Презентація відбулася в Будинку архітектора за участі команди Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, яку очолила професорка Олена Олійник. Проєкт виконувався під патронатом Національної спілки архітекторів України. Він передбачає створення озелененої набережної вздовж Либеді, яку можна буде використовувати як пішохідну й велосипедну зону, що з’єднає Батиєву, Байкову та Лису гори, Товарну станцію, а також вулиці Жилянську, Саксаганського і Малевича.

Архітектори пропонують інтегрувати відновлену Либідь у новий Генплан столиці як екологічний коридор і культурну вісь. Водночас йдеться не лише про урбаністику, а й про символіку: Либідь асоціюється з історичною сестрою-засновницею Києва та уособлює витіснену, але живу природну силу міста.

Президент Національної спілки архітекторів Олександр Чижевський наголосив, що йдеться про переосмислення міського простору. «Ми маємо унікальну можливість повернути Либеді її значення», — зазначив він. А професорка Олійник наголосила, що ця ініціатива — не лише урбаністична, а й екологічна та культурна.

На заході також виступили депутатка Київради Вікторія Пташник і архітектор Вадим Жежерін. Вони підтримали ідею повернення річки у міський ландшафт і закликали інтегрувати екологічні пріоритети в політику столиці.

У розпорядженні КМДА №1039 ще від 2019 року йдеться про необхідність реконструкції гідротехнічних споруд на Либеді та відновлення її екологічного стану. Попри локальні спроби очищення річки, зокрема у 2021 році, системного підходу досі не було.

Чому це важливо знати

Відродження Либеді — шанс повернути Києву одну з його історичних річок, зробити місто більш дружнім до природи й комфортним для людей. Це не лише про очищення води, а й про зміну мислення щодо публічного простору: якого міста ми хочемо — затисненого в бетон чи відкритого до свого ландшафту й спадщини. Проєкт Либеді — приклад, як екологія, культура й урбаністика можуть працювати разом.