри російську окупацію Криму. Водночас фрески XI століття у Софійському соборі залишаються живим свідченням того, як давні майстри осмислювали найголовніше християнське свято — Воскресіння Христове.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, у Києві понад 160 храмів проведуть освячення пасок на Великдень 12 квітня, а комендантська година діятиме без змін. Також ми писали, що заповідник «Софія Київська» розпочав підготовку до першого за 70 років обстеження настінних розписів трансепту за кошти ЮНЕСКО. Крім того, у лютому науковці заповідника оприлюднили результати дослідження стародавньої фрески святого Миколая Чудотворця у Софійському соборі.