SPD розколюється через документ про діалог з Росією
SPD розколюється через документ про діалог з Росією
Менш ніж за два тижні до з’їзду Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD) у партії спалахнула внутрішня криза.

Відомі партійні діячі, серед яких Ральф Штегнер, колишній голова фракції Рольф Мютценіх та ексголова партії Норберт Вальтер-Бор’янс, підписали дискусійний документ із вимогою відновлення діалогу з Росією, відмови від озброєння та відкидання розміщення нових американських ракет середньої дальності на території Німеччини. Про це повідомляє Politico.
Документ офіційно подається як «дебатний внесок» у питання зовнішньої політики, але насправді став серйозним викликом для партійного керівництва — особливо для голови партії Ларса Клінґбайля.
«Повернутись до діалогу з Путіним» — старий наратив під новим соусом
Автори документа апелюють до спадщини Віллі Брандта та доктрини «зміни через зближення» (Wandel durch Annäherung), стверджуючи, що лише через діалог можливе зниження напруги в Європі. В документі говориться про необхідність нових дипломатичних ініціатив та європейської архітектури безпеки із залученням Росії.
Втім, критики маніфесту, серед яких офіційний представник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) із закордонних справ Адіс Ахметович, називають документ «абсолютно сумнівним» і далеким від реалій війни в Україні.
Спроба розвороту проти лінії Клінґбайля
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну SPD офіційно відмовилася від давньої орієнтації на партнерство з Росією. Саме Клінґбайль ще у 2023 році провів через партійний з’їзд резолюцію, яка встановила новий принцип: «Безпека перед Росією, а не з Росією».
Однак підписанти «Російського маніфесту» — здебільшого колишні партійні функціонери — наполягають на зворотному. І хоча вони вже не займають ключових посад, сам факт оприлюднення документа перед з’їздом створює ризик внутрішньопартійного розколу.
Позиція керівництва SPD: «дебатний внесок, не більше»
У середовищі Ларса Клінґбайля цей документ трактують як «дебатний внесок» — неформальний, без зобов’язуючого статусу. Але навіть така м’яка інтерпретація не приховує нервозності у керівництві партії, де не хочуть зіпсувати образ єдності напередодні з’їзду.
«Ми не хочемо, щоб це перетворилось на деструктивну суперечку», — зазначають джерела в партійному апараті. Але дебати тривають: документ на кілька сторінок підписали десятки діячів SPD.
Мютценіх: повернення до старої лінії чи особиста помста?
Особливе здивування викликала участь Рольфа Мютценіха — одного з провідних фігур SPD, який ще у 2023 році визнав необхідність «очистити SPD від ілюзій про Росію». Тепер же він знову закликає до перегляду політики.
Аналітики ставлять питання: чи це особисте протистояння Клінґбайлю, чи глибока переконаність? Роль Мютценіха наразі незрозуміла, але його позиція демонструє тріщини в партійній дисципліні.
Контекст: НАТО, дрони та крах дипломатії
Контекст публікації також додає напруги. Уже наприкінці червня — саміт НАТО, на якому планується затвердити нову ціль щодо витрат на оборону до 5% ВВП. У Німеччині ця пропозиція вже викликає суперечки, особливо серед лівого крила SPD.
Автори документа вважають, що «немає переконливих підстав» для подальшої мілітаризації. Проте багато хто заперечує:
«Скільки ще разів Путін має напасти на Україну, щоб зрозуміти реальність загрози?» — риторично запитує журналістка Rixa Fürsen у розмові з аналітиком Rasmus Buchsteiner.
Також відзначається, що спроби дипломатії останніх місяців зазнали провалу — зокрема під час перемовин у Стамбулі. Навіть президент США Дональд Трамп, який довго захищав Путіна, визнав безуспішність таких зусиль.
Чому це важливо знати
Маніфест, що просуває ідею «нового діалогу з Росією», сигналізує не лише про кризу в SPD, а й про загрозу ревізії європейської безпекової архітектури. Для України це особливо тривожний сигнал, адже йдеться про можливе зменшення підтримки з боку ключової європейської партії.
Водночас конфлікт у SPD показує, що європейська лівиця досі не має єдності у ставленні до війни Росії проти України. Це може мати вплив і на позицію Німеччини в межах ЄС та НАТО — особливо перед самітом, де вирішується питання колективного стримування агресора.