21 грудня в Українському домі відбулася презентація четвертого роману Ілларіона Пaвлюка — «Книга Еміля», повідомляє Детектор медіа Detector Media. Зала виявилася замалою: люди стояли в проходах, сиділи на підлозі біля сцени і навіть на самій сцені. Вхід був вільним без реєстрації — автор боявся, що ніхто не прийде, але натомість отримав одну з найбільш масових літературних презентацій цієї зими в Києві.

Довженко-Центр 23 грудня о 18:00 покаже п’ять відреставрованих фільмів студентського поетичного кіно 1966–1972 років, повідомляє офіційна сторінка центру. Центральним фільмом програми стане «Сьогодні – кожного дня» (1966) Володимира Савельєва — дипломна робота оператора Олександра Антипенка, майстра української операторської школи. Усі стрічки вперше показують із нових відсканованих копій після реставрації. Покази відбудуться у вівторок увечері, квиток можна придбати онлайн.

Міністерство культури запустило громадське обговорення проєкту постанови уряду про реалізацію президентської програми «1000 годин українського контенту» на 4 млрд грн, повідомляє Інтерфакс-Україна. Креативна спільнота, продюсери, режисери, музиканти та всі зацікавлені можуть надіслати пропозиції до 30 грудня на електронну адресу pelykh.v@mcsc.gov.ua. Документ визначить правила конкурсів для фінансування українського кіно, музики, театру, ігор та іншого контенту у 2026 році.

У центрі Києва, біля Софії Київської, з’явилася незвичайна ялинка — зібрана з елементів форми енергетиків. «Ялинку Світла» створили ДТЕК, Honey та «Завертайло» на знак подяки українським енергетикам, які четвертий рік поспіль відновлюють електропостачання після російських атак. Арт-об’єкт стоятиме протягом зимових свят за адресою Володимирська, 24А.

Вісімнадцять років тому на Андріївському узвозі з’явився перший у світі пам’ятник Михайлу Булгакову. Скульптор Микола Рапай працював п’ять років, щоб створити монумент біля будинку, де письменник провів дитинство. 19 грудня 2025 року Київрада вирішила: епоха цього пам’ятника завершується, повідомляє КМДА. Рішення про демонтаж приймалося майже чотири роки — з квітня 2022-го. Що варто знати про історію монумента та чому столиця прощається з ним саме зараз.

У центрі Києва, в галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська», відкрилася виставка «До/Нації» про українських меценатів — працюватиме до 15 лютого 2026 року. Експозиція показує, як меценати від Костянтина Острозького до сучасних благодійників формували українську культуру, освіту та науку. Серед понад 50 експонатів — оригінал Острозької Біблії та требник Петра Могили. Окремий акцент — на «розподіленому меценатстві»: тисячах українців, які під час війни підтримують музеї, митців і реставрацію пам’яток.

У Софії Київській з 24 грудня до 11 січня проходить безкоштовна інтерактивна вистава «Говорять ті, що слухали вічність», яку організовує Фундація Олени Зеленської. 3D-проєкції, хоровий спів та жива гра акторів оживлюють на стінах заповідника історії з графіті періоду України-Русі. Торік за 10 днів подію відвідали понад 4 тисячі киян. Цього року організатори продовжили період показів до 19 днів через великий попит — вхід безплатний за попередньою реєстрацією.

25 грудня Київська дитяча залізниця у Сирецькому парку відкриває зимовий сезон, повідомляє Укрзалізниця. Квитки вже можна купити онлайн без черг — достатньо зайти на сайт Укрзалізниці і обрати зручний час. За кожен придбаний квиток нараховують 250 «обіймашок» у програмі лояльності УЗ, які можна обміняти на знижки.

18 грудня Київрада ухвалила декомунізацію Житнього ринку — з історичної будівлі прибиратимуть радянські написи та елементи металевого панно «Із варяг у греки», повідомляє Офіційний портал Києва. Проєкт депутатки Ганни Старостенко передбачає демонтаж елементів, які входять до предмета охорони пам’ятки. Експерти попереджають: рішення може зашкодити історичному об’єкту, який досі не має офіційного охоронного статусу від Міністерства культури, а проєкт можливого продажу не містить зобов’язань щодо реставрації.

Протягом грудня 2025 року КП «Київблагоустрій» демонтувало постаменти трьох радянських пам’ятників, які були знесені ще 10 років тому, повідомляє комунальне підприємство. Найбільшим об’єктом став п’єдестал у парку «Нивки», де за радянських часів стояв пам’ятник комсомольцям 1920-х років. Також прибрали бетонні основи на вулиці Якова Гніздовського від пам’ятника Леніну та на вулиці Казимира Малевича від погруддя більшовика Василя Боженка. Ці роботи є продовженням процесу декомунізації, який розпочався в Україні після Революції Гідності 2014 року.