Будинок на Сагайдачного, 4: де Купрін писав про київські низи
Прибутковий будинок на розі вулиці Сагайдачного та Боричевого узвозу зведений у 1894–1896 роках — ім’я архітектора не збереглося. Колись тут діяв готель із мебльованими кімнатами «Дніпровська гавань», де у 1894 році оселився майбутній письменник Олександр Купрін і прожив до 1896 року, створивши низку творів про київські низи. У 1978–1982 роках будинок реконструювали й надбудували ще один поверх — він і досі стоїть за адресою вул. Петра Сагайдачного, 4, про що повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Як виглядав будинок і хто в ньому жив?
Споруда не вирізнялася пишним декором чи розкішною ліпниною — стриманий фасад прибуткового будинку без зайвих прикрас. Усередині працював готель із мебльованими кімнатами «Дніпровська гавань». Такі заклади у побуті називали «меблірашками»: вони приймали дрібних чиновників, студентів та іншу небагату публіку, яка не могла дозволити собі повноцінну квартиру чи пристойний готель.
Що таке «меблірашка»?
«Меблірашка» — розмовна назва готелю з мебльованими кімнатами, поширеного типу тимчасового житла в Російській імперії кінця XIX — початку XX століття. На відміну від звичайних квартир, кімнати здавались уже з меблями й постільною білизною — за добову або тижневу плату. Мешканцями таких закладів здебільшого були люди без постійного доходу: мандрівні торговці, провінційні студенти, дрібні службовці.
Як Купрін опинився в «Дніпровській гавані»?
У 1894 році Олександр Купрін оселився саме тут. Залишивши речі в готелі, він одразу вирушив до пристані, де розвантажив баржу з кавунами й заробив півтора рублі — цього вистачило на кілька обідів у недорогій харчевні. Така деталь красномовно описує тогочасний побут письменника-початківця, котрий шукав у місті роботу й враження водночас.
Що Купрін написав про цей будинок і Київ?
На тодішній Олександрівській вулиці Купрін прожив до 1896 року. Саме тут він створив низку творів про життя київських низів. Готель «Дніпровська гавань» письменник згодом згадав в оповіданні «По сімейному» — тож будинок увійшов не лише в біографію автора, а й у його художній світ. Варто зазначити, що київська спадщина загалом залишається вразливою: кияни неодноразово вимагали захисту таких адрес, зокрема звертаючись до міської влади щодо охорони культурних пам’яток.
Що сталося з будинком потім?
Споруда пережила масштабну реконструкцію: у 1978–1982 роках її перебудували й надбудували ще один поверх. Первісний силует будинку змінився, проте сам об’єкт не знесли — він і сьогодні стоїть на вулиці Петра Сагайдачного, 4. Тож, на відміну від багатьох київських пам’яток, зокрема будинку Грушевського на Паньківській, ця адреса фізично збереглася.
Чому це важливо знати
Скромний прибутковий будинок без імені архітектора — саме такі споруди найчастіше зникають без жодного розголосу. Проте саме вони зберігають живу пам’ять міста: про людей без статусу, про побут позаминулого століття, про письменників до їхньої слави. Знати такі адреси — означає бачити Київ не лише як парадну декорацію, а як складний і багатошаровий живий організм.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, Пожежа у Ситняках на Бучанщині — загинула людина, ще одну госпіталізували. Також ми повідомляли, що Уламки атаки впали на 18-поверхівку в Шевченківському районі.








