Що демонтували цього тижня

КП «Київблагоустрій» завершило демонтаж трьох постаментів, що залишилися після знесення радянських пам’ятників у 2015 році.

Парк «Нивки» (Шевченківський район): Найбільший об’єкт — масивний п’єдестал, на якому в 1961 році встановили пам’ятник комсомольцям 1920-х років. Монумент заввишки 5,3 метра зображував комсомольця в будьонівці з молотом у руках та символізував образ Павла Корчагіна з роману Миколи Островського «Як гартувалася сталь». Сам пам’ятник знесли невідомі у ніч на 27 травня 2015 року, але постамент із сірого граніту стояв усі ці 10 років.

Вулиця Якова Гніздовського (Деснянський район): Прибрали бетонну основу, на якій свого часу стояв один з численних пам’ятників Володимиру Леніну. Вулиця до 2022 року називалася Магнітогорською — на честь російського міста Магнітогорськ. У межах деколонізації столичної топоніміки її перейменували на честь американського художника українського походження Якова Гніздовського.

Вулиця Казимира Малевича (Голосіївський район): Демонтовано постамент від погруддя більшовицького політика та військового діяча Василя Боженка. Погруддя встановили в 1967 році біля меблевої фабрики імені Боженка, а знесли невідомі в листопаді 2015 року. Вулицю перейменували ще в 2012 році — на честь всесвітньо відомого художника-авангардиста Казимира Малевича, який народився в Києві.

Десять років від пам’ятників до постаментів

Порожні постаменти простояли в Києві майже десятиліття після знесення самих пам’ятників. Це типова ситуація для процесу декомунізації в столиці: спочатку активісти або невідомі знищують скульптури, потім роки йдуть на офіційне оформлення та демонтаж основ.

2015 рік — «гаряча» фаза декомунізації:

• 27 травня 2015: знесено пам’ятник комсомольцям у парку «Нивки»
• Листопад 2015: демонтовано погруддя Василя Боженка

2016 рік: Київрада включила постаменти до переліку об’єктів, що підлягають усуненню

2025 рік: Грудень — КП «Київблагоустрій» нарешті демонтувало постаменти

Київрада продовжує очищення публічного простору

18 грудня 2025 року, в той самий день, коли КП «Київблагоустрій» оприлюднило інформацію про демонтаж постаментів, Київська міська рада підтримала рішення про усунення з публічного простору столиці ще 15 об’єктів та окремих елементів.

Серед об’єктів, що підлягають усуненню:

• Пам’ятники Дмитру Мануїльському, Михайлу Глінці, Анні Ахматовій та Михайлу Булгакову
• Символічний знак «Київ — місто-герой» із зображенням п’ятикутної зірки
• Пам’ятний камінь на честь 100-річчя Леніна
• Меморіальна дошка Петру Чайковському
• Написи радянської доби на «Житньому ринку»

Масштаб робіт: Рішенням Київради від 13 липня 2023 року до переліку об’єктів, які підлягають усуненню, внесено 251 пам’ятний об’єкт. Станом на грудень 2025 року демонтовано понад 170 об’єктів, 36 готуються до демонтажу балансоутримувачами, а 37 є пам’ятками культурної спадщини — для них потрібне погодження з Міністерством культури.

За даними громадської організації «Деколонізація.Україна», близько 120 об’єктів у Києві, щодо яких Київрада ухвалила рішення про демонтаж, досі стоять на своїх місцях через відсутність контролю, спротив чиновників або брак політичної волі.

Десять років декомунізації в Україні

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки». З того часу Україна пройшла шлях від стихійних «ленінопадів» до системного перейменування вулиць і демонтажу пам’ятників.

Останні знакові демонтажі в столиці:

• Січень 2025: пам’ятник російському фізіологу Івану Павлову
• Листопад 2023: пам’ятник Олександру Пушкіну в парку Івана Багряного
• Лютий 2023: пам’ятники Валерію Чкалову та Миколі Ватутіну
• Квітень 2022: радянський монумент під Аркою дружби народів, яка тепер називається Арка Свободи українського народу

У Києві з 2014 року перейменували близько 500 вулиць, повністю змінивши радянську топоніміку на українські назви.

Чому це важливо знати

Демонтаж постаментів завершує процес, розпочатий ще 10 років тому, коли кияни почали масово знищувати радянські пам’ятники після Революції Гідності. Порожні п’єдестали залишалися нагадуванням про недовершену роботу та псували архітектурний вигляд столиці. Поступове очищення публічного простору від радянської символіки змінює візуальний образ міста та позбавляє його від спадщини тоталітарного режиму. Для киян важливо розуміти, що декомунізація продовжується навіть під час війни, хоч і повільніше через обмежені ресурси та необхідність погодження кожного кроку з відповідними інстанціями.