Київ отримав від ЄС 323 генератори для теплопунктів
Київ отримав від Європейського Союзу другу партію автономних джерел живлення — 323 генератори, повідомляє КМДА. Обладнання передала комісарка ЄС з питань готовності, управління кризовими ситуаціями та рівності Аджа Лябіб за участі першої заступниці міністра розвитку громад та територій України Альони Шкрум.

Загалом столиця отримала від ЄС 500 автономних джерел живлення. У партії — 438 генераторів потужністю 20 кВт та 62 одиниці по 22 кВт. Ця допомога надходить у критичний момент для енергосистеми Києва, коли місто змушене протистояти систематичним атакам на критичну інфраструктуру.
Першу партію з 177 генераторів місто вже спрямувало для підключення до індивідуальних теплопунктів у будинках, де є така можливість. Другу партію також використовуватимуть переважно для живлення теплопунктів. Це дозволить зберегти опалення навіть у разі тривалих відключень електроенергії.
Чому це відбувається
Потреба в автономних джерелах живлення зросла після системних атак Росії на енергетичну інфраструктуру Києва. Як ми раніше писали, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 не зможуть вийти на повну потужність щонайменше до кінчення опалювального сезону через масштабні пошкодження від ракетних ударів.
З жовтня 2025 року Росія завдала шість масованих ударів по енергосистемі столиці — 10 жовтня, 25 листопада, 27 грудня 2025-го, а також 9, 13 і 20 січня 2026 року. Внаслідок атаки 27 грудня були пошкоджені одразу п’ять ключових електростанцій: Київська ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька та Трипільська ТЕЦ.
Ці удари критично вплинули на енергобаланс міста. Київ до війни забезпечувався електроенергією з п’яти основних джерел, і втрата навіть частини цієї генерації призводить до каскадних проблем — від графіків відключень до зупинки систем теплопостачання.
Через пошкодження генерації в місті регулярно запроваджуються графіки відключень електроенергії тривалістю від 4 до 8 годин на добу. За даними на кінець січня, 613 багатоповерхівок у Києві залишалися без теплопостачання через пошкодження теплоелектростанцій та тепломереж.


Хто відповідає
Автономні джерела живлення надані зі стратегічного резерву засобів цивільного захисту ЄС — rescEU через Координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації (Emergency Response Coordination Centre) при Генеральному директораті з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG ECHO).
RescEU — це європейський резерв, створений для швидкого реагування на надзвичайні ситуації в Європі та за її межами. Резерв включає медичне обладнання, транспортні засоби, рятувальне обладнання та енергетичне устаткування.
Поставки з резерву rescEU повністю фінансує Європейський Союз та координує Європейська комісія. Розподіл генераторів у Києві здійснює Київська міська державна адміністрація разом з комунальними підприємствами — «Київтеплоенерго», ДТЕК та іншими операторами енергетичної інфраструктури.

Що роблять зараз
Отримані генератори підключатимуть до індивідуальних теплопунктів, які забезпечують теплом та гарячою водою житлові будинки. Це дозволить підтримувати роботу систем опалення під час аварійних відключень електроенергії. Теплопункт без електроживлення не може перекачувати гарячу воду з мережі в батареї квартир, тому навіть наявність теплоносія в магістралях не гарантує опалення.
Енергетики та комунальні служби працюють цілодобово над відновленням пошкодженого обладнання на теплоелектростанціях. За тиждень після останньої атаки кількість будинків без тепла скоротилася майже втричі — з понад 1800 до 613. Проте експерти прогнозують, що повне відновлення роботи ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 можливе не раніше весни.
Водночас місто готується до можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру. Резервні джерела живлення мають критичне значення для підтримки життєзабезпечення киян у зимовий період, коли температура опускається до мінус 10 градусів і нижче.
Чому це важливо знати
Генератори від ЄС стають додатковою гарантією теплопостачання для киян у зимовий період. Під час масованих атак на енергосистему, коли відключається електрика, теплопункти без автономного живлення перестають працювати, залишаючи будинки без опалення навіть за наявності теплоносія в мережі.
Як показав досвід січневих обстрілів, коли дев’ять районів Києва залишалися без опалення при температурі мінус 6-10 градусів, забезпечення резервного живлення для теплопунктів — питання безпеки та здоров’я жителів столиці. Без опалення в морози люди опиняються в небезпеці переохолодження, особливо вразливі категорії — діти, літні люди та хворі.
Крім того, генератори дозволяють зменшити навантаження на загальну енергосистему міста. Коли теплопункти працюють від автономних джерел, це вивільняє електроенергію для інших критичних потреб — лікарень, станцій метро, водоканалу.
Раніше ми писали
У січні 2026 року ми повідомляли, що київські ТЕЦ не запрацюють до весни через масштабні пошкодження від російських атак. Також ми розповідали про 613 багатоповерхівок у столиці, які залишалися без теплопостачання наприкінці січня. Раніше ми детально висвітлювали масовану атаку Росії на енергетичну інфраструктуру восьми областей України.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →











