Як працювала схема

Протиправну схему викрили слідчі столичного головного управління поліції спільно з оперативниками Департаменту кіберполіції. Поштовхом для розслідування стало звернення Шевченківського відділу державної виконавчої служби — саме державні виконавці першими помітили підозрілі провадження.

Організатором оборудки виявився 36-річний адвокат — мешканець Київської області. Він залучив до шахрайської схеми двох жительок області віком 44 та 45 років. Угруповання мало чіткий розподіл ролей: адвокат здійснював загальне керівництво, координував дії та підшукував майбутніх жертв — клієнтів фінансових установ.

Дві його спільниці незаконно отримували персональні та банківські дані потерпілих. На основі цих відомостей вони створювали фіктивні договори позики — документи, за якими жертви нібито були боржниками. Далі зловмисники ініціювали виконавчі провадження і через механізм примусового стягнення списували кошти безпосередньо з банківських рахунків потерпілих.

Протягом 2023–2025 років злочинній групі вдалося списати з рахунків двох громадян понад 2 мільйони гривень.

Чому це відбувається

Ця справа оголює вразливість системи виконавчих проваджень в Україні. Механізм примусового стягнення боргів, створений для захисту кредиторів, може бути використаний шахраями як інструмент для крадіжки коштів. Якщо зловмисники мають доступ до персональних даних та юридичну кваліфікацію — як у випадку з адвокатом-організатором — вони здатні створити документи, що зовні виглядають цілком легітимно.

Проблема витоку персональних та банківських даних залишається гострою для України. Бази даних клієнтів фінансових установ періодично потрапляють у незаконний обіг, а їхня вартість на тіньовому ринку лишається відносно низькою. Це створює передумови для різноманітних шахрайських схем — від телефонного шахрайства до складних юридичних маніпуляцій, як у цій справі.

Хто відповідає

Слідчі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури повідомили усім трьом фігурантам про підозру за чотирма статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, їм інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою (ч. 5 ст. 190 КК), закінчений замах на шахрайство (ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК), підроблення документів організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК) та використання підроблених документів (ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК).

Кваліфікація злочинів як вчинених організованою групою суттєво посилює відповідальність — санкції інкримінованих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна. Участь адвоката як організатора схеми є обтяжуючою обставиною, адже він використав свої професійні знання та доступ до правових механізмів для вчинення злочину.

Що роблять зараз

Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт разом із матеріалами кримінального провадження направлено до суду. Справу розглядатимуть у судовому порядку, де обвинуваченим доведеться відповідати за кожним із чотирьох епізодів.

Виявлення схеми стало можливим завдяки пильності працівників державної виконавчої служби, які звернули увагу на підозрілі провадження. Це свідчить про важливість міжвідомчої взаємодії — коли виконавча служба, поліція та кіберполіція працюють спільно, складні шахрайські схеми вдається викривати навіть тоді, коли вони маскуються під легальні юридичні процедури.

Чому це важливо знати

Ця справа є прикладом того, як юридична кваліфікація може бути використана не для захисту прав громадян, а для їхнього пограбування. Адвокат, який за професійним обов’язком мав захищати інтереси клієнтів, натомість побудував злочинну схему, що експлуатувала довіру до правової системи.

Для пересічних громадян ця історія — нагадування про важливість контролю за своїми банківськими рахунками. Якщо з рахунку списуються кошти за невідомим виконавчим провадженням, слід негайно звернутися до банку та до державної виконавчої служби для з’ясування обставин. Своєчасне виявлення підозрілих операцій може допомогти зупинити шахраїв та повернути кошти.

Раніше ми писали

У січні 2026 року ми повідомляли про злочинну організацію, яка шахрайством заволоділа дев’ятьма квартирами у Києві на 14 мільйонів гривень — у тій справі зловмисники також мали чіткий розподіл ролей. Також ми розповідали про схему телефонного шахрайства, через яку у 75-річного киянина списали 64 тисячі гривень із банківського рахунку. А у грудні 2025 року ми писали про псевдомайстрів із ремонту техніки, які ошукали київських пенсіонерів на 1,5 мільйона гривень.