Організатора заходу, по якому рф вдарила ракетою, взяли під варту без застави
Святошинський районний суд міста Києва за клопотанням Київської обласної прокуратури обрав запобіжний захід чоловіку, якого підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). За версією слідства, він організував захід, по якому російські війська завдали ракетного удару. Суд постановив тримати підозрюваного під вартою без права внесення застави, повідомляє Офіс Генерального прокурора.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Що інкримінують підозрюваному
Підозра ґрунтується на статті про службову недбалість — частині третій статті 367 КК України. Це кваліфікований склад злочину, що передбачає відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке спричинило тяжкі наслідки. За версією правоохоронців, підозрюваний організував масовий захід, не вжив належних заходів безпеки або не повідомив відповідні органи про проведення заходу в умовах воєнного стану, що уможливило завдання удару ворогом.
Вину підозрюваного ще належить довести в суді — наразі він має статус підозрюваного, а не засудженого. Досудове розслідування триває.
Чому суд не встановив розміру застави
Тримання під вартою без визначення розміру застави — один із найсуворіших запобіжних заходів в українському судочинстві. Він застосовується, коли суд вважає, що підозрюваний може переховуватися від слідства, перешкоджати розслідуванню або вчинити нові правопорушення. Відсутність права на заставу фактично унеможливлює вихід на волю до зміни запобіжного заходу або завершення судового розгляду.
Клопотання про такий захід подала Київська обласна прокуратура, і суд його задовольнив у повному обсязі. Це свідчить про те, що суддя визнав аргументи обвинувачення достатніми для застосування максимально жорсткого обмеження свободи пересування підозрюваного.
Контекст: безпека під час масових заходів у воєнний час
Під час повномасштабного вторгнення проведення масових заходів в Україні суворо регулюється. Організатори зобов’язані погоджувати заходи з органами безпеки, ураховувати сигнали повітряної тривоги і забезпечувати евакуацію учасників до укриттів. Порушення цих вимог у зоні активних бойових дій або під час ракетних загроз може кваліфікуватися як службова недбалість, якщо організатором є посадова особа.
Як ми раніше писали, СБУ встановила винних у вибухах складів у Вишневому — ще один приклад кримінальної відповідальності за дії, що призвели до трагічних наслідків під час війни.
Справи, пов’язані з недотриманням безпекових протоколів під час масових заходів, набули особливої актуальності після низки ракетних і дронових атак на місця скупчення людей. Правоохоронці перевіряють усі обставини, за яких противник міг отримати інформацію про місце і час заходу.
Чому це важливо знати
Для організаторів будь-яких публічних заходів у Київській агломерації та по всій Україні ця справа є прямим нагадуванням: порушення безпекових протоколів воєнного часу може мати кримінальні наслідки. Якщо суд підтвердить вину підозрюваного, санкція за ч. 3 ст. 367 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Киянин пропонував бронювання на оборонному підприємстві за $7000. Також ми повідомляли: Нардепа III–IX скликань засудили на 15 років за держзраду.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →








