Третя річниця повномасштабного вторгнення, якою її зустрічає Україна. Пане Президенте. Доброго дня, шановні журналісти, шановні присутні, наші глядачі.

Передусім хочу подякувати за цю зустріч, подякувати, що ці три роки ви з нами, ви з Україною, про Україну не забувають, ви робите все, і для цього я вам дуже вдячен. Триває увага, для нас це важливо, це завжди допомагає посилювати допомогу навколо фокусу щодо України, нашої безпеки, щодо цієї несправедливої війни руских проти українського народу, проти нашої країни. Я вам за це вдячен, також хочу подякувати нашим військовим, сильним, міцним, рідним, їх рідним, їх близьким.

Дуже дякуємо вам, нашому народові, і хочу подякувати також нашим партнерам за ці три роки, це дуже важливо. Завтра у нас, в принципі, будемо мати фізичну присутність наших партнерів, у нас важлива завтра зустріч, саміт, може такий переломний момент, подивимося, будуть у нас тринадцять лідерів, офлайн, також онлайн буде, мені здається, 24, так, 24 у нас будуть лідери, у нас буде керівництво Європи. У мене будуть зустрічі з лідерами, окрема наша платформа Україна, Nordic, Baltic, тож лідери північної Європи тут будуть і знаходитись.

Для нас це дуже важливі і дуже сильні партнери, це про завтра, я думаю, що буде кілька форматів також пов’язаних з технологіями України, це сьогодні наш пріоритет, де ми попереду всіх, слава Богу, і попереду ворогів, і це дуже важливо в технологіях, в дронах, в системах радіоелектронної боротьби, і кілька форматів завтра будуть і про це, ну приблизно так, і я думаю, що ми будемо говорити про також нашу стратегію, але не найближчі роки, а тижні, і важливо, що ми будемо обговорювати формати гарантій безпеки для України, а передусім від Європи, і безумовно нам потрібні Сполучені Штати Америки, і я також думаю, що завтра я запропоную, щоб ми найближчі дні, може тиждень-два, ми зустрілися в одній із столиць Європи, і там вже розуміли, який формат може бути гарантій безпеки для України. Слава Україні! Героям слава! Добрий вечір. Так.

Героям слава. Продовжуючи європейську тему, я бачу телеканал Euronews, якщо є фоловап, будь ласка. Дякую дуже.

Українською тоді поставлю запитання. Я хотіла спитати, доброго дня, Олександра Вакуліна, телеканал Euronews, з приводу очікувань щодо візиту представників Європейської комісії завтра, і зокрема так само балтійських країн, які тут очікуються, що ви очікуєте, на які документи конкретні, або на якісь рішення конкретні, які будуть підписані і оголошені в Києві? Дякую. Не хочу виступати спойлером сьогодні.

У нас є сильні рішення щодо підтримки України. Є окрема зустріч із завданням прем’єр-міністра і спікера, як я і сказав, я зосереджуюсь на пакетах підтримки, і там конкретні речі, конкретні суми, конкретна зброя, конкретні санкції проти Росії. Айен, АБТ, будь ласка.

Дякую, пане президенте. Отже, 30 років тому Україна віддала третій за величиною ядерний арсенал в обміна Москва і Вашингтону, що ви провели вибори. Чи ви готові залишити пост президента, якщо це означатиме мир для України? Так, Сосаніо, якщо мир для України, якщо вам дуже потрібно, щоб я залишив свій пост, я готовий.

Друга історія. Можемо поміняти це на НАТО, якщо є такі умови, одразу, щоб довго про це не говорити. Я фокусуюсь на безпеці України сьогодні, а не за 20 років, і не збираюсь бути у влади 10-річчя.

Тому це, напевно, мій фокус і бажана мрія. А що стосується гарантів безпеки? Раз з НАТО почали, НАТО продовжує, що вони проти. А дивіться, я вважаю, що НАТО найдешевші варіанти – це правда.

І вибачте, що я повторюю це, тому що у будь-якому випадку, хто б хотів це, хто б не хотів, хто б підтримав цю ідею, хто б не підтримав, на столі є ця тема. І на столі гарантії безпеки і перемовин ця тема буде. Я не знаю, чим закінчаться перемовини, в будь-якому форматі, в будь-якому випадку, але на столі це буде.

А обговорювати це, напевно, будемо з партнерами. Тут дуже важливо, щоб ми всі розуміли, що це не стіл перемовин, за який запрошують Україну. Це наш стіл.

І мені здається, це найголовніше. Бо війна в Україні – це наш стіл. Це ми запрошуємо передусім наших європейських лідерів, бо війна в Україні.

Ми є частиною невід’ємної цього континенту Європи, майбутнього Європейського Союзу. Тому обов’язково Європа за цим столом перемовини. І я думаю, вважаю, що це справедливо, щоб була Європа представлена в ширшому розумінні, ніж Європейський Союз тільки, тому що це Європа.

Так? І, наприклад, Британія, наші стільні партнери. Як, наприклад, можна без них? Вважаю несправедливо. Обов’язково Сполучені Штати Америки, тому що це наш рівноправний з Європою.

І тому Сполучені Штати обов’язково. І ми хочемо закінчити війну, і партнери хочуть, щоб там була Росія, і Росія там буде. Я думаю, якщо підтримувати і вірити в те, що він говорить, то того самого.

Він хоче, як можна швидше, закінчити війну. В цьому ми точно сходимося. Я дійсно вірю, що він хоче, і він допоможе нам закінчити цю війну.

Але мир через силу – це, передусім, направити свою силу в бік Росії. Мені здається, це і є зміст виразу «Мир через силу». Ми партнери, і я дуже хочу, щоб він був на нашому боці, щоб це не була просто медіація.

Бо мені здається, що цього замало. Гаранті безпеки від Сполучених Штатів. Мої вдячні за двопартійну, двопалатну підтримку.

Я вдячен двом адміністраціям, тому що впродовж життя вже двох адміністрацій йде війна. Я вдячен за те, що йде підтримка. Це важлива для нас, дуже важлива підтримка.

Насамперед, поки що йде підтримка, а ще, минулих рішень Конгресу Сполучених Штатів Америки через уповільнення всіх процесів. Ну, тут новини немає, не буду, скажімо так, зупинятися тут. Ви це знаєте, що щось на шляху.

Але, тим не менш, 100 мільярдів допомоги від Сполучених Штатів не 500, не 350, не 250, не 700, 100 Україна отримала. І ми за це дуже вдячні. І рахунок цієї війни на сьогодні 320 мільярдів.

120 Україна, 100 Європа. Європа плюс партнери, так? Інші, наприклад, Японія біля 15 мільярдів. І 100 Сполучених Штатів Америки.

Так виглядає економіка цієї трагедії. Від Трампа я дуже хочу розуміння одне у одного. Почути, що відбувається, які гарантії безпеки потрібні Україні.

Частково це було в плані перемоги України, щоб Україна була сильна за столом перемован. І гарантії безпеки від Трампа дуже потрібні. Я би хотів поговорити з ним про контингент.

В принципі, конструкція присутності контингенту по завершенню гарячої стадії війни нам зрозуміла. Ми готові до обговорення цього з колегами Європейського Союзу, Європи, знову в ширшому сенсі цього слова. Також з Президентом Сполучених Штатів Америки.

Гарантіями безпеки можуть бути і економічні угоди, про що зараз в медіа дуже багато. Але не просто економічна угода, а економічна угода між нашими державами як частина гарантій безпеки. Тому в угоді потрібно, щоб було те, чого поки немає, що гарантії безпеки ми будемо отримувати від Сполучених Штатів.

Чи запрошував я Президента Трампа? Завжди запрошую у всіх наших контактах. Дуже хотів би, щоб він був в Україні. Ви знаєте, тут був Келлах, також був його секретарь оф трежері і, безумовно, багато сенаторів, конгресменів дуже часто приїжджають до нас.

Я б дуже хотів, щоб він приїхав, але поки що нам цього не вдалося. Але неважливо, він сюди приїде, це найкраще, або я приїду в Вашингтон, це також буде предметно. Будь ласка, там само СЛМ, СТБ, СТТВ.

Там само, ось там в тому. Вітаю, пане Президенте. Мене звати Сергій Єременко, СЛМ Новини, СТБ, СТТВ.

У мене до Вас таке питання. Чи можете Ви пояснити самому собі, як нинішній світ опинився в тій точці, де тарифи і погрози – це для Канади і Данії, приголомшливі угоди – для України, а тепла лампова зустріч в Ріаді для тих людей, які ще вчора погрожували стерти США в радіоактивний поток. Дякую Вам.

І якщо можна про приголомшливі угоди, якщо Ви можете розкрити деталі угоди з рідкісно-земельних металів, то будь ласка. Мені здається, хтось вже розкрив деякі деталі. Це було в тому чи іншому контексті.

Просто багато різних варіантів цієї угоди. Якщо Ви хочете, я можу Вам розказати весь цей шлях, який ми сьогодні проходимо з цією угодою, а потім я закінчу нашими партнерами з Канади, Данії, інших країн. На мою думку, не факт, що я знаю все так або щось.

Щось напевне знаю. Перед усім, що стосується цієї угоди, як я завжди говорив, це почалося з нашого плану перемоги, де ми вважаємо, що Росія захоплює наші території і ми повинні все це захистити від окупаційних військ РФ. Так само від їх союзників північної країни Ірану.

Не хочу про це дуже довго. Ви все це знаєте. Угода, що все це потрібно захистити і нам потрібні гарантії безпеки для України.

І Україна говорить, окей, дайте нам гарантії безпеки. Це невід’ємна частина діалогу щодо цієї угоди і ми готові. А на що ви готові? А ми відповідаємо, давайте говорити.

Давайте, ось вам доступ, давайте до мінералів, давайте говорити про видобуток, давайте говорити про нафту, давайте говорити про газ. Ви видобуваєте, ми ділимося, у вас є пріоритет, ви номер один, але зробіть все, щоб зупинити ворога і щоб відновити справедливість для нас. Закінчіть цю війну, зупиніть, примуште Путіна.

Ось приблизно така історія. Туди ще входили, ви знаєте, пакет стримування, зброя, ракети, ППО, тощо. Знов таки, я хочу підкреслити, це комплексна пропозиція була.

Бо нам потрібні гарантії безпеки, серед яких і посилення української армії, і укомплектування наших військових. І все це дуже потрібно. І ППО.

Стовідсотковий захист неба над Україною. Тепер перейдемо до цієї частини, гарантій безпеки. Ми отримали першу угоду, в якій не було гарантій безпеки.

І тут немає ніякого скандалу, просто вона не відповідає запиту. Тобто питання про те, що давайте 50 на 50 все ділити. Приблизно так перша угода виглядала.

Я сказав, що я не піду на це і не дам міністрам підписати це. Були зустрічі з міністрами фінансів, прем’єр-міністром України. Було багато різних зустрічей.

Це неможливо просто. Ми не можемо просто ділити 50 на 50, не розуміючи, що нас чекає попереду. Якщо б навіть стояв питання, що давайте ділити всі 50 на 50 те, що окуповано, ми вам допомагаємо відновити, давайте ділити.

Це предметна розмова. Я не знаю про ці відсотки, але це зрозуміло, що ви даєте. І спочатку тому була незрозуміла ця угода, вона була різна, були різні зустрічі.

Я сказав, що ось буде так. Друга історія, коли там з’явився другий формат угоди, там вже з’явилися 500 мільярдів. Тоді стало зрозуміло всі месесію до цього, які йшли від Сполучених Штатів Америки, що ми говоримо про борг.

Що Україна повинна визнати таким чином борг. Тому що якщо фонд, а куди йдуть гроші від видобутку, а вони йдуть в фонд, і якщо він, згідно другого варіанту угоди, на 100% належить Сполученим Штатам Америки, це говорить про те, що це не коінвестиція 500 мільярдів. Тому що наповнюємо ми це від наших мінералів або від наших компаній.

Тобто це рамкова угода, поки що не виписані всі компанії. Тобто якщо ці гроші йдуть в фонд, і нічого з-за кордону не приходить цей фонд, а все всередині країни, це ми віддаємо борг. Тепер 500 мільярдів.

Давайте спочатку з цифрою розберемось. Тобто я знаю, що у нас було 100. І це факт.

Я не збираюся узнавати 500. Хто б що не говорив, як би ми не спілкувалися. При всій повазі, ще раз, при всій повазі до партнерів, але я стійко стою, тому що це правдива ситуація.

Абсолютно ми праві. І друга ситуація, якщо чесно, навіть 100 мільярдів я не готовий фіксувати. Поясню, чому.

Тому що ми не маємо визнавати гранти як борги. Подобається це чи не подобається. Я домовлявся з Байденом і домовлявся з Конгресом Сполучених Штатів Америки.

Я вдячен Конгресу. Це була присутність двох партій. Якщо умова сьогодні така, що Сполучені Штати Америки, наші стратегічні партнери кажуть, ми вам будемо давати допомогу, але ви повинні її повернути чи ні.

Тому що нам потрібна ваша допомога. І якщо ваші умови, що ми не дамо вам допомогу, якщо ви не підпишете угоду, то тоді зрозуміло. Питання, скільки ви даєте допомоги? 10, 20, 30 млрд? Зброєю? Хто би все це проговорити з президентом Трампом? Я це передав.

У мене немає жодних емоцій з цього приводу. Я готовий. Вони хочуть прагматичну угоду? Супер.

Говоримо прагматично. Там є такий момент, один елемент. А в моєму житті було кілька угод, я вам скажу, серйозних.

І я знаю, що такі угоди. І я знаю, як серйозними хлопцями підписувати угоди. І в принципі треба підписувати так, щоб залишитись в друзях і в партнерах, щоб розуміти, як ти будеш розходитись.

І це важливий елемент. Правда. Тому що не через скандали і суди, а по-партнерськи.

Ми влаштовуємо, а потім не влаштовуємо. Інші приоритети. Це нормальний бізнес.

Тобто, якщо ми про бізнес. Там є один до двох. Такий елемент.

Я дійсно його підкреслив червоненьким, щоб юристи почали. І вони кажуть, це ж ваш фонд, ми їм керуємо 50 на 50. Ні.

100% ще раз підкреслюю. 100% права фонда Сполученій Штаті Америки. І тому, виходить так, якщо, наприклад, Сполучені Штати, наші дружні партнери, нам, наприклад, проголосують допомогу в конгресі.

50 мільярдів ми повинні будемо повернути. Неважливо як, неважливо коли. Я зараз не про це.

Але ми повернемо один до двох. Тобто, повернемо з вами 100% на кредит. У мене питання.

Тобто, я повертаю 50 і плюс 50. Тобто, я повертаю 100 мільярдів. Якщо це вимушено і нам зараз, і ми без цього не можемо, напевно, ми на це повинні йти.

Але у мене питання. Скажіть логічне і мені на нього ніхто не може відповісти. Коли Сполучені Штати Америки продають зброю Ізраїлю, Катару, Саудівській Аравії, Об’єдним Арабським Еміратам, чи вони заробляють 100%? Все нормально.

Я просто хочу діалогу з президентом Трампом. Мені здається, я справедлив в тому, що я хочу діалогу. Я не підписую те, що будуть виплачувати 10 поколінь України.

Що стосується Канади і Данії, прем’єр-міністр Джастин Трюдо, він буде у нас. І він завтра буде у нас. І він головує чийсь сімки.

Для нас це дуже важливо. Я не знаю. Він мені розкаже деталі, що у них відбувається у Сполучених Штатах.

Ми часто спілкуємось з Метте Фредеріксен, прем’єр-міністеркою Данії. Ми дуже хороші друзі. Вона дуже багато нам допомагає.

Я вважаю, що Сполучені Штати Америки не повинні втрачати ні канадійських, ні європейських партнерів. І я вважаю, що це і є можливість, щоб не виводити із політичної ізоляції рускіх. Я вважаю, що це дуже важливо.

І нам не можна сваритися, нам потрібно бути дружніми. Але все одно і кожна з наших країн Америка, Данія, Канада і Україна. Ми все одно повинні поважати одне одного, поважати незалежність, наш народ, наші інтереси і вважати одне одного рідними.

А що з росіянами складне, є двосторонні відносини у Сполучених Штатах Америки. Для нас найважливіше, що без нас не можна закінчувати або домовлятися, або то, що при умовах чи на умовах, які нам невідомі. Мені здається, ми на це маємо повне право.

Зараз, до речі, наша група, всі її міністри і представники наших компаній, мій голова офісу, вони зараз на зв’язку з Вольцем і його командою. Вони спілкуються про угоду. Немає вже 500 мільярдів, мені здається немає відсотків поки що.

Ну, бачите, ми прочуваємось вперед, все нормально. Далі, будь ласка, Нью Йорк пост, Кейтлін, я знаю, що ви десь є, не бачу вас. Я тут трішечки, вибач.

І якщо можна, людину з ганчірку сюди вперед. Доброго дня. Я б хотіла запитати, як останні кілька тижнів напряжених стосунків з адміністрацією Трампа відбулися, і як візит Келога, наскільки він вплинув на стосунки США з Україною? І також, оскільки ми маємо справу з новою адміністрацією, це абсолютно новий спосіб видання переговорів.

Чи можна дивитися на справу про мінеральні ресурси, це договір, як новий варіант безпекових гарантій, бо Трамп захоче, до кінченого, щось тут захищати? Передусім, я хочу, щоб у нас була угода, тим більше, що це такий меморандум, на основі якого можуть бути серйозні угоди з деталями про фонд, про майбутнє, якщо ми партнери в ньому. Це все правильно, це правильні кроки вперед. Знаєте, таких фондів, до речі, які правильно існують, з правильними деталями, я дуже хорошо знаю це питання.

Ці фонди такі, вони існують і на Близькому Сході, і у американців з країни Близького Сходу, і у європейців, і воно працює. Це завжди фонди самі по собі, вони працюють краще, ніж держава. У держави може бути 100 відсотків, 50 відсотків, у арабських країнах було спочатку 50, потім стало 75, у європейців стало трішки менше.

Але що важливо, ці фонди працюють швидше, менше бюрократії, тому, в принципі, ця угода є частиною гарантії безпеки. І я би дуже хотів, але про це повинно бути написано там, що це є гарантіями безпеки, а не просто, щоб ми з вами говорили, що ми так вважаємо. Вважати це непогано, але замало, і тому дуже важливо, щоб дійсно це було в практичній площині.

Тепер, дивіться, ми чули такі меседжі і від колег, і коли тут був міністр фінансів Сполучених Штатів, і також було потім, коли ми з віце-президентом, і Рубіо, багато людей говорили, що є така логіка в Сполучених Штатах Америки, а вони мають право на цю логіку, вони говорять, дивіться, якщо ми заходимо туди, всі об’єкти, це є гарантіями безпеки. І там, де ці мінірали, тощо, бо рускі не підуть, бо це наш бізнес, це наші приватні кампанії, і все би було добре, якщо б 20 чимось кампаній не працювало на зараз окупованих територіях Сполучених Штатах Америки. І це була моя відповідь просто.

Ну, тобто, американський бізнес був у нас до війни, і є назви цих кампаній, я їм вдячний за те, що вони є, вони присутні, когось немає, але більшість, і вони були, їх офіси були, як тут, на території, яку ми контролюємо на сьогодні, як на території, яка тимчасово окупована. І це говорить про те, що це не дає 100% гарантії, що рускі не прийдуть туди, куди вони вже приходили. І тому, коли ми говоримо про контингент, я чув сигнал міністра оборони Сполучених Штатів Америки, але знов таки, я вважаю, що якщо ми партнери, а я вважаю нас партнерами, все на столі, будь-які пропозиції, вони мають бути на столі, ми повинні їх проговорювати з президентом.

І коли міністр оборони заявив, що no NATO, no boots on the ground, and no, I don’t remember, something no. Ніякого НАТО, ніякого збрізку на землі. Ну, логічно, мені здається.

Логічно, мені здається. Тобто такий пас я зробив в обіг Сполучених Штатів, також ще не обговорювали з ними, не отримали назад відповідь. Тому я вважаю, що приклад з Америки не назавжди, а нам потрібен мир на багато-багато років.

І нам легше не буде через те, що, наприклад, Трамп його додавив, дотиснув, і, наприклад, при Трампові немає наступу руских. Ну, нам що, легше, що наступ буде через, я не знаю, 10 років? Ми повинні думати зараз. Давайте, щоб це було нашою проблемою, і ми закінчили війну, і ми вирішили всі проблеми, а не залишати це на майбутнє.

Окей. Дякую. Так, колеги, а скажіть, у кого є довге запитання? Довге запитання? Довге запитання, щоб якраз могли тут трошки прибрати.

Не поспішайте. Добре, ну я почекаю, поки приберуть. Ні, ні, ми можемо… Можна, Володимир Олександрович, насправді, впродовження цієї теми згодою? Я чую вас.

Добре. Скажіть, будь ласка, чи є у нас опція не підписувати? Якщо в процесі переговорів американська сторона не буде уважною до наших побажань, до вимог, власне, забезпечити безпеку, вибачте за топтологію, чи можемо ми відмовитися підписувати цю угоду в принципі? Якщо так, якими будуть наслідки? Чи вірно розуміти, що будь-яка допомога в такому випадку буде зупинена? Знову ж таки, які будуть наслідки? І, друге, підпитання пов’язано з тим, що, наскільки відомо із повідомлень ЗМІ, американці наполягають на тому, щоб це була саме угода. Якщо це саме угода, а не меморандум, це має ратифікувати Верховна Рада України.

Пан Степанчук тут. І зрозуміло, що буде непросто, особливо, коли окремі політики почують наближення за пів року, за якийсь час виборів. І зрозуміло, що воно на цим гратиме.

Що робити із цим? Ну і найостаннє, а хто це все буде підписувати? Відмені України. Дякую. Так, стільки запитань.

Довге, дуже довге. По-перше, у стратегічних партнерів повинно бути бажання підписувати угоду. Угода повинна з США бачити, що вони не просто додають гроші.

України, що вони отримують ці гроші і можуть підняти економіку і що це може бути гарантієм безпеки. Угода між нами і партнерами хоче, щоб була без скандалу, а навпаки, щоб була він-він для наших народів або для американського бізнесу.

І захист, і щоб, вибачте за таке слово, задоволення отримати від партнерських відносин. Бо то є вже не партнерство, якщо немає задоволення. Друге, допомога зупиниться.

Дивіться, зараз допомога є, хоча треба справедливо сказати, ця допомога, вона стара, це минулих часів, так, підтримка Конгресу США, але двопартійна підтримка республіканців і демократів. Ми вдячні, що її не зупинили, але через повільнення постачання вона все ще йде. І там, чесно кажучи, ми ще можемо отримати, бо проголосували набагато більше, там 15 мільярдів в дорозі, якщо чесно, вийшли, не вийшли, щось вийшло, щось десь знаходиться на шляху.

В зброї і в різних технічних засобах ці гроші. Тобто тому нічого не зупинено, але нічого нового і не проголошено. Ми в цьому сьогодні, ось де ми знаходимося, так.

Я вважаю, що щоб щось нове було, я так логіку розумів цієї угоди до початку всіх цих серій. А щоб щось нове було, треба розуміти, а як нове ви будете віддавати. І тому я ж так і реагую на старі борги, якщо це про нове.

І ми готові проговорити формат, що ми отримуємо і як ми віддаємо. Готові це проговорити в цій угоді. Що стосується формату цієї угоди, значить, дійсно, якщо це угоди і там немає цифр, конкретних цифр, я не думаю, що нам потрібна ретифікація парламенту Україну, І у нас була зустріч, коли у нас була в Мюнхені, з віце-президентом Жидівенцем, і ми говорили з ним, якщо ви хочете там бачити цифри або відсотки тощо, у будь-якому випадку треба дивитися на наші закони, але ми вважаємо, що потрібно одне одному на зустріч до щастя.

Із двох один щасливий, це не дуже щаслива сім’я виходить. Так, і що стосується чи не будуть парламентарії на чому гратись, так хай граються. Серйозні речі, мені здається, не іграшки, у нас війна, нам потрібно партнерство, потрібна допомога, але знов-таки не втрачаючи гідності, незалежності, ну і не хочеться залишитись в одних, як то кажуть.

Дякую, будь ласка, там саме телеканал CDF Німеччина? На боці підтримки України. Я вважаю, що є в Європі слабкі місця в європейській безпеці. Це не стосується однієї країни в цілому.

Всі ці слабкі місця були в Україні. Через війну ми багато речей зробили, підняли кількість виробництва, посилили армію, у нас 800 тисяч армія. Так, через трагедію, через трагедію війни ми це зробили.

А європейці знають всі деталі, всі гроші. Європейцям треба піднімати і вкладати ресурси в обороноздатність своїх країн, тому що розраховувати треба на себе. Я пропоную таку об’єднуючу платформу Україну, як перший крок до об’єднаної армії Європи, Збройні сили Європи.

Я сказав, що це не експеримент, але важливий безпековий пілот. І цей контингент може бути в Україні. Ми всі будемо працювати разом, будуть напрочування.

Ми познайомимо одне одного з технологіями, з дронами, кого треба, навчимо сухопутні війні. І як працювати з сучасним ворогом, технологічним, дуже технологічним ворогом тощо. Все це знадобиться, я впевнений, для безпеки.

І це спокій, дай Бог, щоб не було жодної війни. Але це спокій для всіх. Я вважаю, що сьогодні є реальний приклад «Ми».

Сьогодні є реальне бажання дати Україні гарантії безпеки і закінчити гарячу фазу війни. І на цьому прикладі можна побудувати ті збройні сили. Навіть якщо немає такої поки що нової юридичної моделі.

Але на основі контингенту можна це побудувати. На мою думку, всім прийдеться збільшувати вороноздатність своїх країн. Або це можуть бути союзні сили, про це окремо.

Будь ласка, стоїть по центру «Бігус.Інфо». Вітаю, пане президенте. Мене звати Роксулана Бичай, «Бігус.Інфо». В Конституції України є стаття, в якій йдеться про те, що надрами належать Україні. Розпоряджається ними держава в державних інтересах.

Але впродовж багатьох років до вашої каденції і під час неї розпоряджалися цими надрами бізнесмени в своїх інтересах. Зокрема бізнесмени. Велику частину точно.

І ось зараз ми дійшли до моменту, коли ви як президент, ми як держава ухвалюємо рішення працювати над угодою із Сполученими Штатами стосовно права користування цими надрами. Моє питання наступне. Чи будете ви, чи взагалом влада переглядати ці ліцензії надані українським бізнесменам впродовж цих багатьох років? І якщо так, то в якому вигляді це буде відбуватися? На яких підставах? І коли? Дякую.

Дякую за ваше запитання. У нас є різні формати. І багаторічні, і дуже свіжі.

Я, чесно кажучи, не пам’ятаю дуже багато, тому що під час війни щось масового не було, бо не було можливості. Ліцензіатів достатньо немало в Україні. Ця вся історія у будь-якому випадку нам допоможе.

Вся історія. По-перше, всі наші служби, які ніколи не займалися такою серйозною юридичною боротьбою, наприкінці проведуть реальний аудит. І це вже відбувається.

Є багато всього. Тому що, ви знаєте, розробка, яка була, наприклад, 1946 році або останнє, в 80-х роках, щодо тих чи інших ресурсів. Я не говорю про скважини нафтові, нафтогазову напрямку.

Але зрозуміло, що останні серйозні розробки були 50-60 років тому. А деякі майже 90 років. Тобто це дає можливість нам навести порядок.

Що є, скільки це коштує, кому належить. І тут будуть відповідні рішення. Законно щось належить, щось незаконно.

Сплячі ліцензії, робочі. Там, де все справедливо і бізнес цим займається, будемо їх захищати. Для нас це потрібно.

Там, де сплячі ліцензії і хтось щось пограбував, будемо це повертати. Для нас це важливо. Я думаю, що урядовці запропонують армати.

Дякую, будь ласка. Наступна куріра ДЛСР-а і далі буде Fox News, там саме, в Севодому місці. Дякую, пане президенте.

Пане президенте, ви останнім часом чітко говорили, що ми програємо війну без Сполучених Штатів. Президент Трамп нещодавно зазначив про вас, він говорив жахливі речі, що ви несете відповідальність за війну, що ви диктатор. Тож перше запитання, чому? Ви думаєте, що це якась тактика, якась стратегія, яка зміниться? Тому що ви продовжуєте говорити про Сполучені Штати як про партнера, а не ворога, хоча він так розглядає вас.

І далі, чи Європа реально зможе замінити Сполучені Штати? Наша прем’єр-міністерка Мелоні, вона не приїздить? Що ви думаєте з цього приводу? Тут немає можливості для емоцій. Тому я маю прагматичний підхід до наших відносин з сьогоднішньою адміністрацією. Буду продовжувати саме так, але, безумовно, я би не назвав ці слова в мою адресу від президента Трампа комплементами, м’яко кажучи.

Я розумію це, так. Будемо, просто нецікаво. Нецікаво, розумієте? Законно обраний президент не через якусь силу точно прийшов до влади.

Не прийшов, мене обрали. 73%. До речі, парламентарів, які приходили в той же час, також ніхто не призначав, його парламент обрав народ України.

Після закінчення воєнного стану будуть вибори. І люди зроблять свій вибір. Десятиріччя у владі не збираєш бути.

Але і Путіну бути при владі на території України не дамо бути. Ну це все. Тому і боремось.

А слова вони пройдуть. А може щось хороше колись скажуть. Для мене чесно важливо, що про мене думають українці.

Якщо чесно. Я думаю, як і для президента Трампа. Для нього важливо, що про нього думають американці.

Я думаю, саме зараз для нього це дуже важливо. З Мелоні у мене дуже хороші відносини. Так, дуже хороші відносини.

У неї візит, мені здається, кудись на Близький Схід. Вона мені сказала, що вона хотіла приїхати, але у неї візит, але вона буде онлайн. Завтра ми з нею поспілкуємось.

Так само. Фокс-Ньюз, будь ласка. Алекс Хоген, Фокс-Ньюз.

Дякую за цю розмову з нами. З запитання по угоді щодо мінералів. Які частини угод Україна не готова прийняти? Що вона розглядає як гарантії безпеки? Що треба робити США, щоб можна було прийняти ці угоди? І ще один момент.

Було сказано, що президент Трамп готовий цього тижня завершити узгодження позицій мінералів з росіянами. Що ви думаєте про це? Цього тижня завершити цю війну неможливо. З гарантіями для України.

Принаймні, я, чесно кажучи, не знаю, як без наших зустрічей можна це зробити на сьогодні. Що стосується угод, як я вам сказав, що там не може бути того чи іншого формату, щоб ми були боржниками. Нам, навпаки, допомогу нам, як інвест внесуть, то ми будемо з нашого боку також вкладати.

А ми можемо вкладати від наших підприємств прибуток в цей фонд. Але це тоді 50 на 50. Я вважаю, що це чесно.

Далі ми можемо вкладати безумовно гроші від заморожених російських активів, я вважаю. І це наші гроші. Саме наші.

Не з партнерами. А суто українські гроші. І це може дійсно допомогти.

Чому я кажу, що це може допомогти? Тому що це може бути швидке інвестування. От наприклад, якщо від ліцензії сьогодні передавати гроші в фонд, то знаєте, скільки ми отримуємо? Десь 60 мільярдів гривень. Мені здається, десь біля 2 мільярдів доларів на рік.

Тобто, зараз ви розумієте, чому я не міг визнати борг. Якщо б ви взяли 500 мільярдів і повертали щорічно по 2 мільярда. Тобто, це 250 років просто заповнювати цей фонд.

Тож, а гроші від заморожених активів, вони швидкі. Ми можемо взяти, наприклад, 50 мільярдів. Сполучені Штати можуть нам дати допомогу 50 мільярдів.

Ми наповнимо цей фонд по 50 мільярдів. Там буде 100 мільярдів. Ми 100 мільярдів будемо вкладати в видобуток і в розвиток української економіки.

Так мені це зрозуміло. Друга історія, коли Сполучені Штати Америки можуть дати мені відповідну зброю. Все це захистити.

Ми це можемо розраховувати, що це також інвестування. Наприклад, Петріот. Петріот-1 вартість його 1,5 мільярда системи.

Не знаю, може 1,8 через війну збільшилася ціна, якщо чесно. Бо популярні ці системи, вони хороші, дійсно. І тому, наприклад, нам потрібні, і я про це говорив, і нашим партнерам, зараз і Макрон, і Стармір поїдуть в Сполучені Штати Америки.

Нам потрібно 20 систем ще. 20 петріотів. І 20 петріотів це точно 35 мільярдів доларів.

Якщо Сполучені Штати мені дадуть 35 мільярдів петріотами, ми будемо вважати, що вони вклались, інвестували 35 мільярдів. І ми тоді, з нашого боку, готові будемо вкладати 35 мільярдів. І тоді фондів є 70.

Це чесно? На мій погляд, так. Але, може, я щось не знаю. А для того, щоб все знати, весь задум Сполучених Штатів Америки, і як ця угода може бути гарантіями безпеки з погляду Сполучених Штатів Америки, для цього нам потрібно зустрітись і проговорити це.

Вважаю, що ця зустріч повинна бути справедливою. А значить, до зустрічі Трампа з Путіним. Далі, будь ласка, попереду РБК і потім ЛСІ в тому кінці залу.

Мілан Єдич, РБК Україна. Пане Президенте, хотів би все-таки уточнити, чи казав або чи натякав вам Дональд Трамп або представники його команди на те, що Сполучені Штати в якийсь момент можуть припинити допомогу Україні. Зокрема, наприклад, в аспекті розвідданих, старінків і таке інше.

І друге питання. Ви часто говорите про справедливий мир, який потрібен Україні. Чи могли би ви пояснити, що входить в поняття справедливого миру саме в аспекті того, хто які території контролюватиме зараз де-факто? Тобто йдеться про кордони 23 лютого і так далі.

Чи ні? Дякую. Багато складних питань. Давайте відповімо, але не на всі.

А що стосується, спеціально взяв цифри щодо старлінків, то що, дивіться, натяків не було, в медіа це бачили, повинні бути готові. Так. Відповідні інституції наші над цим працюють.

Вважаю, що це відключати нас від старлінків неправильно. Бо це йдеться мову про на сьогодні 45 тисяч систем. Не буду говорити, скільки їх де, але тисячі.

Тисячі. Це лікарні, садочки, школи, університети. І все це, життя там живеться, так? І там дійсно без старлінків буде дуже складно, буде дуже погано.

Я вважаю, що це гуманітарний виклик для нас, один з викликів. Ми сплачуємо гроші за це. Я дякую партнерам.

І Польща, і Німеччина за це сплачують гроші. Ми тут абсолютно справедливі, ми платимо за це. Це не безкоштовна допомога.

Ми вдячні за ці технології, але ми за них платимо. Щомісячно ми платимо, сплачуємо ренту. Тому будемо вважати, що поки немає таких ризиків, що це дійсно тільки в медіапростері.

Але хто проінформован, той так і є. Так, далі що ви запитали? Сьогодні ми говоримо про передусім бажання всіх. І бажання всіх примусити Путіна закінчити гарячу фазу війни. І це буде складна робота і дуже довга, тому що вона дійсно повинна йти разом з гарантіями безпеки для нас.

Далі гарантії безпеки теоретично це одна історія, а практично, якщо ми навіть кажемо про економічні гарантії безпеки, це членство в Європейському Союзі для нас. Раз. Друге, щоб я назвав це, фінансування української армії не менше 800 тисяч.

Так я вважаю. Два, якщо нас немає в НАТО, якщо нас з вами немає поки що, таких гарантій безпеки. А ми розуміємо, що поки що Сполучені Штати і кілька європейських країн проти.

Тому розуміємо з вами, що реально НАТО поки що немає, хоча буде на столі. В розмовах, впевнений в цьому. Армія, контингент.

Всі говорять про той чи інший варіант ceasefire. Ми сказали, що припинення вогню, перше, це потрібна гарантія безпеки, і друге, верифікація цього. Коли у тебе дуже активні дії на кордоні, більше ніж тисячі кілометрів там, дуже активні дії, хто це може верифікувати? Якщо після 2014 року, ви пам’ятаєте, після Мінська тощо, кордон, на якому були, скажімо так, після Мінська, там були постріли.

І то його ніхто реально стовідсотково не міг контролювати, не відеокамери, все одно були загиблі, так, і були поранені. Це складне, складне питання. Тому я і сказав, що я вам зараз відповісти на все не зможу.

Потрібні практичні кроки. Я думаю, потрібно почати з розуміння гарантій безпеки, які нам може дати Європа, і розуміння гарантій безпеки, які нам може надати Сполучені Штати Америки. Це крок номер один.

Так, ЛСІ Франція. Пане Президенте, дякую, що запросили вас. Європейські країни дали більше підтримки Україні, ніж США, 62 мільярди США, 64 Європи.

Скажіть, будь ласка, якщо США не будуть далі підтримувати військову окрило, чи достатньо буде підтримки з боку Кринь ЄС? І другий момент, президент Макрон їде до Вашингтону для спілкування. Чи очікуєте ви чогось конкретного від результату таких зустрічей? Еммануель їде, ми з ним на зв’язку, розмовляємо щодня, разом в Європі. Далі ви сказали, а мені здається, що там європейці, наприклад, ті самі петріоти, які ми отримали, ми, до речі, від Німеччини отримали більше, ніж від будь-якої країни щодо систем петріотів.

Але все одно, ліцензію на це дає Сполучені Штати Америки. Тому я б тут не хотів би, щоб ми були без цієї допомоги, без допомоги Сполучених Штатів. Ну і окрема допомога фінансова в зброї або прямо бюджетна допомога.

Подивимося, поки жінової допомоги немає, а ми якось живемо. Зброя йде, ми шукаємо різні варіанти, ми збільшуємо виробництво. Наприклад, якщо ви візьмете дрони, можемо з артилерії почати.

У минулому році 154 системи артилерії вітчизняного виробництва ми зробили. Це рекорд, тому що за рік 154 це, на нашу думку, більше, ніж за той рік, минулий рік, зробили всі країни НАТО разом. Я вважаю, що це серйозний стрибок.

В цьому році ми спробуємо зробити більше. Друге, я говорив, що ми зробимо мільйон дронів, ми зробили FPV 2,2 мільйона в минулому році, плюс 100 тисяч далекобійних. Ми зробимо більше в цьому році.

Це нам допомагає виживати. Це не замінює допомогу США, але це не є цілею – замінити допомогу партнерів. З допомогою краще.

І на минулий рік це був внесок 40 відсотків ми, 30 відсотків Європа, 30 відсотків США. Це такий був внесок у підтримку обороноздатності, спроможності і обороноздатності України. 40, 30, 30.

В цьому році, я думаю, що ми будемо точно в 50 відсотках. І тому, ви самі розумієте, так, у нас може бути дефіцит, але ми будемо боротися з ним. Що стосується війни в цілому, я вважаю, що США будуть робити все, щоб гаряча стадія війни закінчилася в цьому році.

Я вважаю, що це їх ціль і вони будуть все робити для цього. І тому я кажу, що робити все для цього, не допомагаючи нам, це інший, трішечки інший формат. Розумієте, так? Це те, з чого я почав.

Так, мир через силу, але в напрямку Росії, а не в іншому напрямку. Ось приблизно так. Дякую.

Мінеральні ресурси між Україною і США вже того тижня можуть підписати, оскільки, на вашу думку, це реалістично. І, крім того, до Вашингтона готуються приїхати не тільки пан Макрон, але й британський прем’єр Стармен. На вашу думку, оскільки серйозним є цей момент? Чи думаєте Ви, що це для європейців останній шанс переконати Трампа бути з Європою і з Україною у намаганні забезпечених мир? З урахуванням, тим більше, що Путіна, очевидно, це не буде так цікавити.

І, якщо можна, на англійською. Ви чудово говорите англійською. Дуже дякую Вас так само.

Чудово англійською. Ну, перш за все, візит президента Франції Еммануеля і візит Гіра після Еммануеля наступного тижня. Наступного тижня.

Це дуже важливо, бо вони мають, як на мене, повинні сидіти за столом переговорів, як представники Європи. Я не можу сказати, хто зараз представитиме Європу, але вважаю, що, будь ласка, одна особа представитиме ЄС і, безумовно, Великобританія також має бути за столом. І, якщо будемо говорити, скажімо про гарантії безпеки.

Я партнерам своїм сказав, як на мене, маємо розраховувати на Туреччину, на турецького президента. Чому? Це дуже важливо. Хто буде готовий дати реальні цифри контингенту? Реальні.

Люди, судна, військові, тощо. З усією повагою до всіх. Саме тому, я думаю, що треба про це думати.

І так само треба думати про Німеччину. І ми повинні думати про наших партнерів, бо вони будуть наступною такою країною, якщо говорити про психодопомоги. Я думаю, що, якщо брати те, що вони нам надали допомоги, десь 47 мільярдів, здається.

Можете уявити собі цю цифру? 100 тисяч в США. Тобто, фактично, половина того, що дали в Сполученому Статі, дала Німеччина. Дуже велика допомога.

Чи можна їх відштовхнути? Чи когось іншого? Абсолютно ні. Непевно. Тому, звісно, з повагою до всіх, треба подумати про певні логістичні кроки, щоб зрозуміти, хто буде сидіти за тоном перемовин.

Це для мене абсолютно важливо. І чимало лідерів країн, зокрема, півночі Європи, Олександр Стуб, дуже переживають про це. І Кір, і Мануель так само.

Ми знаємо, наскільки важливими є датчани, вони, данці, вони підтримували і підтримують нас, і вже підтримують і продовжують. Не буду вдаватися у деталі цієї допомоги щодо, зокрема, країни. Тому я сказав, що це такі, знаєте, дуже термінові поїздки представників, очільників Франції і Великобританії до США.

Я думаю, що вони опишуть реальну ситуацію нашим стратегічним партнерам. А потім, коли вони повернуться, я сподіваюся, у нас буде зустріч з усіма партнерами з Європою, і ми вважаємо, що це дуже важливо. Ми визначимо нашу наступну стадію.

…передавати, на якій лінії це може бути, чому це потрібно Росії зараз, як ви думаєте? Дуже дякую, пане президент. Дякую. Дивіться, передусім, Сполучені Штати, це правда, вони хочуть припинення вогню.

І я вважаю, що в їхній просторі, в якому вони знаходяться, вони вважають, що це закінчення війни. І я навіть впевнений, що вони вважають, що це дійсно великий успіх і що Путін не ризикне піти знову. Ми вважаємо, що повинні гарантії безпеки.

Так, ми розуміємо, що це дороговартісно і не так просто. Просто думати про сісфайр, тощо. І ми хочемо гарантувати безпеку для наших людей.

Інакше питання. А наші військові, вони ж серйозні, вони ж люди. І вони стоять на фронті.

І нам потрібно, якщо ми закінчуємо гарячу стадію війни, і цим людям треба підпочивати. І цим людям треба повернутися до своїх сімей, якщо це закінчення війни. А якщо це не закінчення війни і немає гарантії безпеки, що робити? Тобто вони будуть залишатись там, не буде якийсь час пострілів, але будуть залишатись там і чекати, поки може бути ризик повторної агресії.

Тобто це невизначеність. Це дуже небезпечно для всіх. Тому якщо ми говоримо про той чи інший момент, закінчення гарячої стадії війни, ми повинні чітко розуміти, як це закінчується, які гарантії безпеки дають нам партнери, і не треба очікувати від Росії, нам не потрібні їх гарантії безпеки.

Ми їм не віримо, нехай партнери вірять, це їх справи, але ми не повинні в прийнятій моделі гарантій безпеки розраховувати на слово Російської Федерації. Ось це моя позиція. Вона відрізняється від партнерів.

Так? Але це моя позиція. Ми не можемо базувати, щоб базисом гарантій безпеки було слово Путіна, що він не прийде знову. Ми не будемо цього робити.

Але побудувати гарантію безпеки, ми почали говорити, як я і сказав, я впевнений, що як мінімум на сьогодні та армія, яка спроможно стояти 800 тисяч, це не значить, що після закінчення гарячої стадії війни, що не можна буде людям піти додому, хто хоче, я впевнений, що можна. Я дав таке завдання вже на вставці нашій. У них є перший пілот 18-24.

Це контракти. Це контрактна армія. І їм потрібно вже думати, якщо і або коли закінчиться гаряча стадія війни, вони повинні запропонувати.

Військові вони зрозуміли. Вони військові. Але люди є ті, які прийшли.

Прийшли на війну. Вони прийшли, вони мобілізувались по своїй волі. Ще добровольцями пішли тощо.

І повинні зараз вони вирішити ці питання. Військові повинні підготуватись до переходу армії до повністю контрактної. А вже ж це можливо робити тільки тоді, коли ви готові.

А вже ж, коли закінчена гаряча стадія війни. А вже ж, коли закінчена гаряча стадія війни, ви приходите до розробки угоди про закінчення війну в будь-якому випадку. То це багато комплексні кроки, про які треба думати.

Але починаємо з того, що зараз. Якщо всі хочуть закінчення гарячої стадії війни, ми хочемо гарантій безпеки для українців. Пане Президенте, моя українська покращується не так швидко, як ваша англійська.

Так що я буду змовляти англійською. Я хотів запитати вас про залучення Північної Кореї до цієї війни. Зазначалося, що 4 тисячі військових Північної Кореї було власне знищено.

І також зазначалося, що велика кількість російської військової техніки, яку вони використовують на полі бою, йде з Північної Кореї. Наскільки це велика проблема зараз? І що можна зробити для того, щоб цю проблему якось подолати? Остання наша інформація. Більше 4 тисяч вони втратили.

Остання наша інформація, що близько півтори-дві тисячі нових повинні поповнювати ті бригади північно-корейських військових, які втратили боєздатність. Саме ці додаткові півтори-дві тисячі прийдуть. Скільки більше? Ми не знаємо, поки що інформації немає.

Вони з корейцями мають відносини, достатньо серйозні. Вони навчаються, навчаються в сучасній війні. Ми про це говорили, що це найбільший ризик для партнерів, тому що вони знають вже все, майже про ризики, про дрони, про реби.

Все вони знають. Вони всі ці знання вже перевозять в Північну Корею. Я думаю, що вони на цьому будуть базуватись.

Свою підготовку, новітню підготовку північно-корейської армії. Ми про це і попереджали, і попереджаємо, що це великий ризик для регіону. Далі вони продовжують постачання артилерійських снарядів з Північної Кореї до Росії.

Вони продовжують постачання ракет з Північної Кореї до Росії. І вони використовують і артилерію, і ракети, і у нас є всі ці докази. Далі, будь ласка, не можна не дати слово Чилі.

Лаклав, не знаю, як це вимовляється. Дякую за підтримку і щоб подолали цей шлях. Дякую за ваш час.

Я з Чилі. Три чилійці загинули в цій війні. Один з них Вонсало Ліда.

Це журналіст, який загинув в Харкові, будучи затриманим. Його родина каже, що ви надав наказ про його вбивство. Як би ви відреагували взагалі? Його родина каже, не наче ви віддали наказ.

І це його родина, і деякі лівосторонні політики кажуть, не наче то ви віддали наказ. Бо він не начебто був як російським агентом. Ну, я мав сказати, змав запитати.

А ви впевнені? Я не знаю цієї і ще й відноситься до російської розлідки якось забагато для нього. Ну, це, знаєте, як ви отримуєте ту півсім. Дякую.

Дякую. Обоз UA. Ось тут, з цього боку, будь ласка.

Добрий день. Дякую. Будь ласка, заміжте задати питання.

Питання щодо військового виробництва і нашої зброї. Німецькі партнери заявляли, що вже будують другий завод, а раніше ви говорили про дрони, ракети, паляниця і нашу балістику. Розкажіть, будь ласка, про успіхи, як вони летить, не летить і що тут? Паляниця летить, пекло летить, рута летить, мають успіхи, мають військові цілі, мають попадання.

Тільки можу подякувати нашому оборонно-промисловому комплексу, нашому виробництву. Ці три речі летять. А балістика готується.

Дякую. Дякую. Ньюз Макс, з цього боку, будь ласка.

Ньюз Макс, ага. Пане Президенте, дякую. Президент Трамп, зв’язано з цим, який механізм міг бути створений для того, щоб створити таку дезінформацію.

І протягом останніх тижнів цих розмов, чи ви бачили якісь опитування про Україну? Чи ви можете сказати, власне, який відсоток українців вас підтримує? Чи були якісь соціальні опитування щодо цього? Дякую. Якщо не звертати увагу на риторику останнього тижня президента щодо мене, моїх характеристик, то що стосується цифр, тут я достатньо завжди конкретний, прагматичний і твердий. Інакше вся ця дезінформація, яка йде з будь-якого джерела, вона має вплив і всередині Сполучених Штатів, і всередині в Європі, і всередині України.

Тому 4% українців, які мене підтримують, це, в принципі, один із таких сигналів, які розповсюджували рускі. Тому я і сказав, що я вважаю, що це дезінформаційна атака. Я не сказав, що це президент Трамп.

Я просто кажу, що і у нього є ті чи інші джерела, і мені здається, що треба звернути увагу на пріоритет. На мою думку, пріоритет — прямий діалог зі мною, щоб зрозуміти, що відбувається. І окремо є офіційні ті чи інші соцплатформи для соцопитування, яким всі довіряють.

І я б на це звертав увагу. Це важливо. Тому що 4% і реальні 65% сьогоднішніх цифр довіри українців до мене, до президента України — це серйозне різниця.

Чотири і шістдесят п’ять. І я вважаю, що це не помилка. Це інформація, дезінформація, яка має вплив.

І якщо не реагувати нашій стороні на це, буде з’являтися інша інформація, як то 500 мільярдів доларів боргів України перед Сполученими Штатами. Це також небезпечні цифри. Тому що в якийсь момент можуть бути ті чи інші документи, і вам можуть сказати, що, наприклад, ви мовчите, ви не відповідаєте, ви не показуєте папери, реальні фінансові структури.

І тоді в якийсь момент вам можуть сказати, ми вам не хочемо більше допомагати, ми вам дали 500 мільярдів, ви повинні повернути 500 мільярдів, інакше не буде допомоги. Тобто все це 4%. Якщо соціологія показує, що європейці, американці підтримують Україну, то і лідери підтримують Україну.

Якщо лідери починають говорити тими чи іншими словами, і не коректними, на мою думку, цифрами, то потім це має вплив на соціальну думку. Тому я і реагую. Я реагую не просто на слова президента США, я реагую на цей сигнал, який йде від Америки, і вважав його небезпечним.

Тому і сказав, вважаю, що будь-який від угорського лідера, я не хочу переходити на особистості, але я хочу довести цей приклад до кінця. Радянського Союзу щодо не розширення НАТО на вхід Європи. І це одна з причин, чому напав Путін на нас, що Україну могли взяти в НАТО, що НАТО вина в цьому.

Це небезпечно. Чому? Передусім, це такі інсинуації. Тому що якщо дійсно Радянський Союз домовлявся з США, що не буде розгортання НАТО, і НАТО не буде розширюватись на схід, і це було до 91-го року, до нашої незалежності, незалежності Росії тощо.

То у мене питання, яким чином Угорщина, яка отримала членство НАТО в 99-му році і входила в список тих країн, на яких не повинно було розповсюджуватись розширення НАТО. Яким чином сьогодні лідери Угорщини не бояться піднімати це питання? Тому що якщо відматувати все назад, то серед цього списку країн, які на думку Путіна не повинні бути в НАТО, після розпаду Радянського Союзу, будуть Угорщина, буде Чехія, буде Болгарія, буде Румунія, будуть Болтікс. Словаччина? Великий привіт Фіцю і Орбану.

Чи це не ризик зараз все це робити? Чи це не ризик до їх суспільств і до їх країн? І чи це не ризик, що всі ці країни, які стали членами НАТО після тих чи інших домовленостей, начебто домовленостей Радянського Союзу і Сполучених Штатів Америки, що вони всі сьогодні можуть бути, якщо Україна не вистоїть, під ударом окупації або присутності російської армії на їх територіях? Тому я і сказав, що вся ця дезінформація, ми зможемо з вами годинами говорити, я вам просто довів детально приклад з НАТО. І вважаю, що він небезпечний. І я реально хочу, щоб президент Трамп розмовляв зі мною з тими, хто, як я сказав, за столом, а не ходить навколо цього столу.

Останні події свідчають про те, що Росія все-таки намагається зблизитися зі США і є такий ризик, що США зменшать нам допомогу. У такому випадку теоретично можливо, що Китай почне дистанціюватися вже від Росії. Чи можемо ми цим якимось чином скористатись? Чи може Китай стати нашим запасним аеродромом? Дякую вам за запитання.

В принципі, я звик боротися до кінця. І тому я не хочу, щоб ми думали про план Б або говорили про нього в голос, а все-таки зосередилися на тому, щоб не втратити США. Ми мали до війни, ви знаєте, товарообіг з Китаєм дуже великий.

І це нормально. Заробляли гроші, не було війни. Більший товарообіг агропромисловому секторі, ніж у нас був з Європою, до речі.

Потім заблоковано море, ви знаєте все далі. Тому я вважаю, що ми можемо мати економічні відносини з Китаєм. І вважаю, що Китай, і ми це під час формули миру і саміту завжди говорили, Китай має бути присутній, особливо, я маю на увазі, в той момент, коли можуть обговорюватись питання про територіальну цілісність і суверенітет України.

І якщо вони нам можуть допомогти в цьому питанні, в цьому пункті, у відносинах з партнерами або при мушенні Росії визнати територіальну цілісність України, то а чому ні? Ми не можемо відкидати тих чи інших партнерів, бо ми війні, ту чи іншу допомогу. Але немає серйозних сигналів від Китаю, що вони на щось готові. Ну ми говоримо, якщо чесно, ще з Європою і сьогодні серйозні країни Європи вже думають над форматом збільшення, у разі викликів, збільшення своєї допомоги ще.

Доброго дня, господин президент. Я рада цієї можливості бути з вами тут. Я представляю медальність Гонконга в Китай.

Ми спостерігаємо за тим, як уряд України робить різні спроби досягнути миру, але поки немає відповіді на цю питання. Ми чуємо чимало закликів серед українського суспільства до миру. За цих умов, що вважає Україна, якою може бути роль Китаю у відновленні миру, припиненні війни і майбутнього відновлення України? Про відновлення України.

Йдеться про великі обсяги грошей. Це станеться після війни. Але для відновлення України потрібно буде надати Україні безпекові гарантії.

У цьому пріоритет. Я думаю, що це просто було б справедливим щодо всіх наших партнерів. Тобто вони дадуть нам безпекові гарантії, а ми дадемо їм бізнесові можливості.

Говорити про Китай. Ну, перш за все, вважаю, що Китай не буде зацікавлений в Європі, в ЄС, в виконувачному сенсі. Я так вважаю.

Я також вважаю, що в цьому випадку Китай може допомогти нам різними можливостями зупинити Путіна і забезпечити повагу до нашої територіальної цілісності. Для цього нам потрібна зброя. Ми ніколи не запитували зброю в Китаї, бо ми знаємо відповідь.

Але думаю, що це важливо. Якщо Китай міг би нам допомогти у цьому, зумову, що в них є зацікавленість, відіграти роль у цьому, ми готові про це говорити. Дякую.

Дякую, Президент. Я представлю публічну мову для катеровізійного японського. Запитання таке.

Чого ви очікуєте від Японії стосовно підтримки України, зокрема, у дипломатичній площині? Японія є частиною Великої Сімки, має потужний альянс союзних стосунків з США. Отже, який би очікував дипломатичні кроки від Японії з точки зору збереження міжнародного законодавства і міжнародної демократії? Дякую дуже. Японія дуже хороший наш партнер і ми дуже сильно поважаємо Японію.

Ви нам сильно допомогли. Японія представлена, ваш бізнес представлений в Україні і буде представлений. Японія дала один з найбільших пакетів підтримки.

Нелетальний, передусім енергетичний, гуманітарний, фінансовий. Я пишаю, що ми побудували такі відносини. У нас серйозні відносини.

Ми проводили конференцію, до речі, міністр Антошки ти був, в Японії щодо відновлення і ми багато речей зробимо з японськими колегами. Ми вам вдячні за все. І я впевнений, що в тих чи інших розмовах майбутніх Японія буде грати одну з великих ролей.

Як я й сказав сьогодні, мені здається біля 15 мільярдів. Японські партнери нам дали серйозну допомогу. Я вдячний.

Ви великі сімці. Завтра новий прем’єр-міністр Японії буде у нас онлайн. І ми з великим бажанням поспілкуємося з ним.

Дякую. Далі, будь ласка, громадські. Радіо ЦЕД.

Можливо. Але спочатку громадські. Дякую за змогу.

Оксана Іваницька, громадські. Пане президенту, в мене ще питання в контексті ймовірної зупинки допомоги США. Ви згадали ті ж самі Петрі.

Тобто, якщо так стається, що Америка відмовляється нам надавати ці системи, це означає це, що наші міста залишаються абсолютно голі? І чи, наскільки взагалі, критичною можуть бути наслідки для фронту без американської зброї? І ще друге питання, якщо можна, щодо фронту і наших військових, тому що трошки змішані акценти, але я знаю, що багатьох військових воно турбує, бо армія виснажена. Це питання, власне, чи можливі, чіткі терміни служби в нинішніх реаліях? Бо, знову ж таки, я знаю, що дуже багато військових зараз демотивовані, особливо на тлі історії з преференціями для 18-24-річних. Дякую дуже.

Я б попросив розібратися з деякими речами, які не спрацювали в контракті 18-24, передусім з тими хлопцями, які у віці 18-24, але пішли з самого початку війни. Тобто вони пішли добровольцями, а на них не розповсюджується контракт, бо вони добровольці або були мобілізовані. І тому я попросив, щоб вони розібралися.

Вони розберуться з цим, вони мені пообіцяли. Зараз просто є окремі бригади, вони обрали ті бригади, у яких є конкретна платформа правильної підготовки, тренування тощо. Я не кажу, що у інших немає.

Це вибір військових був такий. Вони командири, які на зв’язку різних напрямках нашої держави. Тобто ми це питання вирішимо.

Я вважаю, що вони ще не вирішили питання нормальних ротацій, про що ви говорите. Люди дійсно втомлені. Я можу подякувати їм і сказати, що і військові, і Генштаб, і Міноборони повинні найближчими часами, найближчим часом, вибачте, зробити все, щоб допомогти їм.

Допомогти, підтримати їм, дати більш ротацій, дати більш відпусток, знайти справедливість з 18.24 до кінця. Це дуже важливо. Як будь-який пілотний крок, не хочеться казати експеримент, але пілотний крок щодо переходу глобального на контрактну армію, ми розуміємо, при переході, який призведе до чого.

Зрозуміло, як будь-який такий крок серйозний, вони роблять його дуже обережно. Бояться, щоб він не був небезпечним щодо послаблення в цілому фронту. Щодо патріотів.

До речі, ще не все зайшло з прийняття комплексного рішення на Вашингтонському саміті НАТО. Ось такі терміни, на жаль. Щодо систем патріот, я вам відповідаю.

Я навіть не говорю про нові системи, я говорю про ті системи, про які ми домовилися. Це липень був? Так, минулого року, це був липень. Займаємось цими питаннями, займаємось системами ППУ і, чесно, займаємось українськими аналогами.

Більше нічого не скажу. Критичні наслідки? Ну, уявіть собі, що на 20% стало менше допомоги. Робіть висновки.

Тому я і сказав, що ми розраховуємо, що вона не зупиниться. Друге, ми проговорюємо з новою моделью щодо збільшення з боку Європи і щодо окремого фінансування, окремого збільшення фінансування Європою нашого внутрішнього виробництва. Ось так на це дивимося.

Ну і проводимо деякі перемовини з різними представниками не Європи. Ми проводимо щодо посилення України і можливості придбання серйозних пакетів зброї. Там є коротші результати, на мою думку.

Добрий вечір, Мілош Гоцловський, Радіозет, Польща. Ще раз щодо угоди США. Наскільки років була би така угода, тобто скільки років піде на видобиток корисних опалін на 500 млрд доларів, як більш менш, чи це 3 роки, чи 3 століття, наприклад.

І як є такі проблеми з США, то чи не повинні Ви запропонувати таку угоду яким іншим країнам? Яку? Ще раз. Іншим країнам. Іншим країнам.

Перше, ми не визнаємо борг на 500 млрд, я Вам сказав, тому що це скринька Пандори. Якщо б ми визнали, незважаючи на 500, було б 5 млрд, країни Європи могли би сказати, ми також давали гроші і ми хочемо бути співвласниками того чи іншого фонду. Тому я і кажу, що ми не визнаємо борг, його не буде.

В останньому форматі договору, зараз Андрій приїхав, 500 у нас немає вже, ми вже не розглядаємо 500 млрд, ми раді, що партнери Америки не на сьогодні, на вечір, сьогодні вже питання 500 млрд не стоїть, тому і нема про що говорити щодо боргу. Це. Будь ласка, далі CNN, і хотілося б якісь іспанські медіа.

Добре, потім після CNN, будь ласка. Дякую, мистер президент, це була дуже складна тиждень у ваших стосунках із американським колегами. Чи думаєте ви, що це дійсно призвело до зміни стосунок із президентом Трампа? І що далі буде, якщо не підписана буде угода? Ви маєте складний тиждень, як ви думаєте, чи зможете ви провести взаємовідносини із адміністрацією? І чи вам сказали, а що відбудеться, якщо ви не підпишете угоду? Як я сказав, що ми хочемо успішну угоду.

Я сподіваюся, що так вона і буде. Ми підпишемо цей першу угоду чи меморандум, на основі якого ми будемо готувати інші документи. Тож, я сподіваюся, що це не матиме вплив на інші кроки Сполучених Штатів, і що вони не скасують, чи зупинять, чи не заморозять будь-яку підтримку, особливо військову підтримку Україну.

Це для нас дуже важливо.

Взаємовідносини ми є партнерами, і я думаю, що ми не маємо права як президенти втрачати партнерські взаємовідносини між нашими країнами. І саме тому для мене надзвичайно важливим є підтримка президента і підтримка Сенату і Конгресу і обох партій. Перш за все, підтримка вашого народу, я розраховую на це, я надзвичайно вдячний, що ми маємо цю підтримку.

Пані Президент, перепрошую, тому що я не розмовляю дуже добре українською мовою, але як Ви думаєте, що можливу угоду з Російською Федерацією потрібно ратифікувати на референдум, на Верховна Рада? Дякую. Якщо ми дійдемо в якийсь момент до угоди з Росією, Ви маєте на увазі? Дуже складне питання. Питання буде, де будуть партнери в цей момент і дуже хочеться, щоб вони були з нами всі і як я завжди говорив, я дуже розраховую, щоб це була не медіація партнерів, а щоб вони були на нашому боці.

І це буде мати вплив на угоду, наскільки вона спроможна бути перша, якщо вона спроможна бути справедливою для нас, бо саме так хочеться і так треба робити. І в залежності від деталей цієї угоди треба буде думати, може бути по-всякому, ми подивимося. Це складне дуже питання.

Дуже складне. 24-й попереду, будь-якому випадку всі будь-які зміни навіть ось з цими грошима, вибачте, навіть такі фінансові потребують радіфікації в парламенті. Я думаю, що треба базуватись на законодавстві українському, будемо на це здивитись.

24-й канал, Катерина Соляр. Пане Президенте, ви розпочали з того, що готові піти з поста президента, якщо це принесе мир Україні. Ну це не я розпочав.

Ну ми цю презентацію, цю просконференцію розпочали з цього. А ще краще поміняти на вхід до НАТО, на вступ до НАТО. У нас ще є одна обмінна одиниця, яка називається Курська область, яку півроку контролюють Збройні сили України.

Ще одна, тобто це ви зарахували як… Так, вибачте. І відповідно ми її пропонуємо як обмінна одиницю, на відміну від цього попереднього. Але там її брати не хочуть.

На що готові поміняти Курську область, якщо не захочуть брати знову під контроль Росії? Що нам з нею робити? Дописувати тепер до нашої території? Ні. Нас цікавлять наші території, українські. І в будь-якому випадку Курська область дасть нам можливість обмінювати цю Курську область на наші території.

Я впевнений, коли ми дійдемо до питання територіальної цілісності і питання тих чи інших кроків, я думаю, нам це допоможе. Будь ласка, з цього боку. Джим Хурієт, було запитання поречене.

Доброго дня, пане президенту. У мене були два питання. Перше питання таке.

Зараз відомо, що є різні думки між керівництвом США та керівництвом України. І адміністрація США зараз ігнорує і порушує принцип нічого про Україну без України. І прямо почали переговори з Росією.

І вже незабаром буде і другий раунд переговорів. Як Ви думаєте, чи можна буде, чи Вам здасться переконати Трампа, щоб був такий стіль, де буде присутні і США, і Росія, і Україна, і Європа? Це перше питання. Або, наприклад, чи буде якийсь ялтинський порядок? І друге питання.

Ви нещодавно були в Туреччині. Ви поговорили з Ардоганом. Як Ви оцінуєте роль Туреччини? Як Ви оцінуєте пропозицію Туреччини стати посередником в мирних переговорах? Дякую.

Дякую за запитання. США з Росією, і це правда, завжди вели перемовини впродовж цієї війни. Тому у нас завжди були питання.

І це правда. Просто це було не публічно, а зараз це дуже публічно. Я вважаю, що і це зараз більш серйозно.

І тому це більш небезпечно. Тому що одна справа – вести перемовини на рівні розвиток, інша справа – коли є офіційні представники. Це різні речі.

Але, тим не менш, для нас це не нова інформація. Я чесно сказав, що ми хотіли би мати пріоритет, щоб спочатку Сполучені Штати спілкувалися з нами. Але це вибір Сполучених Штатів.

У них є свій підхід, і тому їх двосторонні питання, напевне, у них є свої двосторонні питання, я впевнений в цьому. І тому вони можуть обговорювати, що вони хочуть в своїх відносинах, вони мають право. Але про Україну вирішувати без нас неможливо.

Ми не визнаємо будь-які домовленості в відповідному форматі. І тому, як я і сказав на початку, я вважаю, що ми за цим столом, і це наш стіл, і я абсолютно всьому впевнений, так, безумовно, ми з Росією вороги, і ми воюємо, ми сторони цієї війни, хоча вона агресор. І тому вони будуть за цим столом, це також зрозуміло.

І буде Європа, бо війна на цьому континенті, і небезпечність, що після нас може бути саме Європі. Це всюди, і тут, ви це знаєте, і в Чорному морі, і на суші, і в прикордонні, і на кордонах з Україною, тим країнами, які першими будуть під ударами. Тому Європа, обов’язково Сполучені Штати, я сказав про це, обов’язково Сполучені Штати, як наш стратегічний партнер, ну і представники Європи в ширшому сенсі слова.

Наприклад, Туреччина, я не знаю в який момент, в якому форматі, в якій ролі, поки що я не готовий, але Ердоган знає, що ми бачимо його серед важливих гарантерів безпеки для нас. І я говорив про це з президентом Ердоганом. Я вважаю, що в цілому Європі треба дивитися на Туреччину, бо є дві армії в Європі.

Сьогодні українська 800 тисяч і Туреччина. Це дві найбільші армії. Є інші країни, безумовно, є партнери, які нам допомагали дуже багато, але в Європі ми повинні констатувати, хто спроможний сьогодні дати дійсно гарантії безпеки саме контингентам.

Щодо того, що зараз тривають перемовини між Сполученими Штатами та Росією. І дійсно, раніше адміністрація Трампа казала, що нам не будуть нав’язувати жодних умов, але зараз, після останнього тижня, після тих заяв, які ми бачимо і того, що відбулося, ми бачимо, що справді існує вірогідність, що може бути якась підписана угода між ними і вже потім нав’язування цієї угоди для виконання її нами. Власне, які у нас є гарантії того, що цього не станеться і ми це не будемо робити, тому що ви сказали не будемо, але які гарантії того, що це може не статись? І щодо також вашої зустрічі із Трампом, ви сказали, що ви хотіли, щоб це було перед тим, як він зустрінеться з Путіним і сьогодні ви це казали і раніше.

Скажіть, будь ласка, чи це поки що на рівні бажання, чи можливо вже є якісь домовленості щодо цього? У вас таке складне запитання, сама думка, конструкція цього питання, сама філософія. Я спробую розкласти, чи я зрозумів вас правильно. Ви кажете, що якщо нам щось будуть нав’язувати, ми не будемо це визнавати.

Але це кажете ви, ви мені кажете про мене. А які у нас є гарантії? Так, якщо я вам говорю, що ми не будемо це визнавати, це одна з тих важливих гарантій, що ми не будемо визнавати те, що погано для України. Я не буду підписувати те, що погано для України.

Чи я неправильно зрозумів вас щодо зустрічі? Чи є на сьогодні якісь домовленості, чи це поки просто на рівні бажання зустрітися з ним перед Путіним? Я вважаю, що це правильно, щоб не змінювати акценти і пріоритети, хто кому хто. Я вважаю, що це помилково для суспільства українського, бо буде невіра до США, якщо вийде спочатку йому зустрічатися з Путіним. Так само я вважаю, що це буде погано для суспільства Америки, тому що вони будуть не розуміти, що відбувається.

І як я вам завжди кажу, і це правда, поки наші народи дружні, поважають одне одного і допомагають, лідери так само будуть дуже близькими в відносах. Мають бути. Це потрібно і важливо.

І тому я вважаю, що в цьому велику небезпеку. І це поганий буде сигнал для європейців так само. Але це не значить, що ми з вами можемо змусити того чи іншого лідера, ми повинні говорити і казати, як нам важливо зберегти ці відносини.

Тому зустріч з президентом Трампом напевно вона буде, але я не можу вам сказати коли. Знаєте, в мене є один хороший лідер, дуже хороший, я не буду казати прізвища, тому що лідер однієї країни. І він завжди мені каже, а я дуже тебе запрошую до нас в Крим.

І я йому кажу, так, і я дуже хочу приїхати. І так вже три роки. Він не каже дату, і я ось так не їду.

Але кожного разу ми зустрічаємось і він каже, слухай, чого ти не приїжджаєш до мене? Я йому кажу, слухай, я готовий. Зараз мені складало, я розумію. Він каже, ну як тільки буде віконце, він мені каже, віконце в графіку, як тільки ти зможеш, приїжджай.

Я йому кажу, окей, приїжджай, а коли приїжджати? Він, коли знайдеш віконце? Єдиний плюс, що нещодавно він мені прислав листа і там є дата. Це єдиний плюс. Тобто прийде час, прийде момент, ми зустрінемось з президентом Трампом.

Без цього неможливо. Закінчити війну без однієї сторони, без України, без жертви неможливо. І якщо Америка, я в це не дуже вірю, але все буває, домовиться з рускими про нас без нас, то успіху в цій угоді не буде, якщо ми потім не підтвердимо умови цієї угоди.

Все. Дякую. І тепер Нідерландський Суспільний Ньюзаур, будь ласка.

Пане Президенте, вітаю. Отже, ви хотіли щось сказати про Нідерланди і ви почали речення, от на самому початку прес-конференції, але не завершили. Тобто ви б сказали, що обіцяли Нідерланди.

Найбільша партія в Нідерландах, вона критично відноситься до підтримки України і міністр цієї партії назвав вас невиборним президентом. І це знаєте, якась тенденція пішла по країнам з Сполучених Штатів. Як можна зупинити тут чи іншу хвилю.

Я вважаю, що багато таких хвиль ми погасили тим, що ми не мовчали, а діяли, робили, спілкувалися. Ви бачили медійну частину, але я міг 12, 15, 20 проводити бесід, онлайн, офлайн, дзвінків і тощо на добу. Для того, щоб зупиняти ризиковані дуже праві наголоси.

І це дуже небезпечно, про що я говорив. Неправильна інформація, яка може йти від партнерів, від Сполучених Штатів, буде підштовхувати європейських лідерів. Особливо ті праві партії, які так відносяться до такої, знаєте, національної ізоляції.

Я би так сказав, передусім ми, а все, що там за кордоном, нас це не цікавить, це не влаштовує. А війна вона не бачить кордони. На жаль, не всі це усвідомлюють, а війна вона така.

І тому ми з цим боремось. І ми працюємо з прем’єр-міністром Нідерландів. Ми в хороших відносинах.

Я не знаю, він підтримує нас дуже сильно. Я вчора з ним розмовляв, до речі, субота вчора була, так? Я вчора з ним розмовляв. Він нас підтримує, він бачить як, він буде працювати над тим, як збільшити підтримку українців.

Він підтримує. Ви знаєте, у нас є питання щодо Ф-16. Ми працюємо.

Дуже дякую. Питання виборів піднімала російська федерація. Є багато інформації через це.

Питання виборів почало звучати сьогодні в США. І секрета всьому не було. Але цього не було.

І з одного разу партнери це не піднімали. Це така хвиля. Я вважаю, що вона серйозна.

Вона входить до небезпечних кроків для того чи іншого формату тиску на Україну. І підготовки відповідних документів, які б влаштовували когось, але не нас. Тому нам треба, як то кажуть, тримати стрій і бути міцними і боротись за свою незалежність.

Тому що питання буде піднято саме таке. І я вважаю, що це небезпечна хвиля і тому різко може навіть Зайвен, ну не знаю, подивимося в майбутньому, різко відноситься до цього і зупиняє ці хвилі як може. Але публічно ви розумієте, що відбувається.

Що стосується виборів, дивіться, якщо б ми зараз проводили вибори, зрозуміло, що для нас з точки зору безпеки це номер один історія, щоб у нас була демократична ситуація, демократичні вибори і щоб їх потім визнали. Як люди будуть голосувати на війні, як голосувати будуть люди на фронті, якщо вони не можуть повернутися додому голосувати, я не розумію, як це може. Я окрім того, що все це поза українським законодавством, поза конституційними історіями і так далі.

Але, що важливо, безпека. Як будуть голосувати військові? Ніяк. Як нормально можна голосувати, сьогодні прилетіло 250 дронів, 247, так? 267 дронів сьогодні прилетіло.

Ну просто 267, ну не вміняємо русскі. Вони просто кажуть, що ми хочемо, вони то, то, те, як американський партнер каже, ми бачимо, що русскі хочуть завершення війни. 267 дронів випускає людина, яка хоче завершення війни.

Як буде це? Як буде голосування в Сумській області? Як буде голосування просто там, просто в Сумській області? Просто таке запитання. Як буде голосування в Харківській області? Що буде з Куп’янським, коли там йде, ну коли там людей вивозять? Як це буде відбуватись? Тобто це будуть вибори, що будуть робити люди за кордоном? Як підготувати інфраструктуру? А де спостерігачі? Вони приїдуть на фронт? Яка кількість їх приїде? Спостерігачі просто в Сумську, Харківську область, в Краматорськ, в Покровськ хочуть спостерігачі? Ні, я серйозно, або ми повинні вирішити, що ось такий кілометраж від бойових дій, там це не проходить. Тобто там хай живуть люди, хай не голосують.

У нас такий майданчик, маленький, це ж неправильно. Просто це неправильно. Як можна визнати вибори, на яких не буде голосувати половина населення? І саме так.

Просто не зможуть. Я вже не говорю, просто люди забувають, коли піднімаються питання, забувають, а що робити з тимчасово окупованими територіями? Що там будуть люди робити? Як вони будуть голосувати просто? Окей, ми не можемо поки що забрати назад нашу територію, але як вони приїдуть сюди? Тобто просто приїдуть в час бойових дій, як вони вийдуть? Хто їх випустить? Чи ми хочемо там сказати, тоді росіяни будуть контролювати там повністю вибори на тимчасову окуповану ротацію, якщо ми відменимо військовий стан? Давайте чесно. Багато людей повернеться додому.

Голосувати вони будуть в якій країні? З яким прапором, якщо армія піде вся назад? Або більшість? Я ж сказав, вся ця історія з інформацією, з меседжами, яка йде звідкись. Ну невже ми не розуміємо про всі ці ризики? І на жаль, нашим партнерам щось розказують, якісь балачки. Я вважаю, що це дезінформація.

Я не вірю, що президент Трамп сам так вважає. Але я не хочу в це вірити. Скажу так, тому що нам важливі, це наші партнери, стратегічні.

І тому я так і сказав про дезінформацію. Чи це призведе до того, що зараз почнуться переслідування військових командирів за прийняті рішення під час бойових дій? Та чи не втрачається довіра між військовими та владою? Дякую. Не втрачається.

Тому що там питання було не територій. Питання не тільки територій. Тому що коли йде історія боротьби за ті чи інші українські землі, гине велика кількість людей.

І коли ми говоримо недбалість, питання що в кілометрах, це важливо. Але на кожному цьому кілометрі гинули люди. Там серйозне питання.

Нехай правоохоронні органи розбираються. Я з повагою відношусь до старшого офіцерського складу, але гинуть солдати. Гинуть солдати.

Відповідати повинно керівництво. Хтось повинен відповідати. Я не знаю щодо висновків.

Нехай йде слідство. Просто сказати у нас війна і закривати очі на все. Я думаю, що це неправильно.

Тому я так і сказав. Нехай люди розбираються. Але військові в окопах.

У мене питання було в цей момент, коли йшло слідство. І ми були на ставці. У мене було питання.

Одне до всього високого керівництва. Вони, ці люди, вони були там, у хлопців на передовій в окопі? Ні. Які претензії тоді до цих хлопців, що вони куди там відійшли або щось там відбулося? А у мене претензії, що велика кількість з них загинула там.

Ну, потрібно розібратись. Я вважаю, потрібно. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Дякую, що… Все, до побачення. До побачення.

Просконференція добігла кінця.