Перейти до основного вмісту

Природа проти кліматичних змін: лекція просто неба 15 травня на Русанівці

15 травня о 14:00 на Русанівській набережній у Києві відбудеться безкоштовна інтерактивна лекція просто неба «Природа проти кліматичних змін». Захід організовує Київський міський Будинок природи за підтримки Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА і приурочений до Міжнародного дня захисту клімату. Участь є безкоштовною, реєстрація — за телефоном або у приватних повідомленнях організаторів, повідомляє Департамент захисту довкілля КМДА.

11 Травня 2026 о 18:35|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Промо-афіша лекції просто неба Природа проти кліматичних змін на Русанівській набережній 15 травня
Фото: Департамент захисту довкілля КМДА | 1920×1080

Де і коли відбудеться захід?

Лекція пройде на свіжому повітрі за адресою: Русанівська набережна, 1 — через дорогу, біля будиночку для комах. Орієнтиром на мапі слугують «Східці на Русанівці». Початок — 15 травня о 14:00. Вхід вільний, однак організатори просять попередньо зареєструватися за телефоном 096 111 9461 або надіслати повідомлення сторінці Департаменту у соціальних мережах.

Про що розкажуть спікери?

До участі запрошено двох спікерів: директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА Павла Іванова та керівницю КП «Київський міський будинок природи» Аліну Приходько. Вони розкажуть про природоорієнтовані рішення та їхнє застосування у Києві, про те, як природні механізми допомагають містам справлятися зі спекою та зливами, а також які інженерні рішення на основі природи вже впроваджують у світі для боротьби з кліматичними викликами та стихійними лихами.

Захід матиме інтерактивний формат: слухачі зможуть безпосередньо спілкуватися зі спікерами та ставити запитання в невимушеній атмосфері набережної. Наприкінці зустрічі учасники отримають інформаційні буклети та стікерпаки про збереження біорізноманіття у місті.

Чому тема клімату важлива для Києва?

Міжнародний день захисту клімату щороку нагадує світовій спільноті про необхідність конкретних дій задля збереження стабільного клімату. Для України ця тема набуває особливої гостроти: від якості міського середовища — чистоти повітря, наявності зелених зон, стійкості до повеней та спеки — безпосередньо залежать комфорт, безпека та здоров’я киян.

Природоорієнтовані рішення — так звані nature-based solutions — є одним із сучасних підходів до адаптації міст до змін клімату. Вони передбачають використання живих організмів та екосистем як інфраструктури: зелені дахи, дощові сади, прибережні буфери тощо. Такий підхід дедалі активніше впроваджується у великих містах Європи та світу. Як ми раніше писали, Київ також рухається у напрямку відновлення природних екосистем — зокрема, є плани повернути річку Либідь у міський простір.

Лекція на Русанівській набережній — приклад того, як міські інституції виносять освітні заходи з-поміж чотирьох стін і залучають містян до діалогу про майбутнє їхнього міста прямо на природі. Подібний формат робить екологічну тематику доступнішою та зрозумілішою для широкої аудиторії — від школярів до науковців.

Чому це важливо знати

Лекція на Русанівській набережній — безкоштовна можливість для киян дізнатися, як місто адаптується до кліматичних змін і що кожен може зробити у своєму районі. Розуміння природоорієнтованих рішень допомагає громадянам свідомо підтримувати міські ініціативи, долучатися до збереження біорізноманіття та вимагати від влади сталого розвитку міського середовища.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, WWF представила «Лісову енциклопедію» — дослідження про те, як дерева впливають на Київ. Також ми повідомляли, що у Києві планують відродити річку Либідь і повернути її у міський простір.

Автор
Природа проти кліматичних змін: лекція просто неба 15 травня на Русанівці
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →