Що відомо про унікальний артефакт?

Писанку-брязкальце виготовлено з рожевої глини із застосуванням ангобу та поливи. Майстер використовував техніку формування стрічковим методом, після чого виріб пройшов випал, глазурування та фляндрівку — традиційну декоративну техніку розпису по сирій глазурі.

Артефакт було знайдено на території міського некрополя міста Судак під час археологічних досліджень 1966–1972 років під керівництвом Михайла Антоновича Фронджуло. Про це розповіла Ірина Купрієць, головний зберігач фондів Національного заповідника «Софія Київська».

До недавнього часу писанка зберігалася у фондосховищі заповідника й була недоступна для широкої аудиторії. Саме активна реакція читачів у соціальних мережах спонукала музейників перенести її до постійної експозиції.

Як реакція у соцмережах вплинула на рішення музею?

Публікація про писанку XII століття у Facebook-сторінці «Софії Київської» зібрала понад 60 тисяч переглядів лише за один місяць. Географія читачів охопила кілька країн: окрім України, інтерес виявили користувачі з Німеччини, Польщі, США, Великобританії та Канади.

Такий широкий відгук аудиторії став аргументом на користь того, щоб унікальний артефакт побачило якомога більше людей — вже не через екран, а наживо. Писанку-брязкальце перенесли до Брами Заборовського, де її тепер може оглянути кожен відвідувач заповідника.

Цей випадок демонструє, як цифрова активність музеїв у соціальних мережах безпосередньо впливає на формування реальних виставкових просторів і робить надбання фондосховищ доступнішими для суспільства.

Де і як можна побачити писанку?

Артефакт виставлено в Брамі Заборовського — одному з архітектурних об’єктів Національного заповідника «Софія Київська». Брама є пам’яткою архітектури XVIII століття і сама по собі становить значну культурну цінність. Поєднання середньовічного артефакту та барокової архітектурної рамки створює особливий контекст для сприйняття експоната.

Відвідати виставку можна у звичайному режимі роботи заповідника. Писанка XII століття є свідченням розвиненої керамічної традиції Київської Русі та демонструє високий рівень ремісничої майстерності того часу.

Чому це важливо знати

Переміщення артефактів із фондосховищ до відкритих експозицій — важливий крок у збереженні культурної пам’яті та доступності музейних колекцій. В умовах війни збереження й демонстрація автентичних свідчень минулого набуває особливого значення: це нагадування про глибоке коріння української культури та її тяглість через століття.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у «Софії Київській» відкривається виставка «Світ як текст» — ще один привід відвідати заповідник. Також ми повідомляли, що у Музеї Києва відзначили 90-річчя Івана Марчука.