Що відомо про незаконну реєстрацію

Будинок на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, 15 занесений до переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва ще у 2011 році. Частина приміщень у ньому є комунальною власністю — тобто юридично належить усім мешканцям столиці.

Прокуратура встановила, що приватне підприємство заволоділо приміщеннями площею 200 кв. м безоплатно — використавши підроблені документи для реєстрації права власності. Вартість незаконно привласненого майна перевищує 10,7 млн грн. З моменту незаконної реєстрації підприємство фактично розпоряджалося комунальним майном без жодних законних підстав.

Хто такий Олесь Ольжич

Олесь Ольжич — справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба (1907–1944) — видатний український поет, археолог, перекладач і діяч національно-визвольного руху. Він народився в Житомирі в сім’ї поета Олександра Олеся. У 1941–1942 роках проживав у Києві — зокрема в цьому будинку на нинішній вулиці Гетьмана Павла Скоропадського.

Ольжич здобув докторський ступінь у Карловому університеті в Празі. Його наукові дослідження трипільської культури публікувалися у спеціалізованих виданнях Великої Британії, Німеччини та Чехії. У жовтні 1941 року він став одним з організаторів Української Національної Ради в Києві. У 1944 році Ольжич був заарештований гестапо у Львові та загинув у концентраційному таборі Заксенгаузен.

Чому пам’ятки стають мішенню для схем із підробленими документами

Незаконне заволодіння комунальним майном через підроблені документи — системна проблема для Києва. Об’єкти культурної спадщини, де є неналежно оформлені або не актуалізовані частки власності, нерідко стають мішенню для схем із фіктивними правочинами. Перевірити справжність кожного документа практично неможливо — і це відкриває простір для зловживань.

Охорона пам’яток залишається слабким місцем міської системи: відсутність чіткого відповідального органу та актуального реєстру стану об’єктів призводить до того, що комунальне майно фактично «губиться» між відомствами і стає вразливим до захоплення.

Хто відповідає

Витребування незаконно привласнених приміщень ініціювала Київська міська прокуратура. Позов подано до Господарського суду міста Києва на користь територіальної громади — фактичного власника комунального майна. Прокуратура кваліфікує відповідача як «недобросовісного набувача»: особу, яка набула майно, знаючи або повинна була знати про незаконність підстав набуття. Відповідно до законодавства, таке майно підлягає витребуванню незалежно від кількості наступних власників. Суд вже відкрив провадження у справі.

Що роблять зараз

Господарський суд міста Києва відкрив провадження за позовом прокуратури. Далі слідуватиме судовий розгляд, де має бути доведено факт підробки документів і відновлено право комунальної власності на 200 кв. м приміщень.

Кваліфікація відповідача як «недобросовісного набувача» — важлива процесуальна деталь. Вона дозволяє повернути майно через суд без окремого кримінального вироку, спираючись на норми цивільного та господарського права. Саме цю процедуру прокуратура активно використовує в низці аналогічних справ щодо столичних пам’яток.

Що загрожує будинку без повернення в комунальну власність

Будинок на вулиці Гетьмана Скоропадського, 15 — це місце пам’яті одного з найвидатніших українських поетів і борців за незалежність, загиблого у нацистському концтаборі. Захоплення приміщень у такому об’єкті — питання збереження культурної ідентичності міста, яке виходить далеко за межі звичайної майнової суперечки.

Прецеденти в Києві показують: коли пам’ятки опиняються в руках приватних власників без належного контролю, вони нерідко занепадають або руйнуються. Повернення об’єкта в комунальну власність — необхідна умова для забезпечення його збереження та можливого меморіального використання в майбутньому.

Раніше ми писали

Це не перша справа, де прокуратура відстоює культурну спадщину столиці через суд. У січні 2026 року ми розповідали про позов Київської прокуратури щодо повернення будівлі Жовтневого палацу державі. Схожа ситуація склалася з будинком археолога Хвойки на Ігорівській — про занедбаність та загрозу руйнування цієї пам’ятки ми писали раніше. А у грудні 2025 року — про знищення історичних будівель на Подолі.