Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» у Батурині отримав археологічні артефакти черняхівської, салтівської та пшеворської культур — матеріальні свідчення різних історичних епох від ІІ століття до раннього Середньовіччя.

Комунальний заклад Київської обласної ради Ржищівський археолого-краєзнавчий музей поповнив колекцію підвісками доби бронзи та черняхівської культури, а також монетами Римської імперії, що датуються І–ІV століттями нашої ери.

До колекції Музею гетьманства на київському Подолі додався мідний натільний хрест XVIIІ–XІX століття археологічного походження. На його зворотному боці збережено багаторядковий текст молитви «Да воскресне Бог». Подібні вироби створювали у старообрядницьких мідноливарних майстернях, цей хрест належить до так званих «великих чоловічих».

Національний музей декоративного мистецтва України отримав порцелянову скульптурку «Циганочка», виготовлену у 1980-х роках на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, який нині не існує. Автор моделі — В. Щербина, який разом із дружиною був засновником та реформатором київської школи порцелянової пластики малих форм. Також музей отримав розписну скриньку «Квіти» 1940–1950-х років.

Національний музей «Чорнобиль» прийняв до фондів унікальний експонат — шолом пожежника зразка 1923 року, який намагалися переслати до Шотландії. Ця модель використовувалася вогнеборцями у СРСР аж до початку 1960-х років. Шолом не піддавався реставрації, що робить його особливо цінним як автентичне свідчення своєї епохи.

Чому це відбувається

Незаконна торгівля культурними цінностями залишається серйозною проблемою для України. За кордон намагаються вивезти археологічні знахідки, старовинні предмети релігійного призначення, антикварні речі та унікальні артефакти з музейних і приватних колекцій.

Частина речей потрапляє на нелегальний ринок через «чорних копачів», які здійснюють несанкціоновані розкопки на історичних територіях. Інші предмети власники намагаються вивезти легально, не розуміючи їхньої культурної чи історичної цінності.

Київська митниця виконує важливу функцію контролю на кордоні — перевіряє культурні цінності, що їх намагаються вивезти з України, та запобігає втраті національної спадщини.

Хто відповідає

Контроль за вивезенням культурних цінностей здійснюють кілька державних структур. Київська митниця відповідає за перевірку предметів на пунктах пропуску та в логістичних центрах міжнародних відправлень.

Міністерство культури та інформаційної політики України через свою Експертно-фондову раду визначає, чи є вилучений предмет культурною цінністю і чи підлягає він передачі до державної частини Музейного фонду України.

Після експертного висновку суд приймає остаточне рішення про конфіскацію та передачу артефактів до музейних колекцій. У цих випадках рішення ухвалили на користь збереження культурної спадщини в Україні.

Що роблять зараз

Передача культурних цінностей до державної частини Музейного фонду України відбулася за рішенням Експертно-фондової ради при Міністерстві культури. Кожен предмет пройшов детальну експертизу, яка підтвердила його історичну та культурну значущість.

Для митників це щоденна, часто непомітна, але важлива робота. Вони перевіряють тисячі посилок та багажу, щоб запобігти втраті національної спадщини. Завдяки їхній пильності унікальні історичні артефакти залишаються в Україні та стають доступними для дослідників і відвідувачів музеїв.

Музеї, які отримали артефакти, проводять реставраційні роботи (якщо потрібно), каталогізують предмети та готують їх до експонування. Деякі з цих речей незабаром можуть побачити відвідувачі музейних експозицій.

Чому це важливо знати

Кожен артефакт, який залишається в Україні, — це частина національної історії та культурної ідентичності. Археологічні знахідки допомагають науковцям досліджувати минуле, розуміти розвиток різних культур на українських землях.

Музейні колекції мають не лише історичну, а й освітню цінність. Вони дають можливість сучасним поколінням відчути зв’язок із предками, дізнатися про побут, вірування, ремесла попередніх епох.

Збереження культурної спадщини особливо важливе під час війни, коли Росія цілеспрямовано знищує українські культурні об’єкти та намагається стерти українську ідентичність. Кожен збережений артефакт — це акт опору культурному геноциду.

Раніше ми писали

Музей гетьманства, який отримав старовинний натільний хрест, проводить дні безкоштовного відвідування в останню п’ятницю кожного місяця.

У червні 2025 року український морський дрон Sea Baby, який пройшов понад 4000 км бойових місій, став музейним експонатом.