До участі запрошують представників медіа, культурної спільноти, громадянського суспільства, державних інституцій, контент-крейторів і митців. Програма зустрічі розрахована на дві години і включає чотири блоки: вступне слово (16:30–16:40), презентацію дослідження (16:40–17:00), панельну дискусію (17:00–18:10) і блок запитань та нетворкінг (18:10–18:30).

Ключові цифри: 71% українців щодня споживають російський контент

За результатами дослідження Gradus Research, 71% українців досі споживають російськомовний контент — і майже чверть робить це щодня. Найбільш вразлива вікова група — підлітки 14–17 років: 59% з них регулярно дивляться російськомовні відео, мультфільми або слухають музику російською. Основна причина — не ідеологія чи симпатія до держави-агресора, а звичка, доступність і відсутність якісної української альтернативи в потрібному форматі.

Показовий приклад — анімаційний серіал російського виробництва «Маша і Ведмідь»: у 2025 році його переглянули понад 800 мільйонів разів серед української дитячої аудиторії. За словами міністерки культури, алгоритми TikTok, Facebook та інших платформ часто підштовхують користувачів до російського контенту, навіть коли вони цього самі не планують.

Про що розкажуть на презентації

Учасники дізнаються: якого контенту найбільше бракує в українському інформаційному просторі, у яких форматах є найбільший потенціал для створення нових продуктів, як контент впливає на різні вікові аудиторії і які цифрові платформи залишаються ключовими для щоденного споживання.

Gradus фіксує: 91% українців споживають медіаконтент зі смартфона, телевізор залишається важливим лише для 17%. YouTube обирають 65% користувачів для розважального контенту, соцмережі — 56%, месенджери — 47%. Тобто основне поле битви за увагу — це TikTok (17 мільйонів користувачів старше 18 років в Україні), YouTube (21,6 мільйона), Instagram і Telegram.

Хто виступатиме

Серед спікерів — шість осіб, п’ятеро з яких публічно заявлені. Тетяна Бережна з 21 жовтня 2025 року є Віцепрем’єр-міністеркою з гуманітарної політики та Міністеркою культури України. Олена Ковальська від 29 березня 2024 року обіймає посаду заступниці Керівника Офісу Президента України і курує гуманітарну сферу. Наталія Кривда — докторка філософських наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голова Українського культурного фонду (Голова Наглядової ради УКФ) від березня 2024 року. Євгенія Близнюк — засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus. Юрій Мельник — голова Наглядової ради благодійного фонду «МХП-Громаді», заступник СЕО МХП зі сталого розвитку.

Шостий спікер заявлений як «Secret Speaker» — організатори не розголошують його ім’я з міркувань безпеки, зазначаючи лише, що ця людина «активно працює з протидією впливу Росії».

Що таке програма «Тисячовесна»

«Тисячовесна» — ініціатива Президента Володимира Зеленського, оголошена у вересні 2025 року. У державному бюджеті на 2026 рік Міністерству культури передбачено 4 мільярди гривень на реалізацію програми. Конкурс із відбору культурно-мистецьких проєктів проводить Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 404 від 25 березня 2026 року — програма стартувала 3 квітня 2026 року.

Нинішній конкурс охоплює три напрями — сучасну музику, перформативне та візуальне мистецтво. Фінансування залежить від типу проєкту: до 100% витрат покриватимуть для дебютів і проєктів, спрямованих на дитячу аудиторію; до 80% — для інших форматів за умови співфінансування учасником не менш як 20%. Подати заявку можна до 28 травня 2026 року до 18:00 включно.

Чому це важливо знати

Проблема російськомовного контенту — не лінгвістична, а безпекова. Російський культурний продукт часто містить вбудовані наративи, які відтворюють ключові елементи державної пропаганди РФ — від знецінення української ідентичності до нормалізації агресії проти України. Росія системно інвестує ресурси у виробництво і поширення контенту з ідеологічною функцією. Для киянина, який щодня перегортає стрічку Instagram чи TikTok, питання «що саме рекомендують мені алгоритми» — це питання того, у якому культурному просторі виростатимуть його діти. 4 мільярди гривень державних коштів на український контент у 2026 році — безпрецедентна сума; чи перетвориться вона на реальний конкурентоспроможний продукт, залежатиме і від результатів таких досліджень, і від прозорих механізмів відбору проєктів.

Раніше ми писали

Як ми повідомляли раніше, у Києві та Київській області через російську агресію пошкоджено 173 пам’ятки культурної спадщини — про це казала Тетяна Бережна. Міністерство культури спільно з міжнародними партнерами створило окремий Український фонд культурної спадщини для збереження і відновлення зруйнованих об’єктів. Паралельно українська культурна спільнота продовжує дискутувати про присутність російських митців у програмах українських фестивалів — дискусії такого типу показують, наскільки болісною залишається тема культурного розмежування з державою-агресором.