Директора будфірми судитимуть за крадіжку 500 тис. у переселенців Мощуна
У Києві до суду передали справу директора будівельного підприємства, якого звинувачують у розкраданні майже 500 тис. гривень, виділених благодійниками для зведення модульних будинків у селі Мощун на Київщині, повідомляє Київська міська прокуратура. Кошти призначалися для облаштування фундаментів, септиків та водопроводу для людей, які втратили домівки через збройну агресію Росії.

Що сталося
Прокурори Подільської окружної прокуратури міста Києва скерували до суду обвинувальний акт щодо директора приватного товариства. За матеріалами справи, компанія виконувала будівельні роботи з облаштування фундаментів, септиків та водопроводу для модульних будинків у Мощуні — це село на Київщині, де під час активних бойових дій на початку повномасштабної війни значна частина будівель була зруйнована або пошкоджена.
Слідство встановило, що директор підприємства вносив до актів виконаних робіт неправдиві відомості про обсяги та вартість будівельних робіт. Тобто компанія фактично отримувала гроші за роботи, які або не виконувалися взагалі, або виконувалися в значно меншому обсязі. За висновками будівельних експертиз, завдані збитки складають майже 500 тис. гривень.
Чому це відбувається
Масштабна гуманітарна та відновлювальна допомога, яка надходила в Україну після початку повномасштабної війни, стала привабливою ціллю для зловживань. Благодійні організації нерідко не мають власних ресурсів для повноцінного технічного контролю за будівельними роботами, а терміновий характер відновлення зруйнованого житла ускладнює ретельну перевірку актів виконаних робіт у реальному часі.
Схема з «роздуванням» актів виконаних робіт є однією з найпоширеніших у сфері будівельного шахрайства. Виконавець завищує обсяги чи вартість матеріалів, підписує акти й отримує кошти — тоді як реальний обсяг робіт виявляється значно меншим. Виявити таке порушення без незалежної будівельної експертизи практично неможливо.

Хто відповідає
Досудове розслідування здійснювалось слідчими слідчого відділу Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві, а оперативне супроводження — співробітниками Служби безпеки України. Дії обвинуваченого кваліфіковано за трьома статтями Кримінального кодексу: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 4 ст. 191), внесення завідомо неправдивих даних до офіційних документів (ч. 1 ст. 366) та розпорядження грошима, одержаними злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209). Санкція передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Що роблять зараз
Справу передано до суду — тепер слово за суддями. Прокуратура наголошує, що особа вважається невинуватою доти, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду відповідно до статті 62 Конституції України. Поки тривають судові засідання, кошти, яких не вистачає для повноцінного облаштування модульних будинків, залишаються незамінними — а родини переселенців продовжують чекати на нормальні умови проживання.
Чому це важливо знати
Мощун — один із символів масштабних руйнувань на Київщині на початку повномасштабної війни. Жителі цього та сусідніх сіл втратили домівки, а відновлення тут стало важливим гуманітарним проєктом за участі міжнародних і вітчизняних благодійників. Розкрадання коштів, що збиралися всім світом для допомоги постраждалим від війни, — це не лише злочин проти конкретної організації, а й удар по довірі до відновлювальних ініціатив загалом.
Ця справа також є нагадуванням про необхідність посиленого контролю за цільовим використанням гуманітарних та благодійних коштів — особливо в будівельній галузі, де зловживання з актами виконаних робіт залишаються системною проблемою.
Раніше ми писали
У січні 2026 року ми повідомляли, як шестеро киян у складі злочинної організації шахрайством заволоділи дев’ятьма квартирами на 14 мільйонів гривень — вони цілеспрямовано шукали одиноких людей похилого віку. Також ми розповідали про псевдомайстрів з ремонту техніки, які систематично ошукували київських пенсіонерів і завдали збитків на 1,5 мільйона гривень. Ще один гучний випадок — справа киянина, який знайшов банківську картку військовослужбовця і витратив з неї 20 тисяч гривень.












