Як виникло свято, яке тепер відзначають понад 100 країн

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2026 році це свято 20-річне: ініціативу у 2006 році запустила студентка з Чернівців Леся Воронюк — просто в черзі в університетський буфет. Вона побачила друга у вишитій сорочці і запропонувала домовитися всім одягти вишиванку в один день. «Запросимо найближчих друзів і викладачів, які підтримають нашу ідею» — так народилося свято, що сьогодні охоплює понад 100 країн світу.

Хто взяв участь у «Діалогах про»

До дискусії долучилися п’ятеро запрошених гостей. Оксана Полонець — відома українська дизайнерка, яка займається відновленням орнаментів і культурною дипломатією: її вироби бачили в багатьох країнах світу. Леся Воронюк (Чернівці) — засновниця Дня вишиванки і громадська діячка. Тетяна Зез (Донеччина) — авторка проєкту «Вишивка в одязі видатних українців»: вона відновлює автентичні вишиванки Івана Франка, Лесі Українки, Степана Бандери, і в ці орнаменти одягаються сучасні публічні люди. Роксоляна Шимчук — колекціонерка, власниця музею автентичного одягу. Володимир Щибря — кандидат історичних наук, директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Модерувала дискусію Анжеліка Рудницька.

Що таке «Діалоги про» і навіщо їх проводять

«Діалоги про» — серія мистецьких зустрічей Національного музею Революції Гідності. Формат передбачає відкрите обговорення культурних, історичних та мистецьких тем у живому діалозі між учасниками й аудиторією. Вишиванка у цьому сенсі — не просто одяг, а один із найвпізнаваніших символів української культури, що набув особливого звучання в умовах повномасштабної війни. Одягнути вишиванку сьогодні означає зробити свідомий вибір на користь культурної стійкості.

Як музей Майдану підтримує культуру під час війни

Національний музей Революції Гідності — один із небагатьох київських музеїв, що продовжує активну публічну діяльність попри воєнний стан. Онлайн-трансляції, лекції та мистецькі зустрічі стали інструментом збереження культурного простору й зв’язку з аудиторією, розпорошеною по різних містах і країнах. Формат «наживо в мережах» дозволяє охопити українців за кордоном — і це особливо важливо для свята, яке тепер відзначають понад 100 країн.

Чому це важливо знати

20 років тому маленька студентська ідея перетворилася на глобальне свято. Мистецькі діалоги про вишиванку під час війни — це не просто святкування, а акт культурного спротиву. Вони нагадують: українська ідентичність жива, передається через покоління і не потребує ні дозволу окупантів, ні мирного неба, щоб існувати.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, київські культурні інституції продовжують адаптувати роботу до умов воєнного часу, знаходячи нові формати для підтримки зв’язку з суспільством. Також ми повідомляли про попередні «Діалоги про» вишиванку в Музеї Майдану — захід із п’ятьма спікерами 14 травня.