Що являла собою будівля

Споруда поєднувала риси двох суміжних архітектурних стилів. Від конструктивізму — характерна округлена наріжна частина, що надавала будівлі динаміки й виразності. Від постконструктивізму — карниз і квадратні вікна з наличниками: деталі, що свідчать про перехідний момент в радянській архітектурі 1930-х, коли від суворого функціоналізму рухалися до більш декоративних форм.

Річкова тематика відображалась у світло-блакитній штукатурці фасаду — колір, що відсилав до водної стихії і підкреслював функцію будівлі як культурного осередку портових робітників.

Чому і коли будівлю знесли

Доля клубу вирішилась у 2012 році: споруду знесли у травні–червні для облаштування дорожньої розв’язки нового мосту через гавань. Жодних записів про спроби зберегти чи перенести будівлю не збереглося. Так зник іще один зразок конструктивізму — стилю, що залишив у Києві відносно небагато споруд.

Чому це важливо знати

Знесення клубу річпорту — типовий приклад того, як інфраструктурні проєкти в Україні тривалий час реалізовувались без урахування архітектурної спадщини. Будівля не мала охоронного статусу, тому її демонтаж не потребував складних узгоджень. Сьогодні кожна четверта будівля Подолу перебуває в аварійному або занедбаному стані, а питання збереження довоєнної і радянської спадщини лишається відкритим.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, під час війни на Подолі продовжують знищувати об’єкти культурної спадщини — попри мораторій та судові справи. А будинок-заїзд XVIII ст. на Сагайдачного — один із небагатьох на Подолі, що пережив і пожежу 1811 року, і хвилі знесень XX–XXI ст.