Як зареєстрували фіктивні «гаражі» на вулиці Аболмасова

За даними прокуратури, фізична особа через приватного нотаріуса зареєструвала за собою право власності на два об’єкти нерухомого майна — так звані «гаражі» загальною площею 118,3 квадратних метри. Ці об’єкти було внесено до фонду гаражно-будівельного кооперативу. Гаражі розташовані по вулиці Андрія Аболмасова у Дніпровському районі Києва.

Однак слідство встановило, що ці гаражі є самочинним будівництвом — тобто їх збудовано без відповідних дозвільних документів та з порушенням містобудівного законодавства України.

Після реєстрації «гаражів» власники нерухомості сформували під це майно в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 1,4 гектара із цільовим призначенням — землі житлової та громадської забудови. Нормативна грошова оцінка цієї ділянки становить 50 мільйонів гривень.

Як працює схема захоплення комунальної землі

Реєстрація права власності на самочинно збудовані об’єкти — поширена схема заволодіння комунальною землею в Києві. Механізм працює поетапно: спочатку на комунальній ділянці зводять незаконну будівлю, реєструють на неї право власності через приватного нотаріуса, а потім під цю нерухомість формують земельну ділянку в Державному земельному кадастрі з потрібним цільовим призначенням.

Як встановила прокуратура, кінцева мета цієї схеми — не самі гаражі, а отримання у позаконкурентний спосіб дорогої комунальної землі для подальшої забудови житловими будинками. Земельне законодавство передбачає, що ділянки комунальної власності передаються в користування виключно через земельні аукціони. Самочинне будівництво дозволяє обійти цей механізм і отримати землю фактично без конкурсу.

Подібна практика підриває конкурентні засади розпорядження земельними ресурсами громади та позбавляє міський бюджет мільйонних надходжень від земельних торгів.

Чого вимагає прокуратура від суду

Досудове розслідування та підготовку позову проводила Дніпровська окружна прокуратура міста Києва. Позов подано в інтересах держави до Господарського суду міста Києва. Прокуратура вимагає скасування рішень державних реєстраторів, які зареєстрували право власності на самочинні будови, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та звільнення землі шляхом знесення самочинного будівництва.

Відповідальність за допущення реєстрації права власності на самочинні будівлі лежить також на приватному нотаріусі та державних реєстраторах, які внесли відповідні записи без належної перевірки дозвільних документів на будівництво.

Яке рішення ухвалив Господарський суд

Господарський суд міста Києва вже відкрив провадження у справі. Прокуратура заявила три основні вимоги: скасувати рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності на «гаражі», скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,4 гектара в Державному земельному кадастрі та зобов’язати знести самочинно збудовані об’єкти.

Якщо суд задовольнить позов, земельна ділянка залишиться у комунальній власності територіальної громади Києва. У подальшому вона може бути виставлена на земельний аукціон або використана для потреб громади відповідно до генерального плану міста та правил землекористування.

Чим загрожує незаконне захоплення землі у Дніпровському районі

Незаконне заволодіння комунальною землею через фіктивну реєстрацію самочинних будівель — одна з найпоширеніших корупційних схем у столиці. Такі схеми спотворюють містобудівне планування, адже забудовники ігнорують генеральний план і будівельні норми, а мешканці прилеглих кварталів отримують перевантажену інфраструктуру без достатньої кількості соціальних об’єктів, зелених зон та паркомісць.

Дніпровський район — один із найбільших районів столиці, де земля стабільно дорожчає, а вільних ділянок стає дедалі менше. Кожен випадок незаконного захоплення комунальних земель зменшує ресурси громади для розвитку соціальної інфраструктури.

Ця справа вписується в системну роботу Київської міської прокуратури із захисту комунальної та державної власності. Як ми раніше писали, прокуратура оскаржує забудову 8,14 гектара землі Інституту проблем матеріалознавства НАН України на Святошині, де приватна компанія без рішення КМДА намагалася отримати право на забудову ділянки вартістю понад 100 мільйонів гривень.

Раніше ми писали

Подібна схема із реєстрацією приватної власності для вибуття комунальної землі була викрита й на Дніпровській набережній — Верховний Суд повернув киянам доступ до набережної Дніпра, скасувавши реєстрацію права власності на гідротехнічні споруди. Також прокуратура вимагає повернути державі будівлю Жовтневого палацу, яка перебуває у користуванні Федерації профспілок без належного охоронного договору.