Що показують на виставці

Виставка зосереджена на трьох ключових напрямах міської фотографії: архітектурній зйомці, фіксації промислових об’єктів і жанрових сценах повсякденного життя. Відвідувачам представлені тематичні добірки краєвидів Києва за різні періоди — 1860–1890-х років, початку ХХ століття та 1920–1930-х років.

Ці матеріали демонструють місто як простір соціального життя та інфраструктурного розвитку. Архівні світлини відтворюють побут киян і міський простір того часу.

Роботи Михайла Болотова

Окремий розділ експозиції присвячений роботам фотографа Михайла Болотова, який активно працював у 1920–1930-х роках. Його світлини відображають зміну підходів до зйомки київських пейзажів і архітектури — від панорам до деталей забудови.

Частина зафіксованих на фото об’єктів не збереглася до наших днів, що надає цим знімкам особливої історичної цінності.

Фотодокументи пошкоджень 1918 року

Серед експонатів — фотодокументи, що зафіксували пошкодження київських архітектурних пам’яток унаслідок артобстрілів у січні 1918 року. Зокрема, на знімках відображені ушкодження Софійського собору.

Організатори виставки також згадують, що у червні 2025 року храм зазнав нових пошкоджень — історична паралель, яка підкреслює актуальність теми збереження культурної спадщини.

Експонати та інтер’єр фотосалону

Крім світлин, на виставці представлені зразки фотоапаратів початку ХХ століття та техніка 1920–1930-х років виробництва Західної Європи й українських майстерень. Серед експонатів — камера, якою користувався художник Фотій Красицький.

В експозиції також відтворили фрагмент інтер’єру київського фотосалону кінця ХІХ — початку ХХ століття, що дозволяє відвідувачам зануритися в атмосферу тієї епохи.

Хто долучився до проєкту

Партнерами проєкту стали Національний художній музей України, Національний музей декоративного мистецтва України, Національний музей «Київська картинна галерея» та Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.

До створення виставки також долучилися Федір Зернецький, Микола Карапота, Олена Насирова та Павло Третяков. У проєкті використані матеріали з родинних архівів Березовських, Біляшівських, Понамарчуків і Прахових.

Чому це важливо знати

Виставка дає киянам можливість побачити, як змінювалося місто протягом майже століття — від середини ХІХ до 1930-х років. Архівні світлини фіксують не лише архітектуру, а й повсякденне життя городян, промисловий розвиток столиці. Особливої актуальності експозиція набуває в контексті сучасних руйнувань історичних пам’яток — вона нагадує про важливість збереження візуальної пам’яті міста.