Головні новини Києва сьогодні

К’янті — це майже синонім червоного вина. Соковите, рубінове, з характером — саме таким його знає весь світ. Тож уявіть подив учених, коли давня ДНК, видобута з виноградних кісточок на дні тосканських колодязів, розповіла зовсім іншу історію: понад дві тисячі років тому головним вином цих пагорбів було… біле. Про це повідомляє phys.org із посиланням на дослідження в журналі Journal of Archaeological Science.

Штучний інтелект навчив нас отримувати готові відповіді за лічені секунди — і цим непомітно підточує одну з найважливіших людських чеснот — терпіння. До такого висновку доходить філософ Крістіан Міллер в есе для The Conversation, який передрукував phys.org. Поки ми тішимося швидкістю, мозок звикає до миттєвої винагороди й дедалі гірше витримує повільну, але глибоку роботу думки.

Усього 10 хвилин роботи зі штучним інтелектом помітно знижують здатність людини мислити самостійно — і роблять її схильнішою здаватися. До такого висновку дійшли науковці зі США та Британії, чию працю описує Engadget. У трьох експериментах за участю 1 222 осіб ШІ покращував результат, поки був під рукою. Та щойно помічника прибирали, учасники справлялися гірше за тих, хто взагалі ним не користувався.

Чи має ChatGPT свідомість? Один із піонерів нейромереж Террі Сейновскі дає несподівано спокійну відповідь: ні — і докладно пояснює чому. У новій книзі «ChatGPT and the Future of AI: The Deep Language Revolution» та інтерв’ю нейробіолог зі Salk Institute порівнює чат-бот із дзеркалом, інопланетянином і навіть польовою мишею. Його головна теза: ми роками ставимо неправильні запитання, бо самі слова, якими описуємо розум, застаріли на ціле століття.

На CVPR 2026 (Conference on Computer Vision and Pattern Recognition) — найбільшій у світі конференції з комп’ютерного зору — дослідники представили роботи, що переводять медичний ШІ (штучний інтелект) від «кращого розпізнавання знімків» до автоматизації лабораторій, реконструкції відео з мозкових хвиль і розуміння простору без спеціальних датчиків, повідомляє leiphone.com. Нові системи навчаються на 1% звичайного обсягу даних, синхронізують рухи тіла з відео з точністю до мілісекунди, а прості ШІ-агенти вже перевершують фахових дослідників в оптимізації задач з обробки зображень. Головне зруш…

Папа Лев XIV 15 травня 2026 року оприлюднив енцикліку «Magnifica Humanitas» — перший в історії Католицької церкви офіційний документ такого рівня, повністю присвячений штучному інтелекту та захисту людини в цифрову епоху, повідомляє Святий Престол. На 47 сторінках глава церкви детально аналізує, чим ШІ (штучний інтелект) відрізняється від людського інтелекту, чому алгоритми не можуть приймати моральних рішень і чому технологічні корпорації перетворились на нових «колонізаторів» планети.

25 травня у Ватикані відбудеться незвичайна презентація: папа римський Лев XIV вийде на сцену разом із Крістофером Олою — співзасновником американської технологічної компанії Anthropic, яка створила AI-помічника Claude. Вони разом представлять першу папську енцикліку про штучний інтелект під назвою «Magnifica Humanitas» — «Величне людство», повідомляє Bloomberg. Документ присвячений тому, як технологія має слугувати людській гідності, — і за формою, і за суттю це один із найважливіших інституційних сигналів цього десятиліття.

Залежно від того, хто дивиться, штучний інтелект (ШІ) виглядає як інструмент звільнення, екзистенційна загроза або екологічна катастрофа — і це не питання упередженості, а природа самого явища, стверджує професор міжнародного права Антея Робертс у Noema Magazine. Вона розклала дев’ять способів дивитися на ШІ: шість — це три пари, де обидві сторони дивляться на одне й те саме, але бачать протилежне, ще три стоять без пари — їм просто нема з ким сперечатися. Розуміти всі дев’ять одночасно — і є ключ до справжнього розуміння технології.