Перейти до основного вмісту

Модульні котельні для Троєщини: 20 установок за 1,5 млрд грн

На Троєщині планують встановити 15–20 модульних котелень для захисту від ударів по ТЕЦ-6. Проєкт оцінюють у 1,5 млрд грн, реалізація можлива за шість місяців, розповіли в ефірі «Українського Радіо» власник компанії «ЄВРОТЕХЕНЕРГО» Дмитро Новосад та віцепрезидент Теплоенергетичного кластеру України Андрій Гевко.

17 Березня 2026 о 10:40|Комунальні послуги. Енергетика|⏱ 4 хв читання|Поділитися:
Опалювальне обладнання у підвалі житлового будинку для автономного теплопостачання мешканців
Фото: КМДА | 1920×1080

Як модульні котельні замінять залежність від ТЕЦ

Суть пропозиції — відійти від моноджерельної залежності, коли один об’єкт на кшталт ТЕЦ-6 забезпечує теплом увесь житловий масив. Натомість експерти пропонують використати наявну інфраструктуру: на центральних теплових пунктах, де сходяться всі тепломережі району, встановити блочно-модульні котельні.

Дмитро Новосад порівняв тепломережу Києва з кровоносною системою: від великих магістралей тепло розгалужується до менших мереж і далі — до окремих будинків. Саме на великих вузлах, де сходяться ці потоки, і мають стояти нові котельні. Це не означає, що потрібно ставити обладнання біля кожного будинку — це дорого і не має сенсу.

Експерти розглядають дві концепції: котельні як резервне джерело, яке підхоплює теплопостачання в разі аварії на ТЕЦ, або як основне джерело тепла для невеличких кварталів. Другий варіант фактично означає децентралізацію всієї системи опалення.

Чому Троєщина залежить від однієї ТЕЦ-6

Питання децентралізації теплопостачання стало особливо актуальним після серії російських атак на київську енергетичну інфраструктуру взимку 2025–2026 років. Троєщина є єдиним районом Києва, який на 100% залежить від одного джерела теплопостачання — ТЕЦ-6. Кожен удар по станції автоматично залишав без опалення сотні будинків із десятками тисяч мешканців.

Голова Деснянської РДА Максим Бахматов ще до зимових обстрілів ставив питання про сценарії на випадок знеструмлення району, але, за його словами, не отримав конкретних відповідей від міської влади. Після ракетного удару 24 січня ТЕЦ-6 працювала лише на 30% потужності — цього вистачало, щоб труби не лопнули, але було замало для повноцінного обігріву квартир.

Нинішня централізована модель опалення Києва побудована за радянським принципом: одне гігантське джерело тепла на великий район. Ця схема робить систему надзвичайно вразливою до точкових ударів, адже пошкодження одного об’єкта паралізує теплопостачання для сотень тисяч людей.

Скільки це коштує і хто відповідає

За підрахунками виробників із Теплоенергетичного кластеру, для забезпечення Троєщини 300–400 МВт теплової потужності потрібно приблизно 1,5 мільярда гривень. Виробництво однієї блочно-модульної котельні займає 2–3 місяці, ще стільки ж — монтаж та перевезення. За умови залучення десяти ключових українських виробників і типізації проєктів, потужності вистачить навіть на гігават теплової енергії.

Однак реалізація стикається з кількома бар’єрами. По-перше, чинні будівельні норми забороняють розміщувати капітальні споруди над підземними комунікаціями — газовими, водопровідними, тепловими мережами. Біля центральних теплових пунктів саме такі мережі й проходять. Експерти ведуть переговори про зміну державних будівельних норм, щоб дозволити встановлення котелень на плити без капітального фундаменту.

По-друге, існує проблема тарифного регулювання. «Київтеплоенерго» постачає теплову енергію нижче собівартості, а різницю мала б компенсувати держава. Через це підприємство не може інвестувати в модернізацію. Приватний бізнес також не поспішає на ринок: інвестори не хочуть вибивати від держави різницю між реальною вартістю тепла і регульованим тарифом.

Які кроки вже зробили для децентралізації

Теплоенергетичний кластер України вже провів хакатон разом із головою Деснянської РДА, де розробляли конкретну концепцію для Троєщини. У кластері працюють не лише виробники, а й науковці — Інститут теплової та альтернативної енергетики КПІ та Інститут енергетики і автоматизації НУБіП.

10 березня Київрада розглянула план енергостійкості столиці, який передбачає будівництво резервних систем теплопостачання для кожного району та посилення захисту ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Паралельно до Києва вже надходять модульні котельні із Запоріжжя як гуманітарна допомога.

Водночас експерти підкреслюють: рішення потребує політичної волі, співпраці міської та районної влади і спрощення нормативів. За їхніми оцінками, якщо почати зараз, частину виробників із кластеру можна задіяти вже до наступного опалювального сезону.

Які переваги модульних котелень перед ТЕЦ

Сучасні модульні котельні мають кілька суттєвих переваг перед великими ТЕЦ. Якщо ракета влучить в одну котельню, решта продовжить працювати — весь район не залишиться без тепла. Відновлення пошкодженої котельні займає дні, а не місяці, як у випадку з ТЕЦ. Крім того, кожна модульна котельня складається мінімум із двох котлів: якщо один виходить з ладу, другий продовжує подавати тепло.

Щодо екологічних ризиків експерти запевняють: сучасне газове обладнання має значно менші викиди, ніж теплоелектростанції. Для розсіювання продуктів горіння достатньо труби висотою 25–30 метрів, а не 160-метрових димових труб, як на ТЕЦ.

Для тарифів мешканців поки що нічого не зміниться — держава регулює ціни відповідно до мораторію. Проте в перспективі децентралізація може створити конкуренцію на ринку теплопостачання. Приклади вже є: у Рівному працює компанія «Укртепло», у Трускавці теплом забезпечує «ОККО», а в Бахмуті до повномасштабного вторгнення працювала іноземна компанія.

Раніше ми писали

Комунальники поетапно відновлювали теплопостачання на Троєщині по кварталах після серії російських обстрілів у січні–лютому 2026 року. Запорізька ОВА передала Києву та Київській області дві блочно-модульні котельні потужністю 1000 та 700 кВт. А Київрада розглянула план енергостійкості столиці, серед пріоритетів якого — децентралізація теплопостачання та захист ключових ТЕЦ.

Автор
Модульні котельні для Троєщини: 20 установок за 1,5 млрд грн
Євгеній Дубчак
Журналіст kyiv.news

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.

Усі статті автора →